Ухвала

від 10.12.2024 по справі 340/6449/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6449/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ависагро" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8-а, ЄДРПОУ 43540784) до

Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1 ЄДРПОУ 02228747)

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 19 червня 2024 року №94 «Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення щойно виявленого об`єкту культурної спадщини «Громадський будинок».

Ухвалою судді від 08.10.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т.1 а.с.246).

23.10.2024 року представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву (т.2 а.с.2-7).

06.11.2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ависагро" подано до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.144-153).

12.11.2024 року представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації подано до суду заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.182-184).

03.12.2024 року від заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури надійшла заяву про вступ прокурора у справу №340/6449/24 в інтересах держави Україна в особі Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (т.3 а.с.1-4).

В обґрунтування даної заяви зазначено, що оскарження наказу органу охорони культурної спадщини про призначення охоронних заходів, яких потребує об`єкт культурної спадщини для його збереження в автентичному стані створює загрозу для можливості держави забезпечувати збереження цього об`єкту для прийдешніх поколінь. Отже, у справі №340/6449/24 спір стосується майна, яке відноситься до об`єктів культурної спадщини, тобто має визначальне загальнодержавне значення, гарантується до збереження державою, але має неналежний стан, який створює загрозу для його збереженості. При цьому, неналежний стан об`єкта культурної спадщини створює загрозу до порушення інтересів держави, становить суспільний, національний, і державний інтерес. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом вступати у справу, порушену за позовом (заявою) іншої особи - ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Як наслідок, даний спір створює загрозу для продовження факту порушення інтересів держави на можливе збереження об`єкту культурної спадщини, а отже такий спір становить суспільний, національний, і державний інтерес. Можливе неналежне здійснення органом охорону культурної спадщини захисту вказаних інтересів держави, та наявність у спорі загрози до порушення суспільного, національного, державного інтересу у такому спорі, надає можливість здійснити висновок про наявність виключного випадку, за яким прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в особі вказаного уповноваженого державою органу, який є відповідачем, шляхом вступу у справу №340/6449/24.

Вирішуючи заяву Кіровоградської обласної прокуратури про вступ прокурора у справу на стороні відповідач з метою захисту інтересів держави, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Верховний Суд уже зазначав, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (пункти 42-47 постанови від 17 березня 2021 року у справі №0440/6601/18).

Також Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункт 48 вказаної постанови).

Суд зазначає, що представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації 23.10.2024 року подано до суду відзив на позовну заяву, а 12.11.2024 року заперечення на відповідь на відзив.

Отже, судом не встановлено, що Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації неналежно здійснюється представництво інтересів держави при розгляді даної справи.

Крім того, необхідно зазначити, що провадження у справі відкрито 08.10.2024 року та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, заяву про вступ прокурора у справу подано 03.12.2024, після початку розгляду справи по суті (08.11.2024).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Кіровоградської обласної прокуратури про вступ прокурора у справу на стороні відповідача з метою захисту інтересів держави необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.53, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Кіровоградської обласної прокуратури про вступ прокурора у справу на стороні відповідача з метою захисту інтересів держави - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА