Ухвала

від 12.12.2024 по справі 420/3860/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3860/24

У Х В А Л А

12 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24 січня 2023 року № 4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора І категорії відділу охорони, 24 січня 2023 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора І категорії відділу охорони державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» з 25 січня 2023 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора І категорії відділу охорони державної установи «Херсонський слідчий ізолятор».

Ухвалою від 12.02.2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, визначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (для суду та відповідача) та заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

До суду від представника ОСОБА_1 28.02.2024 надійшло клопотання про усунення недоліків, адміністративний позов з додатками та клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою від 07 березня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрити провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

20.03.2024 року (вх.№11546/24) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

20.03.2024 року (вх.№11547/24) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Як зазначено у клопотанні, враховуючи, що на момент направлення попередження про звільнення ОСОБА_1 перебувала у простої, інформація щодо точної адреси її перебування в установі була відсутня, однак позивачка постійно знаходила на зв`язку з керівництвом установи, за домовленістю обох сторін було погоджено спрямовання попередження про наступне вивільнення через месенджер Вайбер на її мобільний телефон НОМЕР_1 . Попередження про звільнення позивачка отримала та зверталась до установи за роз`ясненнями, що підтверджується перепискою з чату месенджера Вайбер. В період з 24.10.2022 року по 28.10.2022 року відділом по роботі з персоналом установи, була проведена робота щодо попередження персоналу установи про наступне вивільнення, шляхом направлення повідомлення через месенджери Вайбер, Телеграм, Ватсап на особисті номери телефонів персоналу установи, зазначених в особових справах, а також на електронні почти співробітників. Наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 року №4/ОС «Про особовий склад», звільнення старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено 24.01.2023 року зі служби в ДКВС України за п. 4 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію». Витяг з даного наказу був направлений для ознайомлення ОСОБА_1 через месенджер Telegram на номер її телефону НОМЕР_1 . 21.09.2023 року сектором по роботі з персоналом через відділення АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 , було надіслано витяг з наказу про її звільнення за місцем реєстрації, зазначене в особовій справі: АДРЕСА_1 . Даний лист повернуто установі з підстави відсутності адресата за вказаною адресою. 13.10.2023 року сектором по роботі з персоналом було повторно спрямовано ОСОБА_1 витяг з наказу про звільнення через месенджер Вайбер на номер її телефону НОМЕР_1 , зазначане повідомлення позивачка отримала 13.10.2023 року о 13:45 год., що підтверджується відповідною відміткою про прочитане повідомлення. Підтвердження обізнаності про проведення процедури скорочення штату державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» та сам факт отримання позивачкою наказу про звільнення зі служби в установі є подання ОСОБА_1 молодшим інспектором 1 категорії відділу охорони 07.02.2024 року о 00:22 декларації при звільненні.

27.03.2024 року (вх.№12380/24) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

27.03.2024 року (вх.№12378/24) від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.

Як вказано у запереченнях, зі скріну неможливо встановити ні відправника, ні отримувача фотографічного зображення документа, оскільки скрін не містить інформації про контактні номери телефонів абонентів, що унеможливлює підтвердити особу зазначену як « ОСОБА_2 », документ спрямовано 01 лютого, без зазначення року, зі скріну неможливо достовірно встановити зміст спрямованого документа, за відсутності будь-яких інших повідомлень. Одночасно, необхідно врахувати, що перед зверненням до суду представником Позивача було спрямовано до ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» запит щодо надання документів та інформації, у якому, у тому числі, було порушено питання щодо способу доведення до відома Позивача оскаржуваного наказу про звільнення. З раніше долученого до матеріалів справа листа ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» від 19 січня 2024 року Відповідач лише вказав про направлення оскаржуваного наказу через месенджер «Телеграм», однак без зазначення конкретної дати, що ставить під сумнів той факт, що з використанням месенджеру «Телеграм» наказ було спрямовано саме у 2023 році, а не у 2024 році після звернення адвоката до установи. Одночасно, Відповідач не надає доказів того, що Позивач дійсно була ознайомлена з оскаржуваним наказом та дійсно його отримала. Також, у клопотання від 19 березня 2024 року Відповідач вказує, що оскаржуваний наказ про звільнення було спрямовано Позивачу, зокрема, через месенджер «Вайбер» на її номер телефону та надає скрін з відповідного месенджеру.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Так, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено до теперішнього часу.

Місто Херсон з 02 березня 2023 року було окуповане, при цьому державна установа «Херсонський слідчий ізолятор» продовжувала виконувати визначені законом функції до 13 травня 2022 року.

Наказом Міністерства юстиції України від 13 травня 2022 року № 1951/5, у зв`язку із тимчасовим знаходженням на непідконтрольній території України, зокрема, в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» оголошено простій з 14 травня 2022 року до закінчення воєнного стану в Україні.

Наказом Міністерства юстиції України від 06 липня 2022 року № 2829/5 припинено з 11 липня 2022 року простій оголошений відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2022 року № 1951/5.

Наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 11 липня 2022 року № 44/ОС-пр, оголошено простій персоналу установи з 11 липня 2022 року до закінчення дії воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.

Наказом Міністерства юстиції України від 06.10.2022 р. № 4298/5 визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства юстиції України від 15.08.2019 № 2327/к «Про затвердження структури та штату державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (зі змінами) та від 01.10.2021 № 2398/к «Про затвердження структури та внесення змін до штату державної установи «Херсонський слідчий ізолятор». Затверджено структуру державної установи «Херсонський слідчий ізолятор». Затверджено штат державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в кількості 3 посад.

Згідно штату державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», три штатні одиниці: керівництво - 1 посада; група фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - 1 посада; група по роботі з персоналом - 1 посада.

Наказом Міністерства юстиції України 5766/5 від 21.12.2022 року визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 06 жовтня 2022 року № 4298/5 «Про затвердження структури та штату державної установи «Херсонський слідчий ізолятор». Затверджено структуру державної установи «Херсонський слідчий ізолятор». Затверджено штат державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» в кількості 60 посад.

Наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 р. № 4/ОС «Про особовий склад» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 4 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів): старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_3 , молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони, 24 січня 2023 року.

З рапорту начальника сектору по роботі з персоналом О.Сердюк від 18.03.2024 року вбачається, що «відповідно до наказу ДУ «ХСІ» від 21.10.2022 року №1-ОД «Про попередження про наступне вивільнення персоналу ДУ «ХСІ», на підставі наказу МЮУ від 06.10.2022 року №4298/5 ОСОБА_1 було спрямовано попередження про наступне вивільнення через месенджер Вайбер на її мобільний телефон НОМЕР_1 , так як вона перебувала у простої та була відсутня інформація щодо точної адреси її перебування. Наказом ДУ «ХСІ» від 24.01.2023 року, №4/ОС старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено 24.01.2023 року зі служби в ДКВС України за п. 4 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію». Витяг з даного наказу був направлений для ознайомлення ОСОБА_1 через месенджер Telegram на номер її телефону НОМЕР_1 . 21.09.2023 року сектором. по роботі з персоналом через відділення АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 , було надіслано витяг з наказу про її звільнення за місцем реєстрації, зазначене в особовій справі. Даний лист повернуто установі з підстави відсутності адресата за вказаною адресою. 18.10.2023 року сектором по роботі з персоналом було повторно спрямовано ОСОБА_1 витяг з наказу про звільнення через месенджер Вайбер на номер її телефону НОМЕР_1 ».

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суддя зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Предметом позову у даній справі є саме наказ державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24 січня 2023 року № 4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора І категорії відділу охорони, 24 січня 2023 року.

З даним позовом позивач звернулась до суду у лютому 2024 року, тобто через понад як рік з дати його прийняття.

Суд зазначає, що оплата праці на період простою здійснюється з урахуванням статті 113 Кодексу законів про працю України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану".

Так, відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Оскільки позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 24 січня 2023 року, то з лютого позивачу було припинено виплату заробітної плати.

У позові позивач вказує, що нею не надавалась згода роботодавцю у період дії воєнного стану пересилати будь-які документи з питань трудових відносин через месенджери Вабер, Телеграм або Ватсап, електронну пошту та визначення способу доведення такої інформації відбувалось в односторонньому порядку роботодавцем, що суперечить приписам ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

В той же час, стверджуючи вказане, позивач не заперечує процедуру доведення до її відома запровадження простою в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор».

Оскільки з дати прийняття оскаржуваного наказу по дату звернення позивача до суду пройшло понад рік та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач звернувлась до суду з даним позовом з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 171 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко