Рішення

від 12.12.2024 по справі 460/11931/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Рівне№460/11931/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Малого приватного підприємства - фірми «Мірад» доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство - фірма «Мірад» звернулосьдо суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000031/2 від 20.05.2024; визнання протиправною та скасуваннякартки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000353.

Ухвалою суду від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження безповідомлення сторін.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи №460/11931/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів, декларант позивача звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів кухонних наборів меблів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Вказує, що декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вважає, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Ствердила, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство - фірма «Мірад» (ідентифікаційний код юридичної особи 21082232; місцезнаходження: 33013, Рівненська область, Рівненський район, м.Рівне, вул. Крейдяна, буд. 9,) зареєстроване як юридична особа 15.10.1993 (запис №16081200000001100 від 18.02.2005), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 28.10.1993. Основний вид діяльності за КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

09.06.2023 між компанією «LASSELBERGER, s.r.o.», резидент Чеської Республіки (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Покупець) укладено Контракт №LB/MIRAD-2023 (далі - Контракт), відповідно до п.1.1 якого, Продавець передає у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти в, асортименті керамічну плитку для стін та підлоги, декоративні елементи, бордюри, сходинки, мозаїку, керамічні переливи (надалі по тексту названі як «Товар»), та оплатити вартість Товару у відповідності до умов Контракту та митних інвойсів (надалі по тексту названих як «Інвойси»), які оформлюються для кожної окремої поставки та є невід`ємною частиною Контракту. Згідно з п.1.2 Контракту, Продавець передає Товар, який пройшов митне оформлення, вказаному Покупцем перевізнику в місці поставки: склади заводів «LASSELSBERGER, s.r.o.» - Чехія. Продавець несе відповідальність за завантаження Товару в транспортний засіб перевізника, а також несе пов`язані з цим ризики та витрати. Покупець несе відповідальність за своєчасну оплату вартості товару та митне оформлення Товару для експорту через треті країни для імпорту, за транзитне перевезення Товару через треті країни, а також несе ризики та витрати, які пов`язані з такими діями. Товар призначений для реалізації на території України. Реекспорт Товару з України в треті країни заборонений.

Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що поставка товару відбувається в місці, вказаному в пункті 1.2 Контракту. Сторони можуть змінити місце поставки чергової партії Товару шляхом укладання додаткової угоди до Контракту, якщо це не протирічить умовам FCA в редакції INCOTERMS 2020. Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту (п.2.2 Контракту). Відповідно до п.2.3 Контракту, ціна на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки) та маркування. Валютою платежів є долари США. Згідно з п.2.4, ціни на товар та вартість доставки, які вказані в Інвойсах, є фіксованими на час поставки та не можуть бути змінені протягом часу чергової поставки. Загальна вартість Контракту складає 200000 (двісті тисяч) доларів США (п.2.5 Контракту).

02.10.2023 між компанією «LASSELSBERGER, s.r.o.» (Продавець) та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Покупець) укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, відповідно до якого пункт 2.2 Контракту викладено у новій редакції: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються акційні ціни та зниження вартості Товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.

Сторонами сформовано попередній інвойс №2510905252 (замовлення) товару на загальну суму 7 407,84 USD, який містить наступні відомості: номер замовлення s6status, дата замовлення 09.04.2024, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA factory Incoterms 2020 з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023.

Оплата відповідно до інвойсу №2510905252 проведена належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією №63JBKL05 від 13.05.2024 на суму 15105,86 USD. Призначення платежу: For 1/LASSELSBERGER, s.r.o2/Adelova, 2549/13/CZ/Plzen, 32000 CZ1408000000000009479492 for PRPMNT FOR Ceramic tiles for wallsand floors, ACC CNTR N LB/MIRAD-2023 DD 09.06.2023, invoice 2510905252, invoice 2510906708, POL:CZ, POD:UA) та платіжною інструкцією в іноземній валюті №63 від 13.05.2024. Оплата на визначену суму підтверджується також платіжною інструкцією в іноземній валюті №63 від 13.05.2024.

Спеціальна ціна надана на поставку згідно інвойсу №283046898 від 14.05.2024.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №283046898 від 14.05.2024 з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, визначено товар на загальну суму 7 407,84 USD та вказано номер замовлення s6status/2510905252, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA Chlumcany.

Транспортування товару (автомобілем н.з. НОМЕР_1 , ВК0100ХF) на підставі інвойсів №283046898, №2510895535 підтверджується CMR №7464421 від 15.05.2024, яке відбулося відповідно до умов Договору про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024, укладеного між Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник). Умови договору (пункти 1.1-1.4, 2.1-2.3): Предметом даного договору є організація Перевізником перевезення вантажів Клієнта автомобільним транспортом по території України та країн Євросоюзу до пункту призначення з передаванням вантажу особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві). Відносини сторін щодо Договору регламентуються положеннями Конвенції МПД, Статутом автомобільного транспорту УРСР при перевезеннях по території України та країн Євросоюзу. Клієнт оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці-договорі. Заявки-договори, узгоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення на перевезення і є невід`ємною частиною Договору. Послуги надаються на підставі Заявки-договору, в якій визначаються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів (далі - «ТЗ»), вартість послуг, інструкція з кріплення, дата та час подачі Т3 та ін. умови. Заявка-договір є невід`ємною частиною цього Договору. Після прийняття заявки Перевізник повідомляє Клієнта про можливість або неможливість виконання перевезення на викладених в заявці умовах. У випадку прийняття, Перевізник завіряє заявку на перевезення своєю печаткою і підписом уповноваженої особи та повертає її Клієнту електронною поштою. Заявки-договори надаються Клієнтом у письмовій формі або 3 використанням електронної пошти не пізніше ніж за 24 (двадцять чотири) години до моменту завантаження.

Відповідно до п. 4.1 розрахунки на перевезення вантажів проводяться між Сторонами згідно Заявки-договору за умови належного виконання договірних зобов`язань, на підставі рахунку Перевізника, врученого Клієнту. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. А згідно з п. 4.2 клієнт сплачує рахунки Перевізника на умовах відстрочки платежу - 5 банківських днів, якщо іншого не вказано в заявці-договорі, з дати подання Клієнту оригіналів всіх наступних документів, оформлених належним чином: Заявки-договору, оформленої з боку Перевізника, акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку та товарно-транспортної накладної з відміткою Вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки). Перелік необхідних для оплати документів та термінів оплати може бути розширений сторонами в заявці-договорі. Пунктом 4.3. визначено, що сума, належна до сплати Перевізнику з урахуванням страхування, фрахту, всіх додаткових платежів, винагороди за делькредере, податків, зборів узгоджується сторонами в заявках-договорах, що є невід`ємною частиною дійсного договору.

Сторонами цього Договору з метою перевезення Товару сформовано договір-заяву на перевезення вантажу від 13.05.2024. Перевезення вантажу здійснено по маршруту: адреса завантаження Chlumcany, U Keramicky 448, 334 42, CZ, а адреса розвантаження м. Рівне, вул. Крейдяна 9. Визначено, що вартість перевезення становить 75 000,00 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №ПЮ-0000025 від 15.05.2024 надавалися наступні транспортно-експедиційні послуги: транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Хлумчани (Чеська Респубіка) погран. перехід Краківець 45000,00 грн; транспортні послуги погран. перехід Краківець-м.Рівне (Україна) 30000,00 грн. Всього 75000,00 грн. CMR №7464421 від 15.05.2024. Автомобіль РЕНО НОМЕР_1 , ВК0100ХF.

20.05.2024 з метою митного оформлення ввезеного товару Позивачем до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204020013331U5.

Відповідно до митної декларації задекларовано товар: Плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%, в асортименті: - EXTRA ivory 60x120 rect., арт.CETR.DA RV1720.RA01 - 203,04 M2; - GRAANIT 65SL antracit 60x60 rect., арт.CGRA.TAL61065.LXT1 - 207,36 м2; - GRANIT 65SL antracit 60x60 rect., арт.CGRA.TAL61065.LXT1 - 34,56 м2; - GRANIT 65SL antracit 60x60 rect., арт.CGRA.TAL61065.LXT1 - 14,04 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 167,56 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 28,32 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 28,32 м2; LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 27,14 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 84,96 м2; - LACCA grey 30x30, apт.CLAC.DAA34516.NE01 - 226,56 м2; - PORFIDO white 60x120 rect., арт.CPFD.DASV1810.RA01 - 77,76 м2; - PORFIDO beige 60x120 rect., арт.CPFD.DASV1813.RA01 - 5,76 м2; Всього: 1105,38 м2.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару. Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 7 407,84 дол. США.

Товар заявлено на комерційних умовах поставки FCA CZ Chlumcany.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) №283046898 від 14.05.2024; Автотранспортна накладна №7664421 від 15.05.2024; Банківський платіжний документ №63 від 13.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експециційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експециційних послуг №ПЮ-0000025 від 15.05.2024; Витяг з прайсу б/н від 01.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 09.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 28.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 09.06.2023; Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023; Договір про надання послуг митного брокера №SV001/217 від 03.05.2017; Договір про перевезення №13052024 від 13.05.2024; Декларація-інвойс, №283046898 від 14.05.2024; Витяг з сайту https://ec.europa.eu від 15.05.2024; Договір заявка б/н від 13.05.2024; Замовлення №2510905252 від 09.04.2024; Інвойс №2510905252 від 09.04.2024; Лист №14.05.2024 від 14.05.2024; Лист б/н від 15.05.2024; Лист б/н від 16.05.2024; Копія митної декларації країни відправлення №23CZ60000000L3XVA0 від 15.05.2024; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA204020013285U7 від 20.05.2024.

20.05.2024 митним органом сформовано повідомлення, що відповідно до положень Митного кодексу України, подані до митного оформлення документи неточності, які свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару.

В свою чергу, позивачем надано лист №20/05-3 від 20.05.2024 та повідомлено про те, що для цілей митного оформлення товару були подані всі необхідні документи.

Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000353 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Причини відмови: митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується 3 положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а надані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000008/2 від 09.02.2024. Підстава: статті 49-66, 256-257 МКУ.

20.05.2024 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204020/2024/000031/2.

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів №204020/2024/000031/2 від 20.05.2024, митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:

- в платіжній інструкції від 13.05.2024 №63 наявне посилання на інвойс №2510906708 який не кореспондується з номером наданого до митного оформлення комерційного інвойсу;

- відповідно до пункту 6.1 контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023 «Покупець зобов`язується оплатити Продавцю 100% передоплату вартості товару в розмірі визначеному в Інвойсі на чергову поставку». Разом з цим до митного оформлення не наданий банківський платіжний документ який стосується оплати товару зазначеному в інвойсі від 14.05.2024 №283046898;

- в пункті 1.3 договору про надання транспортного обслуговування від 13.05.2024 №13052024 (далі Договір) зазначено «Клієнт оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці-договорі». Також відповідно до пункту 1.4 договору Заявки-договори є не від`ємною частиною Договору. Разом з цим наданий Договір-заявка на перевезення вантаж у від 13.05.2024 б/н не містить посилання на Договір.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

II. Плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; Плитка артикул (CETR.DARV1720.RA01), митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 + фактично понесені транспортні витрати до митного кордону України.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями; 2) банківський платіжний документ який стосується оплати товар зазначеному в інвойсі від 13.05.2024 №283046896; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) Заявку-договір відповідно до вимог Договору.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару №l визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 + фактично понесені транспортні витрати до митного кордону України відповідно до рахунку-фактури від 15.05.2024 №ПЮ-0000025.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 9884,255 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 389 708,4987 грн (14,50 USD/м2*203,04м2*39,4272грн/USD + 5803,824 USD*39,4272грн/USD (фактурна вартість позицій 2-12) + 44803,14).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 21.05.2024 №24UA204020013331U5, з врахуванням частини 7 статті 55 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно частини першої до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. А згідно з частиною другою цієї статті, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

За правилами частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності, а саме:

- в платіжній інструкції від 13.05.2024 №63 наявне посилання на інвойс №2510906708 який не кореспондується з номером наданого до митного оформлення комерційного інвойсу;

- відповідно до пункту 6.1 контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023 «Покупець зобов`язується оплатити Продавцю 100% передоплату вартості товару в розмірі визначеному в Інвойсі на чергову поставку». Разом з цим до митного оформлення не наданий банківський платіжний документ який стосується оплати товару зазначеному в інвойсі від 14.05.2024 №283046898;

- в пункті 1.3 договору про надання транспортного обслуговування від 13.05.2024 №13052024 (далі Договір) зазначено «Клієнт оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці-договорі». Також відповідно до пункту 1.4 договору Заявки-договори є не від`ємною частиною Договору. Разом з цим наданий Договір-заявка на перевезення вантаж у від 13.05.2024 б/н не містить посилання на Договір.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 6.1 Контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023, Покупець зобов`язується оплатити Продавцю 100% передоплату вартості товару в розмірі визначеному в Інвойсі на чергову поставку». Разом з цим, 02.10.2023, між «LASSELSBERGER, s.r.o.» та Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023. Сторони домовилися викласти пункт 2.2 Контракту в новій редакції: Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. При цьому, Продавець тa Покупець погоджують акційні ціни та зниження вартості Товарів (надана спеціальна ціна на поставку згідно інвойсу №283046898 від 14.05.2024).

Суд наголошує, що сторонами було сформовано попередній інвойс (замовлення) №2510905252, яким визначено товар згідно з переліком на загальну суму 7 407,84 USD, який містить наступні відомості: номер замовлення s6status, дата замовлення 09.04.2024, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA factory Incoterms 2020 з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023.

Оплата відповідно до інвойсу (замовлення) №2510905252 проведена належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією №63JBKL05 від 13.05.2024 на суму 15105,86 USD. Призначення платежу: For 1/LASSELSBERGER, s.r.o2/Adelova, 2549/13/CZ/Plzen, 32000 CZ1408000000000009479492 for PRPMNT FOR Ceramic tiles for wallsand floors, ACC CNTR N LB/MIRAD-2023 DD 09.06.2023, invoice 2510905252, invoice 2510906708, POL:CZ, POD:UA). Оплата на вказану суму підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №63 від 13.05.2024.

Дійсно, в платіжній інструкції від 13.05.2024 №63 наявне посилання на інший інвойс №2510906708, однак такий не стосується митного оформлення ввезеного позивачем товару за митною декларацію №24UA204020013331U5. Суд враховує, що відповідно до платіжної інструкції оплата проведена на загальну суму 15 105,86 USD, в тому числі відповідно до інвойсу (замовлення) №2510905252 на суму 7 407,84 USD.

Тому, зауваження митниці з даного приводу є безпідставними.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №283046898 від 14.05.2024 з посиланням на Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023, визначено товар на загальну суму 7 407,84 USD та вказано номер замовлення s6status/2510905252, вага брутто 22 554,200 кг, вага нетто 21 843,812 кг, умови поставки FCA Chlumcany.

Судом достеменно встановлено, що попередній інвойс №2510905252 (згідно якого відбулася оплата) та інвойс №283046898 містять аналогічні відомості щодо найменування Товару, характеристик та ціни. Зазначені інвойси та платіжні документи були подані митному органу.

Відтак, твердження відповідача про ненадання банківського платіжного документа, який стосується оплати товару зазначеному в інвойсі від 13.05.2024 №283046898 не заслуговують на увагу.

Також, митний орган вважає, що наданий Договір-заявка на перевезення вантажу від 13.05.2024 б/н не містить посилання на основний Договір, що стосується перевезення товару.

Як встановлено судом, транспортування товару відбулося відповідно до умов Договору про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024, укладеного між Малим приватним підприємством - фірмою «Мірад» (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник).

В свою чергу, Договір-заявка на перевезення вантажу від 13.05.2024 укладений відповідно до Договору про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024. Перевезення вантажу здійснено по маршруту: адреса завантаження Chlumcany, U Keramicky 448, 334 42, CZ, а адреса розвантаження м. Рівне, вул. Крейдяна 9. Визначено, що вартість перевезення становить 75 000,00 грн. Згідно з рахунком-фактурою №ПЮ-0000025 від 15.05.2024 надавалися наступні транспортно-експедиційні послуги: транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Хлумчани (Чеська Респубіка) погран. перехід Краківець 45000,00 грн; транспортні послуги погран. перехід Краківець-м.Рівне (Україна) 30000,00 грн. Всього 75000,00 грн. CMR №7464421 від 15.05.2024. Автомобіль РЕНО НОМЕР_1 , ВК0100ХF.

Отже, Договір-заявка на перевезення вантажу від 13.05.2024 безпосередньо містить посилання на Договір про надання транспортного обслуговування №13052024 від 13.05.2024, а дане твердження митниці не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що витрати на транспортування включено до митної вартості. Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.

Отже, наведені відповідачем неточності не впливають на числове значення митної вартості товарів.

У сукупності вищенаведеного, суд наголошує, що подані позивачем до митного офомлення документи не містять неточностей та розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість партії товару у розмірі 7 407,84 USD, як і було сплачено позивачем.

При цьому, позивачем було надано необхідні документи, передбачені пунктом 6 частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.

Суд звертає увагу, що в силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є неточностями та не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованих товарів.

Судом достеменно встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Суд вважає, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість подібних товарів, оскільки в спірному рішенні відповідача вказано про те, що митну вартість товару №l визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 + фактично понесені транспортні витрати до митного кордону України відповідно до рахунку-фактури від 15.05.2024 №ПЮ-0000025.

Отже, фактично в основу оскаржуваного рішення покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.01.2024 №24UA209230005560U6 - 14,50 USD/м2 (+ фактично понесені транспортні витрати).

Слід зауважити, що вказана митна декларація, не була долучена відповідачем до відзиву, а отже немає можливості встановити який саме товар по ній розмитнювався, з якими характеристиками, яким обсягом (кількістю), а також на яких саме умовах.

Прирівнювання цін товарів різних виробників, різного матеріалу і призначення ні за яких умов не може вважатися обґрунтованим та підставним, як і ціни різних постачальників, з різних куточків світу, що мають різні умови поставки.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Разом з тим, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також коригування митної вартості товарів.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат у справі, суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056,00 грн відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що у позовній заяві зазначено, що їх розмір складає 8000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується надання правничої допомоги Малому приватному підприємству - фірмі «Мірад» адвокатом Нікольченко Б.Б. щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000031/2 від 20.05.2024, відповідно до Договору про надання правничої допомоги та представництва інтересів від 25.06.2024. Так, згідно з пунктом 2.2. цього Договору, клієнт сплачує на користь адвоката гонорар у розмірі 8000,00 грн, що визначений додатком №1 до Договору. В свою чергу, Додаток №1 до цього Договору визначає розмір та порядок оплати праці адвоката, відповідно до пункту 2 якого, вартість послуг адвоката за: зустріч з Клієнтом з метою з`ясування справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах; підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту зазначених документів); підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту зазначених документів); складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань; збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви); підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів, - становить 8000,00 грн.

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, разом з тим, не є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, з огляду й на те, що відповідь на відзив, клопотання і заперечення у даній справі адвокатом не подавались.

За наведеного, суд приходить до висновку що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на правову допомогу грн підлягає до задоволення у розмірі 4000,00 грн.

Також, відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство - фірма «Мірад» сплатило ПП «Бюро перекладів «АДВАНС» 3750,00 грн за здійснення перекладу з англійської/чеської мови на українську відповідно, що підтверджується актом виконаних робіт від 24.07.2024 №68-24 та платіжною інструкцією №3101 від 30.07.2024.

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3750,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Малого приватного підприємства - фірми «Мірад» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000031/2 від 20.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000353.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Малого приватного підприємства - фірми «Мірад» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та витрат, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 3750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 грудня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Мале приватне підприємство - фірма «Мірад» (вул. Крейдяна, буд. 9, м.Рівне, Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 21082232)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.В. Друзенко