Рішення

від 12.12.2024 по справі 480/10478/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Справа № 480/10478/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10478/24 за позовом ОСОБА_1 до Глухівського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Глухівського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, і просить скасувати постанову ВП №76606248, винесену 21.11.2024 старшим державним виконавцем Глухівського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білогур Ольгою Миколаївною, про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови №787 від 22.03.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.11.2024 старшим державним виконавцем Глухівського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білогур О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76606248 про примусове виконання постанови № 787 від 22.03.2024 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Позивач, посилаючись на положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 303 КУпАП, вважає, що строк пред`явлення до виконання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності сплив 23.06.2024, а тому державний виконавець безпідставно відкрив виконавче провадження і оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей провадження у даній категорії справ, визначених ст. 287 КАС України.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує на те, що на виконанні у Глухівському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №ВП 76606248 щодо примусового виконання постанови №787 від 22.03.2024, що видав ІНФОРМАЦІЯ_3 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 6800,00 грн. на користь держави. 21.11.2024 старшим державним виконавцем відділу Білогур О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документа.

Зауважує, що оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. А відтак, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв відповідно до чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначаючи, що відповідач звертає увагу лише на положення Закону України «Про виконавче провадження», взагалі ігноруючи положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, який є спеціальним нормативно-правовими актом, який має вищу юридичну силу по відношенню до закону.

У письмових поясненнях третя особа заперечує проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження № 76606248 від 21.11.2024 прийнята відповідачем з урахуванням Закону України «Про виконавче провадження». Також звертає увагу суду на те, що постанова за справою про адміністративне правопорушення позивачу була надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням № 4140100068240, яке на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не повернулося, а тому слід вважати що постанова була отримана позивачем своєчасно.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності і відсутності позивача.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Враховуючи неявку учасників справи, які повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, суд вважає за можливе проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у Глухівському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №ВП 76606248 щодо примусового виконання постанови №787 від 22.03.2024, що видав ІНФОРМАЦІЯ_3 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 6800,00 грн. на користь держави.

21.11.2024 старшим державним виконавцем відділу Білогур О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документа .

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Викладені у частинах першій та другій статті 12 Закону № 1404 норми є повними (прямими), альтернативного строку для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання Закон № 1404 не містить.

У той же час Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, у тому числі строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діяв на час пред`явлення виконавчого документу до виконання.

З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови строк пред`явлення виконавчого документу до виконання пропущеним не вважався.

Суд також зауважує, що позивач безпідставно ототожнює строк давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення (стаття 303 КУпАП) зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (стаття 12 Закону № 1404).

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вище зазначене, суд доходить висновку про те, що оскільки постанову №787 від 22.03.2024 було пред`явлено до примусового виконання в період дії на території України воєнного стану, то старший державний виконавець Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про відкриття виконавчого провадження, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» правомірно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76606248 від 21.11.2024 з примусового виконання постанови №787 від 22.03.2024.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Глухівського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька