Рішення

від 12.12.2024 по справі 500/6160/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6160/24

12 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся 22.07.2024 до відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Листом від 30.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було повідомлено Позивача про те, що йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі рішення про відмову у призначенні пенсії №191950025655 від 29.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

В даному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, не проводячи жодних додаткових перевірок, не витребуючи додаткових документів від ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч» чи Почапинського ліцею, зарахувало до загального страхового стажу ОСОБА_1 лише 23 роки 6 місяців 7 дні, та відмовило у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 28.09.1988 по 01.07.2005, оскільки даний період перетинається з іншими періодами роботи.

Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії №191950025655 від 29.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яким було відмовлено у призначенні йому пенсії за віком необґрунтованим та незаконним.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач Головне управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 05.11.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Запис про період роботи з 02.10.1995 по 28.03.1996 не відповідає вищезазначеним вимогам, а саме зазначено, що дата наказу про прийняття на роботу від 27.09.1996, у зв`язку з чим даний період роботи не враховано до страхового стажу.

Також до страхового стажу не враховано період роботи з 28.09.1988 по 01.07.2005, оскільки даний період роботи перетинається з іншими періодами роботи, а з 01.07.2000 відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж позивача, обчислений згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, трудової книжки та інших додатково наданих документів складає 23 роки 06 місяців 07 днів, що є меншим за необхідний.

На підставі викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області своїм правом не скористався та відзиву до суду не подав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

06.11.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 28.09.1988 по 01.07.2005 працював на основному місці роботи у Тернопільському гуртово-роздрібному плодоовочевому комбінаті (код ЄДРПОУ 05475498), який в подальшому був реорганізований у ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч», на посаді машиніста аміачно-холодильних установок компресорного цеху по 4 розряду, що підтверджується записами в Трудовій книжці Серія НОМЕР_1 від 25.01.1982. На даній посаді Позивач працював за змінним графіком, а саме добу працював і три доби мав вихідних.

Враховуючи даний графік роботи Позивач у вказаний період ще додатково працював на сезонних роботах, а саме в опалювальний сезон з жовтня по квітень в Почапинській загальноосвітній школі на посадах кочегара та оператора котельні школи, що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 від 16.08.1979 та Довідкою №66 від 18.07.2024 виданою Почапинським ліцеєм Підгороднянської сільської ради.

В подальшому, ОСОБА_1 , після досягнення пенсійного віку та зібравши документи, що підтверджують необхідний для призначення пенсії страховий стаж, звернувся 22.07.2024 до відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Листом від 30.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було повідомлено Позивача про те, що йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі Рішення про відмову у призначенні пенсії №191950025655 від 29.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

В даному Рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, не проводячи жодних додаткових перевірок, не витребуючи додаткових документів від ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч» чи Почапинського ліцею, зарахувало до загального страхового стажу ОСОБА_1 лише 23 роки 6 місяців 7 дні, та відмовило у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи Позивача з 28.09.1988 по 01.07.2005 оскільки даний період перетинається з іншими періодами роботи.

Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії №191950025655 від 29.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування..

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Тобто, право органу Пенсійного фонду України на отримання додаткових, окрім трудової книжки, доказів на підтвердження трудового стажу з`являється лише після встановлення недоліків в оформленні трудової книжки або відсутністю у ній необхідних даних.

Як видно з матеріалів справи, позивачем разом із поданою заявою про призначення пенсії було надано трудову книжку Серія НОМЕР_1 від 25.01.1982 із записами про прийняття та звільнення з роботи у ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч», трудову книжку колгоспника № НОМЕР_2 від 16.08.1979 та довідку №66 від 18.07.2024 видану Почапинським ліцеєм Підгороднянської сільської ради, які підтверджують сезонну роботу Позивача у Почапинській загальноосвітній школі у період з 1988 по 2002 роки. Також, факт роботи Позивача у ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч» підтверджує Посвідчення №9 від 16.08.1993 видане КДП «Заготплодоовоч», в якому щорічно вносилися відмітки про результати проходження ОСОБА_2 навчань з правил технічної експлуатації та охорони праці.

Таким чином, суд вважає, що посилання Відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на той факт, що позивач в період з 1988 по 2005 рік працював на двох роботах не може бути підставою для неврахування даного періоду до його страхового стажу, а навпаки дана обставина підтверджує факт багаторічної трудової діяльності позивача, яка надає йому право на соціальний захист, передбачений ст.46 Конституції України.

Судом встановлено, що з метою отримання додаткових документів, які б підтверджували факт його роботи в ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч» позивач звертався в архівні установи Тернопільської області, а саме в Архівний відділ Тернопільської міської ради, Архівний відділ Тернопільської районної державної адміністрації, Державний архів Тернопільської області. Однак, згідно відповідей від вищезазначених архівних установ ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч» жодних кадрових документів їм на зберігання не передавало.

Окрім цього, адвокатом Алексенком С.Л. 08.10.2024 було надіслано на адресу ВАТ «Тернопіль Заготплодоовоч» адвокатський запит №8 про надання інформації та кадрових документів щодо роботи ОСОБА_1 в період з 28.09.1988 по 01.07.2005. Станом на день подання позову відповідь на вказаний адвокатський запит не надходила.

Отже, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №191950025655 від 29.07.2024 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком не відповідає зазначеним нормам, є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 28.09.1988 по 01.07.2005 за фактичною тривалістю та призначити пенсію за віком з 03.05.2024, то суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу/призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження ГУ ПФУ у Тернопільській області та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, зважаючи на те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності в частині оскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 28.09.1988 по 01.07.2005 за фактичною тривалістю та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.

За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 11.10.2024 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №191950025655 від 29.07.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу період його роботи з 28.09.1988 по 01.07.2005 за фактичною тривалістю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії за віком із врахуванням страхового стажу періоду його роботи з 28.09.1988 по 01.07.2005 за фактичною тривалістю, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять грн) 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 код ЄДРПОУ 21910427).

Головуючий суддяПодлісна І.М.