ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 грудня 2024 року справа №200/1342/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 у справі № 200/1342/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла вищезазначена адміністративна справа разом з апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 200/1342/24.
Ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 р. у справі № 200/1342/24.
23 жовтня 2024 року від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків.
24 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 надійшло клопотання у якому він просив суд звернути на прояв неповаги до суду з боку представника відповідача ти вирішити питання про притягнення винної особи до відповідальності.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що відповідачем у скарзі використано твердження, як суб`єкта владних повноважень, які є неприпустимими та очевидно є проявом неповаги до суду. Позивач вважав, що вищезазначене є свідченням зловживанням представника ГУ ДМС України в Донецькій області своїми процесуальними правами та проявом неповаги до суду.
Позивач посилається на рішення Ради суддів України від 04.11.2016 № 74 (зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради суддів № 62 від 26.10.2018), яким звернув увагу суддів на необхідність реагування на прояви неповаги до суду, як один з механізмів забезпечення незалежності суду. Схвалено Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду. У вказаних Рекомендаціях закріплено, що жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування суддів.
Ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, залишено без змін окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 200/1342/24.
09 грудня 2024 року на адресу суду надійшли клопотання Тарасенко Дар`ї Юріївни представника Перевишкової Ірини Василівни про розгляд клопотання про притягнення до відповідальності представника відповідача за неповагу до суду від 24.10.24.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких просив суд клопотання представника позивача від 24.10.2024 залишити без задоволення.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що клопотання подане до відкриття апеляційного провадження по справі. Фраза відповідача на яку посилається позивач вирвана з контексту, оскільки вона не була застосована як окрема думка, а є висловлюванням, наведеним в частині міркувань стосовно підстав необґрунтованості та незаконності окремої ухвали суду першої інстанції.
Висловлення думки відповідачем щодо можливого виправлення судової помилки через постановлення окремої ухвали - це припущення сторони щодо судового процесу, а не звинувачення або демонстрація неповаги. Судова система допускає можливість помилок, і опис такої ситуації є частиною правової критики, що не порушує норм етики.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За положенням статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Як зазначалось 09 грудня 2024 року на адресу суду надійшли клопотання ОСОБА_3 про розгляд клопотання про притягнення до відповідальності представника відповідача за неповагу до суду від 24.10.24.
Зі змісту клопотання позивача від 24 жовтня 2024 року вбачається, що позивач просив суд звернути на прояв неповаги до суду з боку представника відповідача ти вирішити питання про притягнення винної особи до відповідальності.
Отже, у клопотанні від 24 жовтня 2024 року позивач лише звернув увагу суду на наявність, на його думку, прояву неповаги до суду з боку представника відповідача, та у разі встановлення таких обставин притягнення винної особи до відповідальності.
Отже, вказане клопотання не можна вважати клопотанням про притягнення до відповідальності представника відповідача за неповагу до суду.
Тобто, у суду не виникав обов`язок щодо його розгляду та прийняття рішення, у даному випадку суд лише враховує вказані позивачем обставини та у разі їх підтвердження приймає відповідне рішення.
Також, колегія суддів зазначає, що окрема ухвала-це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.
У постанові від 13 червня 2024 року по справі №826/3979/18КАС ВС зазначив, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.
Верховний Суд неодноразово вказував, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.Обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвалиє порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення. Якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.
Постановлення окремої ухвали суду не є формою притягнення порушника до відповідальності, а є формою реагування суду на виявлені ним можливі порушення з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Перевірка наявності чи відсутності підстав для притягнення відповідних осіб до відповідальності здійснюється органами, уповноваженими на це.
Колегія суддів зазначає, що повага до суду це повага не до конкретного прізвища або посади, це повага насамперед до учасників процесу (а зневага до суду шкодить передусім іншій стороні), до закону та держави в цілому.
У справі, яка розглядалася, судом досліджено вказане клопотання та під час розгляду справи не було встановлено відповідних порушень або неповаги до суду. Припущення сторони про намагання суду виправити допущено помилку при розгляді справи не може вважатися неповагою до суду, а лише оцінкою дій та рішення суду, та незгодою з ними.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 167, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання Тарасенко Дар`ї Юріївни представника ОСОБА_2 про розгляд клопотання про притягнення до відповідальності представника відповідача за неповагу до суду від 24.10.24 - повернути заявникові без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідачЕ.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123730861 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні