Постанова

від 11.12.2024 по справі 820/1483/13-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р. Справа № 820/1483/13-аДругий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.10.24 по справі № 820/1483/13-а

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

до Державного підприємство "Харківський радіозавод "Протон"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ПФУ у Харківській області з заявою, в якій просив суд визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа по адміністративній справі №820/1483/13-а до примусового виконання; поновити строк пред`явлення виконавчого листа по адміністративній справі №820/1483/13-а до примусового виконання; видати дублікат виконавчого листа по адміністративній справі №820/1483/13-а за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 19156,98 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у задоволенні заяви Головного управління ПФУ в Харківській області - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 скасувати та прийняти рішення, яким поновити строк для пред`явлення виконавчого листа по адміністративний справі №820/1483/13-а до примусового виконання, видати дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 19156,98 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при ознайомленні зі справою про банкрутство у Господарському суді Харківської області виявлено, що виконавчий лист по справі №820/1483/13 відсутній та відсутні документи, які б підтвердили направлення його органом ДВС після завершення виконавчого провадження, у зв`язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури до суду, а отже вважається втраченим. Зазначає, що для подальшого стягнення заборгованості позивачу необхідно отримати дублікат виконавчого листа.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 по справі №820/1483/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова до Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон" про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон" на користь Управління Пенсійного Фонду України у Червонозаводському районі м.Харкова суму боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 на р/р 256063012095 в ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, у розмірі 19156,98 грн. Судове рішення набрало законної сили 15.04.2013.

Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання до 16.04.2014.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про заміну сторони виконавчого провадження по адміністративній справі №820/1483/13-а.

Замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) Управління Пенсійного Фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова на належну Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області .

В подальшому, 04.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання та про видачу дубліката виконавчого листа.

Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист по справі №520/1483/13-а подавався державному виконавцю, заборгованість по справі була включена до реєстру вимог кредиторів, як така, яка виникла до порушення справи про банкрутство, та визнана ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2013 в повному обсязі. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано жодних доказів поважності причин пропуску в розумінні чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України свідчить про те, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа, має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15 та від 28.06.2024 у справі №808/1838/16.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019р. у справі №2-836/11).

Так, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 по справі №820/1483/13-а набрало законної сили 15.04.2013.

04.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання та про видачу дубліката виконавчого листа.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції, на час видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Разом з тим необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до заяви та апеляційної скарги, Головне управління Пенсійного фонду України посилається на те, що при ознайомленні зі справою про банкрутство у Господарському суді Харківської області виявлено, що виконавчий лист по справі №820/1483/13-а відсутній та відсутні документи, які б підтвердили направлення його органом ДВС після завершення виконавчого провадження, у зв`язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури до суду, а отже вважаються втраченим.

Колегія суддів зазначає, що вказані обгрунтування не підтверджують поважності причин пропуску строку звернення виконавчого документа до примусового виконання у період після 2013 року.

При цьому, в матеріалах справи відсутні, а заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що виконавчий лист пред`являвся до примусового виконання у встановлені строки, або докази того, що існують обставини, які б свідчили про переривання вказаного строку або докази того, що виконавчий лист дійсно втрачено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа закінчився, заявником не надано жодних доказів, які б підтверджувати поважність причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа по адміністративній справі №820/5673/13-а до примусового виконання, а також заявником не надано жодних доказів на підтвердження причин для видачі дубліката виконавчого листа по адміністративній справі №820/5673/13-а.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні,з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 по справі № 820/1483/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Л.В. Мельнікова