Постанова

від 03.12.2024 по справі 520/20440/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

03 грудня 2024 р.Справа № 520/20440/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2023 позивач приватне акціонерне товариство «ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД» (далі - АТ «ХТЗ», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області :

№ 00173150718 від 27.08.2021 про встановлені порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (далі ПК України) та нарахування штрафних санкцій на суму 1 020.00 грн.;

№ 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313.97 грн.;

№ 00172520702 від 27.08.2021 про встановлення підстав для зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509.00 грн.

Вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та підлягають скасуванню.

Вказує, що встановлені податковим органом порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України та нарахування штрафних санкцій на суму 1 020.00 грн є помилковими, оскільки протягом 10-13.08.2021 АТ «ХТЗ» подало уточнені декларації із виправленням помилок, що вкладається в 30-ти денний термін, який встановлений п. 119.3 ст.119 ПК України. Таким чином застосування штрафної санкції за ці порушення у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДПС у Харківській області № 00173150718 від 27.08.2021, яке складене вже після подання уточнених декларацій, є таким що суперечить нормам ПК України.

Також позивач зазначив, що підприємство ані через електронний кабінет платника податків, ані поштою не отримувало повідомлень про допущення помилок у податкових розрахунках за формою 1 ДФ. У випадку отримання, беззаперечно ці помилки були б виправлені. Наразі, в електронному кабінеті ці повідомлення відсутні, а тому відповідачем безпідставно встановлено порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України та нараховано штрафні санкції на суму 1 020.00 грн.

Щодо порушення ПАТ «ХТЗ» строків щодо військового збору, зазначає, що оскільки підприємством вчасно (08.11.2018) сплачено грошові кошти за попереднім повідомленням - рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 на суму 199 252.23 грн, вказана сума не набула статусу узгодженого податкового боргу, а тому податковий орган протиправно застосував приписи ст. 87 ПК України щодо зарахування сплати грошових коштів в порядку черги виникнення попереднього податкового боргу, з огляду на що нове податкове повідомлення - рішення № 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313.97 грн прийнято за фактичної відсутності заборгованості зі сплати військового збору. Вказує, що позивачем було сплачено грошове зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 згідно платіжного доручення № 4343 від 08.11.2018, що, відповідно, виключає можливість податкового органу посилатися на норму п. 87.9 ст. 87 ПК України щодо зарахування платежів в порядку календарної черговості.

Стосовно висновку податкового органу про заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 в розмірі 3 779 046.00 грн, підприємство зазначає, що уточнююча декларація з податку на прибуток була подана до початку проведення перевірки та у відповідності до вимог ст. 50 ПК України, а у рядку 16 додатку 6.1 до акту перевірки від 14.07.2021 № 12080/20-40-07-02-08/05750295 зафіксовано, що в рядку 02 декларації за 2020 визначений фінансовий результат у розмірі 160 179 395.00 грн. Зазначає, що відповідач при проведенні перевірки безпідставно не брав до уваги уточнюючу декларацію з податку на прибуток, яку підприємство подало 08.04.2021, до початку проведення перевірки контролюючим органом, невідповідність даним регістрів бухгалтерського обліку була «виявлена» в зв`язку із тим, що були порівняні уточнюючі Баланс та Форма-2 (Звіт про фінансові результати), які ПАТ «ХТЗ» подало також 08.04.2021 з декларацією з податку на прибуток, поданою 24.03.2021, проігнорувавши декларацію з податку на прибуток від 08.04.2021.

Стосовно висновку ГУ ДПС у Харківській області про заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016», яке є ризиковим контрагентом (не знайдено за місцезнаходженням) на суму 1 382 673.33 грн, позивач зауважив, що такі висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації щодо контрагента позивача - ТОВ «ХСМ-2016» та без дослідження господарських взаємовідносин саме між ПАТ «ХТЗ» та ТОВ «ХСМ-2016», на підтвердження реальності чого підприємством було надано необхідні первинні документи.

Позивач вважає, що за наявності належним чином оформлених первинних документів, за наявності фінансового та економічного результату від угод з ТОВ «ХСМ-2016», зокрема надходження грошових коштів та реалізації власного обладнання за ці кошти, відповідачем не була доведена нереальність угод з ТОВ «ХСМ-2016».

Щодо нарахування у 2019 амортизації дисконту на поточну заборгованість перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги, яка встановлена в акті перевірки як безпідставна на суму то 62 709 790.36 грн, позивач звернув увагу суду, що зазначені вище договори були короткостроковими відповідно до додаткових угод із контрагентом, а амортизація дисконту по договорам фінансової допомоги з ТОВ «Торговий дім ВАТ «ХТЗ» була нарахована зовсім в іншій сумі та за іншими, ніж зазначено відповідачем, договорами.

Також, представник позивача звернув увагу суду, що сума амортизації раніше нарахованого дисконту у витратах в розмірі 62 709 790.36 грн взагалі не стосується договорів фінансової допомоги з ТОВ «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод», АТ «ХТЗ № 1Ф (6400/16/0002) від 06.01.2016, № 7Ф від 22.12.2014, № 59Ф від 21.10.2015, № 60Ф від 27.10.2015. Ця сума була вирахувана за іншими угодами, пільговими пенсіями, векселями та іншим, що, однак, безпідставно не було досліджено податковим органом.

Таким чином, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.08.2021 № 00173150718, № 00173120718, № 00172520702 є безпідставними, необґрунтованими та прийнятими без з`ясування всіх фактичних обставин справи, а тому представник позивача скасувати вказані рішення суб`єкта владних повноважень.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що доводи покладені в обґрунтування позовних вимог є безпідставними та помилковими, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Посилається на те, що підприємству у 2019 році в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків повідомлено про допущення помилок у податкових розрахунках за формою 1 ДФ, однак підприємством у 30-денний строк уточнюючі розрахунки подані не були, а були подані в електронному вигляді лише у 2021, після проведення перевірки АТ «ХТЗ», що, відповідно, вказує на порушення позивачем приписів п. 119.3 ст. 119 ПК України.

У спростування позиції позивача щодо неправомірності податкового повідомлення- рішення від 27.08.2021 № 00173120718, відповідач зазначив, що вказане рішення прийнято за порушення, вчинені позивачем у перевіряємий період (з 01.07.2018 по 31.12.2020), штрафна санкція нарахована за несвоєчасну сплату військового збору, термін сплати якого припадає, починаючи з липня 2018. Водночас, за результатами попередньої перевірки у 2018, штрафна санкція застосована за несвоєчасну сплату військового збору, термін сплати якого припадає до 30.06.2018, а тому за наявності узгодженого податкового боргу у ГУ ДПС у Харківській області правомірно застосовано приписи п. 87.9 ст. 87 ПК України щодо черговості погашення попередньо виниклого податкового боргу.

На спростування позиції позивача щодо неправомірності податкового повідомлення рішення від 27.08.2021 № 00172520702, відповідач вказав, що у силу приписів п. 50.2 ст. 50 ПК України, платнику податків заборонено подавати уточнюючі декларації з податку на прибуток під час проведення перевірки, про яку позивача було завчасно повідомлено наказом про проведення перевірки та повідомленням від 16.03.2021.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ХСМ-2016», відповідач вважає, що заниження підприємством доходів на суму отриманих коштів, не пов`язаних з постачанням товарів та незмінність задекларованих платником податків доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операцій з продажу товарів, а саме «покупцю» та одночасному встановленні реалізації товарів іншим особам з якими повинна обліковуватись дебіторська заборгованість, вказує на порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

Щодо завищення підприємством від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток та збільшення витрат на суму 62 709 790.36 грн у 2019 році, то вказане є результатом неправомірної амортизації дисконту відповідно до наявної заборгованості перед ТОВ «Торговий дім ВАТ «ХТЗ», оскільки вказана заборгованість станом на 01.06.2020 АТ «ХТЗ» не повернута, шляхом відступлення права вимоги переведено на нового кредитора ТОВ «ІНДОРБУД» з іншим строком плати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 задоволено адміністративний позов АТ «ХТЗ».

Судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00173150718 від 27.08.2021, яким до АТ «ХТЗ» застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020.00 грн за порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00173120718 від 27.08.2021, яким АТ «ХТЗ» збільшено суму грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313.97 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00172520702 від 27.08.202, яким АТ «ХТЗ» зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509.00 грн.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь АТ «ХТЗ» стягнуто сплачену суму судового збору у розмірі 25 767.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що АТ «ХТЗ» самостійно, після ознайомлення зі змістом акту перевірки, направлено до ГУ ДПС у Харківській області (що не заперечується відповідачем) уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1- ДФ за 4 зл 2018, 1-3 квартали 2019, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.119.1 ст.119 ПК України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00173150718 від 27.08.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, суд зазначив, що ПАТ «ХТЗ» за період з 01.07.2018 по 31.12.2020, не визначено відхилення між даними бухгалтерського обліку і даними деклараціями з податку на прибуток, на що посилається контролюючий орган в акті перевірки, а контролюючим органом при перевірці були враховані дані уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, що подана 08.04.2021, що, відповідно, у сукупності спростовує висновок податкового органу про допущення АТ «ХТЗ» заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046.00 грн.

Стосовно висновку ГУ ДПС у Харківській області в частині допущення ПрАТ «ХТЗ» заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016» на суму 1 382 673.33 грн, суд встановив, що висновок ГУ ДПС у Харківській області про порушення АТ «ХТЗ» п. 7, 9, 11, 12, МСБО «Дохід», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України ґрунтується виключно на отриманій інформації ГУ ДПС у Харківській області щодо посадової особи контрагента позивача ТОВ «ХСМ-2016».

Водночас, ГУ ДПС у Харківській області в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин (АТ «ХТЗ» та ТОВ «ХСМ-2016» ) діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентом націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

ГУ ДПС у Харківській області не було надано доказів проведення перевірки первинних документів контрагента позивача, пояснень у осіб відповідальних за здійснення вказаних видів діяльності не відбирались, а тому відображені в акті перевірки позивача відомості за результатами аналізу інформаційного ресурсу бази податкового обліку відповідача є припущенням податкового органу стосовно відсутності реальності господарських операцій.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість, у зв`язку з чим висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій за перевіряємий період між позивачем та його контрагентом, та відповідно, допущення АТ «ХТЗ» заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016» на суму 1 382 673.33 грн є необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно висновку податкового органу про допущення позивачем неправомірного нарахування у 2019 амортизації дисконту на поточну заборгованість перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги, що призвело до завищення витрат та вплинуло на визначення фінансового результату за 2019 на суму 62 709 790.36 грн, суд зазначив, що позивачем належними доказами підтверджено показники витрат у розмірі 62 709 790.36 грн шляхом дисконтування довгострокових зобов`язань, у той час, як відповідачем не надано до суду як доказів письмового звернення до позивача з метою отримання пояснень та документів на підтвердження обліку дисконту відповідно до наявної заборгованості у перевіряємий період, так і доказів відмови позивача від надання таких документів, що, відповідно, призвело, до помилкового висновку податкового органу щодо допущення позивачем неправомірного нарахування у 2019 амортизації дисконту на поточну заборгованість саме перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги.

Щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313.97 грн, суд зазначив, що сума грошового зобов`язання, визначена попереднім податковим повідомленням- рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 не набула статусу «узгодженого податкового боргу» в строк до 19.11.2018, що відповідає строку на оскарження податкового повідомлення-рішення за п. 56.3. ст. 56 ПК України.

Натомість, АТ «ХТЗ» сплачено грошове зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 згідно платіжного доручення № 4343 від 08.11.2018 на суму 199 252.23 грн (т. 1 а.с. 70), тобто у межах строку, встановленого п. 56.3., 56.15., 56.17. ст. 56 ПК України та, відповідно, до моменту набуття вказаного грошового зобов`язання статусу узгодженого податкового боргу. Окрім того, позивачем залучено до матеріалів справи АТ «ХТЗ» копії платіжних доручень на підтвердження своєчасного перерахування нарахованого військового збору у відповідні періоди 2018. З графи «призначення платежу» платіжних доручень вбачається, що військовий збір сплачений і підлягав зарахуванню у відповідні поточні періоди поданої АТ «ХТЗ» звітності (т. 3 а.с. 53-147).

Враховуючи те, що грошові зобов`язання за попередній перевіряємий період не набули статусу узгодженого податкового боргу, у зв`язку зі своєчасною сплатою АТ «ХТЗ» грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням № 00006801307 від 05.11.2018, то у ГУ ДПС у Харківській області були відсутні підстави для застосування приписів норм п. 87.9 ст. 87 ПК України та формування нового податкового повідомлення - рішення № 00173120718 від 27.08.2021, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач АТ «ХТЗ», просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід змінити, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 16.03.2021 ГУ ДПС у Харківській області видано наказ № 1699-п «Про проведення документальної планової перевірки АТ «ХТЗ», яким на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77, ст. 82 ПК України, відповідно до затвердженого ДПС України плану графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік та з урахуванням постанови КМУ від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», призначено документальну планову перевірку АТ «ХТЗ» з 08.04.2021, тривалістю 20 робочих днів (т. 2 а.с. 136).

05.04.2021 ГУ ДПС у Харківській області видано направлення на перевірку № 4339, № 4338, № 4340, № 4341, № 4342, № 4343 (т. 2 а.с. 141-146).

28.04.2021 ГУ ДПС у Харківській області видано наказ № 3105-п «Про продовження строку проведення документальної планової перевірки АТ «ХТЗ», яким з урахуванням доповідної записки начальника управління ДПС у Харківській області від 22.04.2021 № 374/20-40-07-02-18 щодо необхідності продовження строку проведення перевірки у зв`язку зі значним обсягом документів АТ «ХТЗ» вирішено продовжити строк проведення документальної планової перевірки АТ «ХТЗ» з 11.05.2021 на 10 робочих днів (т. 2 а.с. 140).

14.05.2021 ГУ ДПС у Харківській області видано наказ № 3405-п «Про зупинення проведення документальної планової перевірки АТ «ХТЗ» яким з урахуванням доповідної записки начальника управління ДПС у Харківській області від 12.05.2021 № 426/20-40-07-02-18 щодо необхідності зупинення проведення документальної планової перевірки АТ «ХТЗ» у зв`язку із направленням запитів, з урахуванням вимог п. 82.4 ст. 82 ПК України вирішено зупинити проведення документальної планової перевірки АТ «ХТЗ» з 17.05.2021 на 30 робочих днів (т. 2 а.с. 138-139).

В період з 08.04.2021 по 07.07.2021 ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову перевірку АТ «ХТЗ» та складено акт перевірки від 14.07.2021 № 12080/20-40-07-02-08/05750295 (т. 1 а.с. 179-235, т. 2 а.с. 1-95).

Згідно висновків акту № 12080/20-40-07-02-08/05750295 перевіркою встановлені наступні порушення АТ «ХТЗ»:

1. п. 2, 4, 9 П(С)БО «Зобов`язання», п. 12 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», п. 58, 59, 63 МСБО 39 «Фінансові інструменти», п. 11 МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», п. 7, 9, 11, 12 МСБО «Дохід», п.п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на загальну суму 67 871 509.00 грн;

2. п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 33 773.00 грн у т.ч. за квітень 2020 на суму 33 773.00 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за період грудень 2020 в сумі 340.00 грн;

3. ст.ст. 270, 271, 274, 286, 289 ПК України, рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у м. Харкові», рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18, рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08, з урахуванням змін, занижено земельний податок на загальну суму 950 425 284.64 грн, у т.ч. за друге півріччя 2018 на суму 29 4 17 307.87 грн, за 2019 рік на суму 87 678 679.73 грн, за 2020 рік на суму 833 329 297.07 грн;

4. ст. 24 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці », в перевіряємому періоді заробітна плата сплачувалась з порушенням термінів сплати заробітної плати, а саме : підприємство виплачувало заробітну плату рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

5. пп. Б п. 176.2 ст. 176 ПК України встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сім утриманого з них податку за ф. 1-ДФ за 4 квартал 2018, 1-3 квартал 2019 надані з недостовірними відомостями, а саме невірно відображені податкові номери фізичних осіб, що призвело до зміни платника податку.

Підприємство повідомлено про необхідність надання уточнених податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за вищевказані періоди;

6. пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ пп. 168.1.2, пп. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, встановлено не своєчасна сплата до бюджету військового збору до або під час виплати доходу в загальній сумі 244 030.72 грн за червень 2018, строк сплати якого настав в липні 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018.

Відповідно до ст. 129 ПК України, з урахуванням вимог ст. 102 ПК України підлягає нарахуванню пеня, розмір якої визначено ст. 129 ПК України;

7. п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платником занижено єдиного внеску на загальну суму 1 827.02 грн за червень 2018.

06.08.2021 АТ «ХТЗ» подано заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 71-77).

20.08.2021 листом ГУ ДПС у Харківській області заперечення на акт перевірки залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін (т. 1 а.с. 160-178).

27.08.2021 на підставі висновків зазначеного акту перевірки № 12080/20-40-07-02-08/05750295, ГУ ДПС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення - рішення :

- № 00173150718 яким на АТ «ХТЗ» накладено штрафні санкції у розмірі 1 020.00 грн за порушення абзацу «б» п. 176.2 ст.176 ПК України (т. 1 а.с. 27);

- № 00173120718 про збільшення АТ «ХТЗ» суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313.97 грн (т. 1 а.с. 153) ;

- № 00172520702 про зменшення АТ «ХТЗ» від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509.00 грн (т. 1 а.с. 151-152).

В матеріалах справи містяться розрахунки до податкових повідомлень рішень (т. 1 а.с. 28, 154-159).

13.09.2021 АТ «ХТЗ» подано скаргу на податкові повідомлення рішення від 27.08.2021 № 00173150718, № 00173120718, № 00172520702.

14.07.2023 ДПС України прийнято рішення № 19193/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу частково задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.08.2021 № 00172540702, № 00172550702 та залишено без змін податкові повідомлення рішення від 27.08.2021 № 00173150718, № 00173120718, № 00172520702 (т. 1 а.с. 32-48).

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну таким норму, яка підлягає застосуванню.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади, є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»). Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 600/2019/21-а.

Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 КАС України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.

Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті другої та частини четвертої статті 9 КАС України (постанова Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацами 1-4 пп. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.11.2024 у справі № 400/7913/23.

Для правильного вирішення справи насамперед необхідно встановити чи належить проведення планової виїзної документальної перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень у відповідній частині, прийнятих згідно із такими висновками.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Водночас, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та постановою Кабінету Міністрів України № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28.12.2022 у справах № 420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 24.05.2023 у справі № 640/4070/22, від 28.06.2023 у справі № 160/7340/22, від 12.11.2024 у справі № 520/21921/21, від 21.11.2024 у справі № 400/7913/23, від 21.11.2024 у справі № 400/1695/22 тощо Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21, від 05.04.2024 у справі № 300/2789/22, від 16.04.2024 у справі № 340/9544/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України вже є сформованою та усталеною.

Як встановлено судами, що на момент видання наказу ГУ ДПС у Харківській області від 16.03.2021 № 1699-п, складання акту перевірки від 14.07.2021 № 12080/20-40-07-02-08/05750295, дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок. Цей мораторій був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Враховуючи вище зазначене, встановивши наявність підстав порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки та визнавши їх такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень-рішень), колегія суддів не переходить до дослідження питання щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, за результатами відповідної перевірки. Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 25.05.2023 у справі № 640/32632/20.

Відтак, судом встановлено недотримання відповідачем вимог діючого законодавства при призначенні та проведенні документальної планової виїзної перевірки, що тягне за собою незаконність проведеної перевірки та її наслідків у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення, а відтак обставини щодо наявності чи відсутності порушень за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, не досліджується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства в ході призначення та проведення перевірки позивача, то такі порушення тягнуть протиправність рішення, прийняте за наслідками такої перевірки, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.08.2021 № 00173150718, № 00173120718, № 00172520702 є протиправними та підлягають скасуванню.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції і, частково задовольняючи апеляційної скарги, змінює судове рішення з підстав та мотивів його прийняття.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог ч. 6 ст. 139 КАС України немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.292, 293, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року змінити з підстав та мотивів його прийняття.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді В.Б. Русанова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 12.12.2024 року