Постанова

від 11.12.2024 по справі 160/11416/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11416/24(суддя Маковська О.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №160/11416/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Украгрокомплекс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Украгрокомплекс» 29 квітня 2024 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за №0146500408 від 04.04.2024 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване як протиправне, оскільки вини позивача в несвоєчасній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з переліком, зазначеним в акті перевірки не має.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення №0146500408 від 04.04.2024 в частині застосування штрафу в розмірі 61 550,13 грн.

У задоволені позову в інший частині відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що висновки відповідача про порушення платником податку «граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної», не відповідають дійсності, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про наявність правової прогалини з спірного у цій справі питання, посилається на наявність податкових консультацій з цього питання та правильності своєї позиції.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути в рахунок відшкодування витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції 2000 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 ПК України, складено акт камеральної перевірки від 14.02.2024 №5831/04-36-04-08/24990415 щодо дотримання порядку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за порушення термінів реєстрації податкових накладних № 5 від 01.04.2022 (кількість днів затримки - 6); № 5 від 05.07.2022 (кількість днів затримки - 4); № 2 від 16.02.2023(кількість днів затримки - 3); № 61 від 15.02.2023 (кількість днів затримки - 85); від 15.02.2023 № 60 (кількість днів затримки 85); від 31.05.2023 №1321 (кількість днів затримки - 1) та №7 від 14.09.2023 (кількість днів затримки - 8).

Підприємством подано до акта перевірки заперечення від 14.03.2024 №22.

На підставі акта камеральної перевірки від 14.02.2024 №5831/04-36-04-08/24990415 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0146500408 від 04.04.2024 про застосування до ТОВ НВП «Украгрокомплекс» штрафних фінансових санкцій у розмірі 63 434,8 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом абзаців 14 - 17 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Враховуючи положення зазначеної норми права суд першої інстанції правильно зауважив те, що ПК України передбачає для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, окремі строки реєстрації у ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.

Держава Україна на законодавчому рівні не впровадила процедуру фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, тому відповідач як орган державної влади не повинен мати можливість отримувати вигоду від цієї ситуації та у ситуації правової невизначеності обирати варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків - застосовувати за аналогією абзаци 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПКУ.

Водночас, судом першої інстанції правильно з`ясовано, що згідно з інформацією з електронної бази «М.Е.Дос», копія якої міститься у матеріалах справи, позивач отримав розрахунки коригування від контрагента не вдень їх складення.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи наступні обставини.

Так, 15.02.2023 року ТОВ «ТД УКРАГРОПРОД» склало розрахунок коригування №60 до податкової накладної від 06.02.2023 №53 і розрахунок коригування №61 до податкової накладної від 08.02.2023 №55 і направило їх у той же день ТОВ НВП«УКРАГРОКОМПЛЕКС».

Проте контролюючий орган не прийняв ці розрахунки коригування із посиланням на абзац 7 п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою кабінету Міністрів у країни від 29.12.2010 №12461246, а саме: тому, що відсутні зареєстровані податкові накладні від 06.02.2023 №53 та від 08.02.2023 №55.

Рішеннями №8737842/41610592 від 02.05.2023 та №8737860/41610592 від 02.05.2023 контролюючий орган зареєстрував податкові накладні від 06.02.2023 №53 і від 08.02.2023 №55.

ТОВ «ТД УКРАГРОПРОД» 29.05.2023 через «М.E.Doc» направило ТОВ НВП «УКРАГРОКОМПЛЕКС» розрахунки коригування від 15.02.2023 №60 і від 15.02.2023 №61.

Дата направлення і отримання вказаних розрахунків коригування, після розблокування податкових накладних, підтверджується скріншотами із програми «M.E.Doc» та електронного звіту по руху документа із цієї ж програми.

ТОВ «ТЕРРА ТРАНС ЛОГІСТИК» складено податкову накладну від 14.09.2023 №2327.

В подальшому, 13.10.2023, ТОВ НВП «УКРАГРОКОМПЛЕКС», після отримання від контрагента розрахунку коригування подав його на реєстрацію і зареєстрував розрахунок коригування від 14.09.2023 №7 до податкової накладної від 14.09.2023 №2327.

ТОВ «ПОЛТАВАХЛБ-3» складено податкову накладну від 31.05.2023 №132.

В подальшому, 19.06.2023, ТОВ НВП «УКРАГРОКОМПЛЕКС», після отримання від контрагента розрахунку коригування подав його на реєстрацію і зареєстрував розрахунок коригування від 31.05.2023 №1321 до податкової накладної від 31.05.2023 №132.

Підтвердженням дати отримання розрахунків коригування є електронний звіт по руху документа з програми «M.E.Doc» та інформація від контрагентів, що зазначена у відповідях на адвокатські запити.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виходячи з аналізу п. 201.10 ст. 201 ПК України та дати отримання розрахунків коригування, складених постачальниками товарів/послуг, ТОВ НВП «УКРАГРОКОМПЛЕКС» не порушило строків реєстрації розрахунків коригування від 15.02.2023 №60, від 15.02.2023 №61, від 14.09.2023 №7 та від 31.05.2023 №1321.

Стосовно твердження відповідача, що додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрін-шоти екрану комп`ютера) електронної програми M.E.Doc не є належними і достатніми доказами виконання позивачем його податкових обов`язків, суд першої інстанції правильно зауважив, що відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час отримання та реєстрацію спірних розрахунків коригування до податкової накладної.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем у строки визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відправлено розрахунки коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, на реєстрацію, у зв`язку з чим, висновки відповідача про порушення платником податку «граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, не відповідають дійсності, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували дату отримання позивачем вказаних вище розрахунків коригування, тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував вказану вище дату як початок відліку строку для реєстрації у ЄРПН розрахунків коригування.

Відповідно до п.56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині визначення штрафних санкцій за вказаними розрахунками коригування є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності частково задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов`язок відповідач виконав лише частково.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на наявність податкових консультацій як норм, що регулюють спірні правовідносини, оскільки контролюючий орган не може встановлювати норми права в податковій консультації.

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що судовим рішенням у цій справі надано необхідне та достатнє обґрунтування доводів сторін, при цьому суд дослідив усі основні питання віднесені на його розгляд, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду щодо протиправності рішення відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення правової допомоги слід зазначити наступне.

Враховуючи предмет спору у цій справі, яка є справою незначної складності, практику судів відносно спірних правовідносин та обсяг наданих адвокатом юридичних послуг позивачу в суді апеляційної інстанції, яка полягає у написанні відзиву на апеляційну скаргу та виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції вважає, що співмірною та розумною сумою за надання таких послуг, що підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача буде 300 грн.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вимоги позивача щодо стягнення правової допомоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 300 (триста) гривень.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №160/11416/24 без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Украгрокомплекс» в рахунок відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 300 (триста) гривень.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва