Постанова

від 12.12.2024 по справі 160/6202/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6202/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/6202/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 05.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при виплаті пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно застосовано обмеження та пенсія виплачується в розмірі десяти прожиткових мінімумів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при призначенні пенсії правомірно застосував обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Такі висновки суд обгрунтував тим, що вказані обмеження передбачені, зокрема, ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, невідповідність висновкам обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що обмеження, передбачені ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на які послався суд першої інстанції, були передбачені до 31 грудня 2017 року, в той час як пенсія позивачу була призначені у 2023 році, а отже судом безпідставно застосовано вказану норму права. Крім цього, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року у справі №3-102/2021, в якому Суд

зазначив про безпідставність застосування обмеження пенсії на підставі Закону №3668.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

На електронне звернення ОСОБА_1 ВЕБ-04001-Ф-С-24-022719 від 08.02.2024 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 12344-6865/В-01/8-0400/24 від 28.02.2024 позивача, з-поміж іншого, повідомлено про те, що йому з 05.05.2023 призначена пенсія за віком, обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Правові відносини в сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом № 1058. Крім того, відповідно до пункту 3 статті 27 Закону №1058 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2093*10=20930). Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі -Закон № 3460) з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2361,00 грн. Водночас відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону №3460 , перерахунок пенсій, надбавок та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року, проводитиметься з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону №1058.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо обмеження його розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У спірному випадку позивачу призначено пенсію за віком на умовах, передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Частиною першою статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону № 1058 (у редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказане положення частини третьої статті 27 Закону № 1058 є чинним та неконституційним не визнавалося.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність застосування відповідачем обмежень розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції, вказує на те, що обмеження, передбачені ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосовуються до 31 грудня 2017 року, в той час як пенсія позивачу призначена у 2023 році.

З такими аргументами позивача суд апеляційної інстанції не погоджується з тих підстав, що частина третя статті 27 Закону № 1058 складається з двох речень, положення першого з яких і застосовано судом у спірних відносинах, і вказані положення не містять часових обмежень щодо застосування цього правила, а саме правила того, що пенсія не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року у справі №3-102/2021 суд апеляційної інстанції також вважає безпідставним, оскільки Конституційний Суд в цьому рішенні зазначив про неконституційність застосування статей Закону №3668 щодо осіб, яким пенсія призначена за Законом №2262, проте в спірному випадку позивачу пенсія призначена на підставі Закону №1058.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року в адміністративній справі №160/6202/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 12.12.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк