Постанова

від 12.12.2024 по справі 420/13301/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13301/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження суддею Мариним П.П. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі Відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі Третя особа-1, ВЧ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі Третя особа-2, ВЧ НОМЕР_4 ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Відповідача, які полягають в не нарахуванні та не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) «січень 2008 року»;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) «січень 2008 року» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі Порядок № 44);

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 16.02.2018 року по день фактичної виплати.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що у період з 16.02.2018 року по 11.12.2023 року Позивач проходив військову службу в різних органах Державної прикордонної служби України, а саме:

- з 16.02.2018 року по 15.03.2023 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Третя особа-1, ВЧ НОМЕР_3 );

- з 15.03.2023 року по 11.12.2023 року проходив військову службу в НОМЕР_5 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ).

На день виключення Позивача зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення, Відповідачем не було проведено повного розрахунку, так як не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) «січень 2008 року», а також було проігноровано вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078). Хоча індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін, яка є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців незалежно від форм власності та виду юридичної особи. До того ж, 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому «березень 2018 року» став місяцем підвищення доходу Позивача, проте Відповідачем не було вирішення питання щодо наявності у Позивача права на отримання суми індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Враховуючи розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України № Т/116-1743 від 03.03.2020 року, яким встановлено, що виплата індексації грошового забезпечення проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовця було виключено зі списків, Позивач звернувся до Відповідача, як до останнього органу, в якому проходив військову службу, із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) «січень 2008 року», а також проведення перерахунку та здійснення виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми, проте листом Відповідач відмовив у здійснені виплат. В свою чергу, Позивач вважає протиправною відмову Відповідача у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення, що порушує встановлене статтею 43 Конституції України право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Крім цього, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по день фактичної виплати, то наявні підстави для компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі Порядок № 159).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_4 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за безпідставністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки аргументи, які покладені судом першої інстанції в основу свого рішення, жодним чином не виправдовують дії Відповідача щодо невірного розрахунку індексації грошового забезпечення, та зроблені без повного з`ясування обставин по справі.

Третя особа-1 надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Позивач у період з 16.02.2018 року по 11.12.2023 року проходив військову службу в різних органах Державної прикордонної служби України, а саме:

- з 16.02.2018 року по 29.11.2019 року на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_3 );

- з 29.11.2019 року по 17.06.2021 року на посаді заступника начальника першого відділу (візуального спостереження) центру оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 );

- з 17.06.2021 року по 15.03.2023 року на посаді заступника начальника першого відділу центру оперативного документування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 );

- з 15.03.2023 року по 11.12.2023 року на посаді першого заступника начальника другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ).

Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема витягами з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) про особовий склад за № 17-ОС від 16.02.2018 року, № 9-ОС від 05.12.2019 року, № 107-ОС від 23.06.2021 року, № 66-ОС від 14.03.2023 року, а також витягом з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про особовий склад № 48-ОС від 15.03.2023 року.

Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про особовий склад № 905-ОС від 11.12.2023 року виключено Позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, як вбачається з довідки-розрахунку щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення Позивачу з 01.03.2018 року по 14.03.2023 року, базовий місяць березень 2018 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 :

- з березня по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення не виплачувалась;

- з грудня 2018 року по грудень 2022 року включно виплачувалась «поточна індексація»;

- з січня 2023 року по березень 2023 року включно індексація грошового забезпечення не виплачувалась, оскільки п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ на зупинено.

Разом з тим, розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби від 03.03.2020 року № Т/116-1743 встановлено, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

Враховуюче вищезазначене розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби, у квітні 2024 року Позивач звернувся до Відповідача, як до останнього органу, в якому проходив військову службу, із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) «січень 2008 року», а також проведення перерахунку та здійснення виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми, проте листом Відповідач відмовив у здійснені виплат.

В свою чергу, відмову ВЧ НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 16.02.2018 року по 11.12.2023 року у повному обсязі ОСОБА_1 вважає протиправною, що порушує право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, тому звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 15.03.2023 року суд виходив з того, що Позивач у цей період військову службу у Відповідача не проходив, а проходив Третій особі-1, тому Відповідачем протиправної бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням «січня 2008 року» як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, та щодо виплати індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі відповідно до п. 5 Порядку № 1078 не вчинялось.

Відмовляючи в частині перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 16.03.2023 року по 11.12.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача обов`язку у 2023 році нарахувати та виплачувати Позивачу індексацію грошового забезпечення з огляду на п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Відмовляючи в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 16.02.2018 року по день фактичної виплати, суд виходив з того, що такі вимоги є похідними від основних вимог Позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, у задоволенні яких було відмовлено.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаних висновків суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті в частині позовних вимог, з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання з приводу проведення індексації грошового забезпечення Позивача за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із визначенням в якості базового місяця «січень 2008 року», колегія суддів виходить з наступного.

Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 року № 1282-ХІІ (далі Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

За приписами ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» ).

Приписами ч. 2 ст. 5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078).

Пунктом 2 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року по справі № 9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі № 620/1892/19.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 (далі Постанова № 1013), якою внесені зміни серед іншого і до п. 5 Порядку № 1078, з 01.01.2016 року істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки «базовим місяцем» (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 року по справі № 825/565/17 звернув увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Як було вже вказано вище, за змістом п. 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, колегія суддів зазначає, що базовий місяць для індексації грошового забезпечення визначається нормативно та Відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, Відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь Позивача провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо Відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Пунктами 2, 5 Порядку № 1078 передбачено, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01.01.2008 року) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності (01.03.2018 року) постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Отже, внаслідок незмінності до 01.03.2018 року посадових окладів військовослужбовців, місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) у межах спірних правовідносин за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно є «січень 2008 року».

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах сформував Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 року по справі № 400/1118/21.

З огляду на вищевказане та враховуючи незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців у період з 01.01.2008 року до 28.02.2018 року, колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення Позивача повинна була нараховуватись та виплачуватись у період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із визначенням в якості базового місяця «січень 2008 року».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час проходження Позивачем військової служби з 16.02.2018 року по 29.11.2019 року у військовій частині НОМЕР_3 (Третя особа-1), Третьою особою-1 у період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року взагалі не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Відтак, саме Військовою частиною НОМЕР_3 (Третя особа-1) було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в ухиленні суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року».

Однак, в межах цієї справи Позивач заявлено позов лише до Військової частини НОМЕР_2 (Відповідач), як до останнього органу, в якому проходив військову службу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у період з 16.02.2018 року по 15.03.2023 року Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 (Третя особа-1), а з 15.03.2023 року по 11.12.2023 року у Військовій частині НОМЕР_2 (Відповідач).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності з боку Відповідача протиправної бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням «січня 2008 року» як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін.

Натомість, у позові Позивач просив визнати протиправними дії саме Відповідача, який відмовив Позивачу у нарахуванні та виплаті таких виплат. На думку Позивача, саме Відповідач має нарахувати та здійснити виплату індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням в якості базового місяця «січень 2008 року» з огляду на те, що Відповідач є останнім органом Держприкордонслужби, в якому Позивач проходив військову службу.

В свою чергу, колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями Позивача з огляду на нижченаведене.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Пунктом 3 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 року за № 854/32306 (далі Інструкція № 558), яка застосовується з 01.03.2018 року, встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату

Пунктом 9 розділу I Інструкції № 558 визначено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством..

Оскільки сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, яке Позивач у спірному періоді (з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року) отримував за місцем своєї служби у Військовій частині НОМЕР_3 , суд дійшов висновку, що належним Відповідачем за цими позовними вимогами є саме ця військова частина.

Посилання Позивача на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 року № Т/116-1743 колегія суддів відхиляє, оскільки її положення суперечать положенням статті 9 Закону № 1282-XII, який має вищу юридичну силу у спірних правовідносинах. Крім того, таке розпорядження по суті є пропозицією керівника Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснювати виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, які звільняються з військової служби.

За таких обставин, Військова частина НОМЕР_2 є неналежним Відповідачем у справі в частині індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням в якості базового місяця «січень 2008 року», тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

В той же час, згідно імперативних положень ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості виправити допущене судом першої інстанції порушення та залучити належного відповідача до участі у справі після ухвалення рішення судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 24.09.2019 року по справі № 344/19007/18, відповідно до яких заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача як другого відповідача справа має розглядатися спочатку.

Щодо індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, колегія суддів виходить з наступного.

Колегія суддів зазначає, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Як вбачається з абз. 2 п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, в вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.

Отже величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку № 1078 порогу індексації у 103%.

Відповідно до абзаців 3-5 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Подібні правові висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19.05.2022 року по справі № 380/11404/21, від 27.02.2023 року по справі № 560/5997/21.

Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то з огляду на положення пункту 1-1 Порядку № 1078 індексацію грошового забезпечення слід проводити з 01.12.2018 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відтак, у період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року «поточна індексація» грошового забезпечення не повинна була виплачуватися через не перевищення індексу споживчих цін 103%, тобто у період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року «поточна індексація» обґрунтовано не виплачувалася Військовою частиною НОМЕР_3 (Третя особа-1).

Разом з тим, з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата «індексації-різниці» має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Застосовуючи, зазначений Верховним Судом у справі № 400/3826/2, підхід та ураховуючи, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку № 1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Разом з цим, як встановлено колегією суддів, 16.02.2018 року Позивача було зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_3 (Третя особа-1) та з цією дати останній приступив до виконання обов`язків за посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (ВЧ НОМЕР_3 ).

В той же час, грошове забезпечення Позивача за період служби з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року отриманого у березні 2018 року, було розраховано Відповідачем відповідно до Інструкції № 558, розробленою, зокрема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (абз. 2 п. 1 розд. 1 Інструкції № 558).

Як встановлено пунктом 1 глави 1 розділу II та пунктом 1 глави 2 розділу II Інструкції № 558, розмір окладу за військовим званням військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 14 до Постанови № 704.

Розміри посадових окладів осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 1 до Постанови № 704.

При цьому, факт отримання Позивачем грошового забезпечення, розрахованого відповідно до Постанови № 704, якою було встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ) про особовий склад № 17-ОС від 16.02.2018 року щодо застосування Інструкції № 558, а також особистою карткою грошового забезпечення за № 480 за 2018 рік та архівною відомістю № 164 щодо отриманого Позивачем грошового забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у Позивача не виникло право на отримання «індексації-різниці» відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, оскільки ВЧ НОМЕР_3 було розраховано грошове забезпечення Позивача виходячи з нових розмірів окладів військовослужбовців, встановлених Постановою № 704.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях Військової частини НОМЕР_3 (Третя особа-1) бездіяльності щодо не нарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови № 1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, тому позов в цій частині слід залишити без задоволення.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині через відсутність на це законодавчих підстав. Проте, суд попередньої інстанції на наведене уваги не звернув та відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині з інших підстав.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови № 1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, проте суд внаслідок неповного з`ясування обставин справи виходив з помилкових мотивів.

Щодо індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.01.2023 року по 11.12.2023 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині через відсутність у ВЧ НОМЕР_2 та ВЧ НОМЕР_3 правових підстав для нарахування й виплати індексації грошового забезпечення у 2023 році з огляду на пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким зупинено на 2023 рік дію, зокрема Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки такі доводи ґрунтуються на невірному, проте власному, тлумаченні норм законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку 44 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 16.02.2018 року по день фактичної виплати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в їх задоволенні, оскільки такі вимоги є похідними від основних вимог Позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, у задоволенні яких було відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, водночас колегія суддів не може погодитись з мотивами суду першої інстанції, з яких суд виходив відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови № 1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з огляду на неповне з`ясування обставин справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому мотивувальна частина судового рішення в цій частині позовних вимог підлягає зміні шляхом її викладення в редакції даної постанови.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в його мотивувальній частині щодо мотивів відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови № 1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, шляхом викладення цієї мотивувальної частини в редакції даної постанови, в іншій частині судового рішення слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 139, 292, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії змінити, виклавши його мотивувальну частину щодо позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Суддя-доповідач:М.П. Коваль

Суддя:Ю.В. Осіпов

Суддя:В.О. Скрипченко