Постанова

від 11.12.2024 по справі 757/36040/22-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 757/36040/22-а Суддя (судді) першої інстанції: Вовк С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого сержанта поліцейського взводу № 3 РПП УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві Чворди Дмитра Григоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старшого сержанта поліцейського взводу № 3 РПП УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві Чворди Дмитра Григоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 995271 від 27 листопада 2022 року, винесену поліцейським взводу № 3 РПП УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві старшим сержантом Чвордою Дмитром Григоровичем, за ч. 2 ст. 178 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищезазначена постанова прийнята з порушенням прав позивача та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята без належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 10 вересня 2024 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм КУпАП.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надано.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, та відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.11.2022 поліцейський взводу № 3 РПП УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві старший сержант Чворда Дмитро Григорович прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 995271 за ч. 2 ст. 178 КУпАП.

Зі змісту винесеної постанови вбачається, що 27.11.2022 о 08:10 ОСОБА_1 перебував у публічному місці (вестибюль станції метро «Сирець») в п`яному вигляді, мав хідку ходу, запах алкоголю, чим ображав людську гідність та громадську мораль.

Поліцейський притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривня.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Київської міської ради № 32/7605 від 12.11.2019 затверджено Правила користування Київським метрополітеном (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.4. Правил, Київський метрополітен (метрополітен) - вид міського електричного транспорту загального користування, підземного та/або наземного розміщення, призначений для масових швидкісних перевезень пасажирів.

Станція метрополітену - комплекс споруд, призначених для посадки, висадки (пересадки) і обслуговування пасажирів метрополітену з комплексом пристроїв контролю і управління технологічними системами станції і прилеглих ділянок перегонів

Відповідно до п. 5.2. Правил користування Київським метрополітеном: пасажирам та іншим особам, які перебувають на об`єктах метрополітену забороняється: заходити на станцію та перебувати у вагонах поїзда в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння.

Громадське місце це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вірно визначено судом першої інстанції, для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Об`єктом адміністративного проступку, визначеного ч.1 статті 178 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено. Водночас не можна кваліфікувати появу у п`яному вигляді лише за ознаками стану сп`яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі № 536/2056/16-а).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов`язок, совість, справедливість.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що, на переконання поліцейського, об`єктивна сторона правопорушення, вчиненого позивачем, полягала саме в появі в громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Проте, як вірно зазначив суду першої інстанції, відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи, в тому числі й апеляційним судом, з наявних матеріалів, зокрема, відео фіксації події, не встановлено, які саме дії або бездіяльність позивача ображали людську гідність і мораль.

За поясненнями позивача, він заперечує свою вину та наявність підстав для притягнення його до відповідальності за статтею 178 КУпАП, вказуючи, що фактично був одягнутий у чистий одяг, не вчиняв жодних викликаючих чи аморальних дій, перебував в стані легкого алкогольного сп`яніння, оскільки перед цим випив небагато вина.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, з відеозапису з бодікамери вбачається, що позивач одягнений в звичайний одяг, без видимих ознак бруду, знаходиться на віддалі від поліцейських, тримає в руках телефон; працівники поліції самостійно підійшли до нього, розпочали розмову, в ході якої останній зізнався, що випив небагато вина.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з наданих відповідачем доказів не можливо встановити чи дійсно позивачем було скоєно порушення за ч. 2 статті 178 КУпАП, а саме перебування особи в громадському місці в п`яному вигляді, що ображало людську гідність і громадську мораль.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв`язку з відсутністю достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.178 КУпАП, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального права.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Печерського районного суду м.Києва від 10 вересня 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 10 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого сержанта поліцейського взводу № 3 РПП УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві Чворди Дмитра Григоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк