Постанова

від 12.12.2024 по справі 120/6248/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6248/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

12 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Вінницький олійножировий комбінат» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 205/Ж10/31-00-23-03-20 від 22.02.2024. Позивач зауважив, що при виплаті "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) доходу у вигляді процентів ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» застосувало пільгову ставку оподаткування у розмірі 2% та 5% на підставі положень пункту 2 статті 11 "Проценти" Конвенції між урядом України і Урядом Республіки Кіпр про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна (дата набуття чинності Конвенції для України 07.08.2013 (далі - Конвенція). На думку позивача, відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, документально не доведено, що "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) не має права на отримання доходів у вигляді процентів за договором позики № 10 від 22.06.2011, укладеним з ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат».

Позивач вказав, що контролюючим органом не встановлено/документально не доведено, що "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) є агентом/номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо доходу у вигляді процентів за договором позики №10 від 22.06.2011, укладеним з ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат». На переконання сторони позивача, наведені в акті перевірки доводи базуються виключно на припущеннях суб`єкта владних повноважень. Так, законодавство України не вказує на конкретний документ, яким підтверджується, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу з джерелом походження з України.

Зазначив, що Відповідачем не спростовано той факт, що саме безпосередній кредитор "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) як окремий самостійний суб`єкт господарювання після отримання від позичальника ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» відсотків за користування позикою юридично та фактично має право розпорядитися отриманим доходом на власний розсуд, визначити його подальшу економічну долю. В тому числі, "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) має право прийняти рішення щодо використання/невикористання отриманого доходу на погашення позик/відсотків, інших зобов`язань, в яких воно є боржником, оскільки самостійно несе ризик невиконання своїх зобов`язань перед кредиторами. Таким чином, відповідачем за результатами перевірки товариства не доведено, що компанія "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) не є кінцевим (бенефіціарним) отримувачем доходів у вигляді процентів, сплачених позивачем за договором позики, який за своєю правовою природою не є посередницьким договором.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №205/Ж10/31-00-23-03-20 від 22.02.2024.

Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» судовий збір в розмірі 30280 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при виплаті доходів у вигляді процентів із джерелом їх походженняз Українинерезиденту«Varthomio HoldingsLimited»(Республіка Кіпр)за період з 01.07.2017по 31.12.2020за результатами якої складено акт від 08.01.2024 №7/Ж5/31-00-23-03- 15/00373758.

З аналізу отриманої інформації про фінансову діяльність «Varthomio Holdings Limited» (Республіка Кіпр) перевіряючими було встановлено, що походження коштів для надання позики за договором від 22.06.2011 за № 10 нерезидентом «Varthomio Holdings Limited» (Республіка Кіпр) українському платнику податків ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є кошти позики отримані «Varthomio Holdings Limited» (Республіка Кіпр) від компанії Британських Віргінських Островів «Vilavi Union Enterprises Limited» згідно договору позики від 22.06.2011. З наведеного відповідач сформував висновок про те, що джерелом походження коштів, за рахунок яких було профінансовано ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», є кошти компанії Британських Віргінських Островів «Vilavi Union Enterprises Ltd», а не кіпрського підприємства «Varthomio Holdings Limited».

Звертає увагу на те, що між Урядом України та Урядом Британських Віргінських Островів відсутня конвенція (угода) про уникнення подвійного оподаткування. На переконання відповідача, діяльність «Varthomio Holdings Limited» (Республіка Кіпр) не мала мету отримання прибутку від фінансової діяльності. Компанія не планувала та не могла розпоряджатися отриманими процентам від українських підприємств, оскільки розмір отриманих позик набагато вищий за розмір наданих позик, відсоток за отриманими позиками перевищує відсоток за наданими позиками.

Зазначає, що відповідні висновки підкріплюються інформацією отриманою від компетентних органів Латвійської Республіки та інформацією отриманою від компетентних органів Республіки Австрія. Враховуючи отриману від компетентних органів інших країн інформацію, та норми чинного законодавства, відповідач вважає, що компанія «Varthomio Holdings Limited» не може бути бенефіціарним власником отриманих від ТОВ "Підволочиськ зерно" відсотків, оскільки: джерело фінансування позики не є власністю «Varthomio Holdings Limited», а є власністю « Vilavi Union Enterprises Ltd», тобто компанія «Varthomio Holdings Limited» не виконує суттєвих функцій та не використовує свої активи; компанія «Varthomio Holdings Limited» не може визначати подальшу економічну долю отриманих доходів (відсотків) за даним договором позики, у зв`язку з тим, що передає отриманий дохід (відсотки за користуванням позикою) на користь компанії « Vilavi Union Enterprises Limited», тобто ризики, пов`язані з отриманням доходу у вигляді відсотків за користування позикою лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на « Varthomio Holdings Limited» у зв`язку із здійсненням операції з такої передачі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 10 грудня 2024 року представник відповідача Крутоузов Д.Ю. підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача Водзінський О.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За згодою сторін суд у судовому засіданні перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень виданих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.12.2023 року № 491/Ж1, відповідно до п.п.20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, пп. 69.2-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, контролюючим органом у період з 12.12.2023 року по 01.01.2024 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при виплаті доходів у вигляді дивідендів із джерелом їх походження з України нерезиденту «Varthomio Holdings Limited» (Республіка Кіпр) за період з 01.07.2017 по 31.12.2020.

За результатами перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботіз великими платниками податків складено Акт№7/Ж5/31-00-23-03- 15/00373758 від 08.01.2024року(даліза текстом Актперевірки), уякому податковий орган прийшов до висновку, що позивачем, в порушення пункту 103.2, пункту 103.3статті103,підпункту 141.4.2пункту141.4статті141Податкового кодексу України,статті 11Конвенції проуникнення подвійного оподаткування та запобіганняподатковимухиленнямстосовно платників податківнадоходивід 08.11.2012року,укладеної між Урядом України і УрядомРеспубліки Кіпр, неправомірно застосовано зменшену ставку оподаткування в розмірі 2 %, а з 2020 року 5 % та занижено податок з доходу нерезидента, при виплаті компанії "Varthomio HoldingsLimited"процентівіз джерелом їх походження зУкраїни, назагальну суму 7 293 676 грн. в тому числі: -за ІІІ квартал 2017 року 1 597 355,00 грн.;

- за ІІІ квартал 2018 року 1 620 001,00 грн.;

- за ІІІ квартал 2019 року 1 819 619,00 грн.;

- за ІІІ квартал 2020 року 1 623 223,00 грн.;

- за ІV квартал 2020 року 633 478,00 грн.

Також з матеріалів справи слідує, що не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав до податкового органу письмові заперечення від 25.01.2023 (том 1 а.с. 137-141).

За результатами розгляду заперечення ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" відповідач залишив заперечення без задоволення, а висновки акта перевірки без змін (том 1 а.с. 149-155).

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат", на підставі висновків акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботіз великимиплатниками податків винесено податкове повідомлення-рішення № 205/Ж10/31-00-23-03-20 від 22.02.2024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидентів на 7293676 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1259243,75 грн.

Позивач не погодивсяз вищевказанимподатковим повідомленням-рішенням та направив до ДПС України скаргу від 08.03.2024 № 32/203 про скасування даного податкового повідомлення - рішення (том 1 а.с. 171-176).

У відповідь, на адресу позивача надійшло рішення ДПС України від 03.05.2024№12991/6/99-00-06-01-02-06прорезультатирозгляду скарги,згідноякого,ДПС залишило без змін вищевказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням звернувся з цим позовом до суду про його скасування.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п.3.2 ст.3 ПК України).

08.11.2012 між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка ратифікована Законом України № 412-VII від 04.07.2013(дата набрання чинності для України 07.08.2013, далі - Конвенція).

Відповідно до п. 1-3 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою-фактичним власником таких процентів.

Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа-фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Термін "проценти" у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов`язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов`язань.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено в ст.103 ПК України.

Згідно з пунктом 103.2 статті 103 ПК України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

За правилами п.103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Згідно з п.103.4 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Положеннями пункту 103.5 статті 103 ПК України встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, у момент виплати доходу на користь нерезидента достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Висновки аналогічного характеру викладено в Постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17, від 26.01.2023 у справі № 160/2959/20.

Апеляційний суд зазначає, угоди про уникнення подвійного оподаткування мають на меті не допустити ситуації, за якої один і той самий дохід у нерезидента оподатковується двічі - у країні, яка є джерелом доходу, і в країні резиденції отримувача доходу.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є особою (податковим агентом), що виплатила доходи нерезиденту, який є фактичним отримувачем доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, у зв`язку з чим позивач має право застосувати правила міжнародного договору (в даному випадку - Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр) на підставі поданого останнім документа, який підтверджує статус податкового резидента, виданого компетентним органом.

Водночас, 22.06.2011 між "Varthomio Holdings Limited" (Позикодавець) та ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" (Позичальник) укладено Договір позики №10.

Відповідно до пункту 1 "Сума Позики" та пункту 3 « Умови надання Позики» Договору позики № 10, загальна сума позики складатиме 37 000 000 доларів США і буде надаватись позичальнику траншами (частками). Мета позики: позика надається позичальнику з метою збільшення капітальних активів та поповнення оборотних коштів останнього.

Відсоткова ставка за умовами вказаного договору становить 5 % річних на суму отриманої та неповерненої позики, із розрахунку 365 днів календарного року.

Договір позики від 22.06.2011 № 10, з доповненням до договору на отримання позики у сумі 37 000 000 дол. США зареєстровано управлінням НБУ Вінницькій області про що видано реєстраційне свідоцтво від 06.02.2012 року № 303 року.

Згідно доповнень від 20.09.2011 до Договору позики № 10 від 22.06.2011, внесені зміни до мети надання позики, шляхом зазначення, що відповідна позика надається, в тому числі, для повернення кредиторської заборгованості за договорами позичальника.

Також між "Varthomio Holdings Limited" та ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" укладено ряд доповнень до Договору від 20.09.2011, від 11.09.2014, від 15.04.2016, від 18.04.2016, від 20.04.2017, від 31.05.2017, від 13.10.2017, від 14.06.2018, від 25.06.2018, від 23.07.2018, від 09.12.2019, від 20.12.2019, від 19.11.2020, якими, окрім іншого, змінено дату повного погашення позики та визначено нову дату 15.10.2021, а також внесені зміни до платіжних реквізитів позичальника (т. 1 а.с. 113-136).

На підтвердження наявності підстав для зменшення відсоткової ставки податку з оприбуткування доходів, які виплачувались на користь компанії "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) позивачем надано копії довідок компетентного органу Республіки Кіпр від 09.02.2017, від 11.01.2018, від 08.04.2019, від 20.02.2020 зі змісту яких слідує, що "Varthomio Holdings Limited" є резидентом Республіки Кіпр у відповідності до Конвенції, підписаної в Нікосії 08.11.2012 між урядом Республіки Кіпр та урядом України для уникнення подвійного оподаткування.

Відповідачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів того, що нерезидент - компанія "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) фактично не є власником отриманих грошових коштів.

Платник податків, в свою чергу, на виконання вимог пункту 103.3 статті 103 ПК України надав довідки, які підтверджують, що нерезидент компанія "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, що є достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку.

Сам факт того, що позикодавець позивача в спірний період був резидентом Республіки Кіпр не заперечується самим відповідачем, що знайшло своє відображення в акті перевірки.

Також, в матеріалах справи містяться офіційні листи компанії "Varthomio Holdings Limited" (Республіка Кіпр) від 06.07.2017, від 05.07.201, від 02.07.2019, від 06.07.2020 надані на запит ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат", в яких керівництво компанії нерезидента запевнило позивача проте, що Компанія самостійно приймає рішення проте, яким чином і в якому обсязі слід надалі використовувати кошти, що отримуються від Української компанії у вигляді відсотків за користування позикою за договором позики № 10 від 22.06.2011. Також вказано, що Компанія не має жодних зобов`язань (здійснювати виплати) третім особам, що обумовлені отриманням доходів у вигляді відсотків з джерелом походження в України від Української компанії, Компанія ніколи раніше не перераховувала іншим особам усі або майже всі відсотки відразу або незабаром після отримання цих відсотків від своїх дочірніх компаній у минулому, отже відсотки за користування позикою за договором позики №10 від 22.06.2021 з джерелом походження в Україні, які буде виплачувати Українська компанія, не будуть автоматично передаватись іншим особам (т. 1 а.с. 50-65).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.10.2021 у справі № 160/1062/19, чинним вітчизняним законодавством не встановлено, яким документом може підтверджуватися статус нерезидента, якому виплачується доход із джерелом походження з України, як бенефіціарного власника цього доходу, та який повинна мати особа, що виплачує доход нерезиденту, на момент виплати доходу.

Вказана правова позиція підтримана в Постанові Верховного Суд від 26.01.2023 у справі №160/2959/20.

Згідно з ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Застосовуючи зазначену норму процесуального права, суд встановив, що надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Вказані документи апостильовано. Платником представлено переклад вказаних документів, завірений нотаріусом.

При цьому, докази, які надані відповідачем на підтвердження висновків викладених в акті перевірки, а саме: відповідь від компетентного органу Республіки Кіпр щодо взаємовідносин, зокрема, нерезидента «Varthomio Holdings Limited» (Республіка Кіпр) від 07.11.2022 №3:10.43.2/AV.283 Р.1013 (вх. ДПС України №12445/5 від 15.02.2023) ; відповідь від компетентного органуРеспублікиКіпрвід 12.04.2023 №№3:10.43.2/AV.283 Р.1013( вх. ДПС України №46683/5 від 09.05.2023) ; відповідь компетентного органу ЛатвійськоїРеспубліки від 28.07.2022 №Р012-1/8.9.1/77218 (вх. ДПС України №82901/5 від 29.08.2023); відповідькомпетентногооргануРеспублікиАвстрія від 18.02.2022 №DIR-21-1948 (вх. ДПС України №7432/5 від 30.01.2023 не є належними доказами, оскільки містять лише загальну інформацію про діяльність "Varthomio Holdings Limited" та не спростовує, а навпаки підтверджує факт надання зазначеною компанією, резидентом Республіки Кіпр позики позивачу.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача, що ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" здійснювалась виплата доходу з джерелом походження з України - "Varthomio Holdings Limited", який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, виходячи з наступного.

Згідно змісту акту перевірки наведені висновки податкового органу зроблено виключно на підставі аналізу господарських правовідносин "Varthomio Holdings Limited" із ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" та "Varthomio Holdings Limited" із «Vilavi Union Enterprises Limited» та не досліджує грошових потоків (транзакцій) між "Varthomio Holdings Limited" та "Vilavi Union Enterprises Ltd" щодоповернення позик та сплати відсотків, за договорами позик між даниминерезидентами.

Колегія суддів звертає увагу, що такий аналіз податковим органом зроблено без дослідження первинних документів, зокрема щодо правовідносин між "Varthomio Holdings Limited" та "Vilavi Union Enterprises Limited" та базується виключно на обмеженій інформації, отриманої з вищенаведених листів компетентного органу Латвійської Республіки, Республіки Кіпр, Республіки Австрія, тобто, суд зазначає, що фактично на припущеннях податкового органу.

Щодо інших доводів апелянта, то колегія суддів вважає за доречне зауважити, що структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи.

Водночас, у пункті 7 ст. 5 Конвенції зазначено, що той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією, яка є резидентом іншої Договірної Держави або яка здійснює підприємницьку діяльність у цій іншій Державі (через постійне представництво чи будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво іншої.

Враховуючи зазнане колегія суддів не може прийняти в якості належних та допустимих доказів посилання відповідача в акті перевірки №7/Ж5/31-00-23-03-15/00373758від08.01.2024, що кінцевим бенефіціаром по спірним правовідносинам є саме "Vilavi Union Enterprises Limited", адже у зазначеному акті відсутні посилання, а до матеріалів справи відповідачем не надані, докази на підтвердження відсутності фактичного самостійного здійснення господарської діяльності "Varthomio Holdings Limited". Навпаки, встановлені перевіркою обставини свідчать на користь того, що погашення існуючої на час виникнення спірних правовідносин заборгованості зі сплати отриманої "Varthomio Holdings Limited" позики від "Vilavi Union Enterprises Limited", не могло бути реалізовано за рахунок отриманих від позивача коштів в силу їх значної розбіжності.

Так, під час розгляду справи судом, окрім іншого, були досліджені виписки по рахунку, який відкрито в Raiffeisen Bank International AG Austria IBAN: AT203100007054177142; нерезидентом Varthomio Holdings Limited (aApeca:Nafpliou, 15, 2nd floor, LIMASSOL, P.S. 3025, CY, Кіпр) за період з 01.01.2017 по 31.12.2020. З наданих виписок судом встановлено, що ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" перераховано нерезиденту «Varthomio Holdings Limited» відсотки за користування позикою по Договору позики від 22.06.2011 №10, а саме: 05.07.2019 позивач здійснив платіж на ранок Varthomio Holdings Limited в розмірі 530216,16 доларів США (Призначення платежу: відсотки за період з 01.07.2018 - 30.09.2019 згідно з кредитною угодою № 10 від 22.06.2011); 07.07.2020 перераховано 568462,35 доларів США (Призначення платежу: відсотки 01.07.2019 за кредитною угодою № 10 від 22.06.2011); 27.11.2020 перераховано 211583,91 доларів США (Призначення платежу: відсотки 01.07.2020 за кредитною угодою № 10 від 22.06.2011). Тобто, є очевидними розбіжності в розмірах, даті проведення та цільовому призначенні транзакцій, що мали місце в 2019-2020 році між ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" та "Varthomio Holdings Limited", а також між "Varthomio Holdings Limited" та "Vilavi Union Enterprises Limited".

Враховуючи вищезазначене колегія суддів критично оцінює наведені в акті перевірки висновки податкового органу про очевидну транзитність грошових коштів на рахунку "Varthomio Holdings Limited".

Визначаючись щодо наведених в акті перевірки посилань посадових осіб відповідача на інформацію надану компетентним органом Латвійської Республіки листом від 28.07.2022 Р012-1/8.9.1/77218, (вх ДПС 82901/5 від 29.08.2023), що відображена на сторінках акту перевірки, то колегія суддів відмічає, що така не відноситься до періоду діяльності ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат", який охоплювався документальною позаплановою виїзною перевіркою. В зв`язку з цим, формування висновків про транзитність грошових коштів на рахунках "Varthomio Holdings Limited" в 2017-2018 роках, на підставі проведення аналізу руху грошових коштів ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат", "Varthomio Holdings Limited" та "Vilavi Union Enterprises Limited" за 2014-2018 роки є безпідставним та таким, що свідчить про формування висновків акту перевірки на припущеннях, за відсутності їх документального підтвердження.

Водночас, в контексті наведеного,також варто відмітити, що наведені в таблиці "Опис здійснених транзакцій по вказаному рахунку", що міститься в акті перевірки, числові значення здійснених позивачем, "Varthomio Holdings Limited" та "Vilavi Union Enterprises Limited" транзакційза період з 2014 по 2018 роки також містять очевидними розбіжності в розмірах, даті проведення та цільовому призначенні транзакцій та не дає змоги однозначно стверджувати про транзитність коштів на рахунку "Varthomio Holdings Limited".

Отже, доводи відповідача про порушення позивачем 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України і заниження податку з доходів нерезидента із джерелом походження в Україні не знайшли свого підтвердження.

Апеляційний суд зауважує, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням ч. 4 ст. 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

В той же час, трактування норм податкового законодавства, нехтуючи загальними принципами права, - суперечить пріоритетам державної політики та звужує потенціал економіки України до зростання.

Таким чином, враховуючи зазначене вище в сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прийняте ГУ ДПС у Вінницькій області податкове повідомлення-рішення від №205/Ж10/31-00-23-03-20 від 22.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.