Постанова

від 12.12.2024 по справі 560/15406/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15406/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

12 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі №560/15406/23 визнано протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.07.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684 грн. та зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.07.2023, грошової компенсації за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задоволено частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.07.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року та зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.07.2023, грошової компенсації за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

26.06.2024 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у даній справі.

24.09.2024 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, подана в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №560/15406/23.

Заява мотивована тим, що відповідач здійснив перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: «надбавки за вислугу років», «надбавки за класну кваліфікацію», «надбавки за особливості проходження служби», у відсоткових розмірах від посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які належали позивачу на час проходження служби. Однак перерахунок «місячної премії» відповідачем не здійснено у належному розмірі, а саме 320% від посадового окладу, які належали позивачу на час проходження служби, а застосовано зменшений відсотковий еквівалент - 111% від посадового окладу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 в адміністративній справі №560/15406/23.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, доводи заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання постанови суду від 13.05.2024 в адміністративній справі №560/15406/23, стосуються здійснення перерахунку «місячної премії» із застосуванням зменшеного відсоткового еквіваленту в розмірі 111% від посадового окладу, замість 320% від посадового окладу, які належали позивачу на час проходження служби.

За результатами встановлених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості заяви позивача, так як між позивачем та відповідачем після виконання рішення у справі №560/15406/23 виникли нові спірні правовідносини, оскільки у вказаному рішенні судом не встановлювався обов`язок для відповідача щодо зазначення розміру премії, які були встановленні позивачу під час проходження ним служби цивільного захисту.

Так, на переконання суду першої інстанції, відповідачем виконано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 у спосіб, визначений судом, тобто здійснено перерахунок ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.07.2023, грошової компенсації за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та проведено їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України особа, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений, у тому числі, і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Так, законодавець, встановлюючи порядок застосування заходів судового контролю у статті 383 КАС України визначив, що останні можуть бути та підлягають застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності саме суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом спору в межах даної справи були вимоги позивача, зокрема, про зобов`язання 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.07.2023, грошової компенсації за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідачем на виконання рішення суду надано належним чином завірені копії наказу 1 ДПРЗ від 15.07.2024 №179-НК/67 «Про виплату коштів по рішенню суду» та платіжної інструкції від 14.05.2024 №523 про виплату позивачу перерахованої грошової компенсації за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки.

При цьому, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 року питання стосовно розмірів складових місячного грошового забезпечення позивача, які були встановленні останньому під час проходження служби цивільного захисту, взагалі не досліджувались і відповідно їх розмір не встановлювався.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішенням суду не було встановлено обов`язку для 1 ДПРЗ щодо зазначення розміру премії, які були встановленні ОСОБА_1 під час проходження служби цивільного захисту.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що послідуючі дії відповідача після виконання судового рішення можуть свідчити про наявність нового спору між сторонами і позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом таких своїх прав та інтересів з окремим адміністративним позовом щодо визнання протиправними дій 1 ДПРЗ.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №560/15406/23.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановлянні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.