Постанова

від 12.12.2024 по справі 560/2530/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2530/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

12 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (ГУ ДПС у Хмельницькій області) в якому просив:

-визнати протиправними дії ГУ ДПС у Хмельницькій області по нарахуванню податкових зобов`язань по сплаті земельних податків за земельні ділянки, які належать позивачу на праві приватної власності;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2021 року за номерами № 520568/2-2405-2209 на суму 5870,88 грн, № 520566/2-2405-2209 на суму 160014,93 грн, № 520567/2-2405-2209 на суму 311946,97 грн, № 520568/1-2405-2209 на суму 5870,88 грн, № 520566/1-2405-2209 на суму 160014,93 грн, № 520567/1-2405-2209 на суму 311946,97 грн, № 520568-2405-2209 на суму 5870,88 грн, № 520566-2405-2209 на суму 160014,93 грн, № 520567-2405-2209 на суму 311946,97 грн, якими позивачу було визначено суми податкового зобов`язання за платежами земельний податок з фізичних осіб.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.12.2021 №520568/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520568/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520568-2405-2209, від 29.12.2021 №520566-2405-2209, від 29.12.2021 №520567-2405-2209.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Проте, постановою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.12.2021 №520568/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/2-2405-2209, від 29.12.2021 №520568/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520566/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520567/1-2405-2209, від 29.12.2021 №520568-2405-2209, від 29.12.2021 №520566-2405-2209, від 29.12.2021 №520567-2405-2209 та в цій частині справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

У решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року залишено без змін.

Так, за результатами нового розгляду даної справи, 31 липня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно даних земельно-кадастрової документації позивачу, який також є підприємцем на спрощеній системі оподаткування, на праві власності належать земельні ділянки, зокрема: 1) площею 1,8008 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі кадастровий номер 6825255100:00:007:0239 за адресою: смт. Чемерівці, вул. Об`їзна, 2; 2) площею 3,8682 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий номер 6825255100:00:007:0787 за адресою: смт. Чемерівці, вул. Гусятинське шосе, 5; 3) площею 0,0728 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий номер 6825255100:00:007:0788 за адресою: вул. Гусятинське шосе, 5, і це також підтверджено матеріалами справи, тому це не потребує доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.

Так, у акті про результати тематичної перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області з основних питань організації роботи за 1297/99-00-02-01-01-14-1 від 09.08.2021 ДПС України констатовано щодо ОСОБА_1 , зокрема: "Відповідно до даних з підсистеми "Облік платежів" ІС "податковий блок" сума нарахованого земельного податку протягом 2019 - 2021 років в інтегрованій картці платника податків за платежем "18010700" складає у розмірі 0,00 гривен. Не забезпечено проведення протягом 2019-2021 років нарахувань земельного податку на загальну суму 1449,50 тис. гривень." (арк. спр.96, т.4).

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 та п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІ ПК України Головне управління ДПС в Хмельницькій області винесло наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 29.12.2021 №520568/2-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 5870,88 грн;

- від 29.12.2021 №520566/2-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 160014,93 грн;

- від 29.12.2021 №520567/2-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 311946,97 грн;

- від 29.12.2021 №520568/1-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 5870,88 грн;

- від 29.12.2021 №520566/1-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 160014,93 грн;

- від 29.12.2021 №520567/1-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 311946,97 грн;

- від 29.12.2021 №520568-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 5870,88 грн;

- від 29.12.2021 №520566-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 160014,93 грн;

- від 29.12.2021 №520567-2405-2209, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 311946,97 грн.

Тобто, після проведення у серпні 2021 року ДПС України тематичної перевірки контролюючого органу, відповідач прийняв рішення про стягнення з позивача земельного податку з фізичних осіб за 2019 - 2021 роки, за факту не проведення перевірки ОСОБА_1 .

Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу Українивизначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно пп. пп. 14.1.72, 14.1.73 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України(ПК України) земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (податок для цілейрозділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст. 269 ПК Україниплатниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК Україниоб`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пунктів285.1та 285.2 ст.285 ПК Українибазовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту29.1 статті 29 ПК Україниобчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Положеннями пункту271.1 статті 271 ПК Українивизначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 274.1 статті274 ПК Україниставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За правилами пункту286.1 статті 286 ПКпідставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до підпункту 297.1.4 пункту297.1 статті 297 ПК Україниплатники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, платник земельного податку звільняється від його сплати за сукупності таких умов:

-має бути зареєстрований як платник єдиного податку першої - третьої груп;

- земельна ділянка використовується у провадженні господарської діяльності. При цьому використання земельної ділянки у провадженні господарської діяльності має бути реальним.

Так, на підтвердження використання земельних ділянок для здійснення господарської діяльності позивач надав копії платіжних доручень про оплату виробленої продукції, прибуткових касових ордерів, видаткових накладних, виписок банку, довідок про використання земельних ділянок у господарській діяльності, правочинів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

При цьому, відповідач заперечуючи використання позивачем земельних ділянок для здійснення господарської діяльності посилається лише на дані податкових баз з урахуванням акту про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Чемеровецька будівельна компанія" за №1372/22-01-07-12/33246889 від 22.03.2021.

Разом з тим, контролюючий орган не надав жодного із правочинів укладених орендодавцем ФОП ОСОБА_1 , які вказані у цьому акті. ОСОБА_1 також не надав цих правочинів, який крім цього заперечує їх укладення, відповідно до додаткових письмових пояснень від 30.07.2024.

Відтак, відповідачем не спростовано доводи та докази позивача про використання земельних для здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 у 2019 - 2021 роках, враховуючи вищевказане з урахуванням факту не проведення перевірки безпосередньо позивача з 2019 року по даний час. Тобто, податковий орган не встановив передачу в користування (оренду) земельних ділянок та об`єктів нерухомого майна, які на них знаходяться іншим особам у 2019 - 2021 роках, адже доказів цього не надав, і відповідач не заперечує сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вказаний період у повному обсязі, відповідно до його письмового пояснення від 31.07.2024.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати земельного податку за 2019 - 2021 роки з підстави передбаченої пп.4 п.297.1 ст.297 ПК України, так як використовував земельні ділянки (нерухомість розміщену на ній), які йому належать на праві приватної власності, як суб`єкту господарювання (спрощена система оподаткування), а тому податкові повідомлення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.