Постанова

від 03.12.2024 по справі 460/5068/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Дудар О.М.

03 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/5068/24 пров. № А/857/28163/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Слободян І.М.

представника апелянта:Нікольченко Б.Б.

представника відповідача:Багній А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства-фірми "Мірад" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 460/5068/24 за адміністративним позовом Малого приватного підприємства-фірми "Мірад" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024р. позивач, Мале приватне підприємство-фірма "Мірад" (далі - МППФ "Мірад") звернувся з позовом до Рівненської митниці, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2023р. №UA204020/2023/000126/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000847.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2024р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт МППФ "Мірад" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник апелянта, Нікольченко Б.Б., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених.

Представник відповідача, Багній А.П. просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Мале приватне підприємство - фірма "Мірад" (ідентифікаційний код юридичної особи 21082232; місцезнаходження: 33013, Рівненська область, Рівненський район, м.Рівне, вул.Крейдяна, буд.9,) зареєстроване як юридична особа 15.10.1993р., зареєстроване як платник податків 28.10.1993р. Основний вид діяльності підприємства за КВЕД 45.31 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

09.06.2023р. компанія "LASSELBERGER, s.r.o.", резидент Чеської Республіки (далі Продавець) та МППФ "Мірад" (Покупець) уклали контракт №LB/MIRAD-2023 (далі Контракт), предметом якого є продаж та поставка керамічної плитки для стін, для підлоги, декоративних елементів, бордюрів, сходинок, мозаїки, керамічних переливів (далі - "Товар") Продавцем Покупцеві, а також придбання та приймання даного Товару Покупцем.

В п.1.1., п.1.2 Контракту видно, що Продавець передає у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти в, асортименті керамічну плитку для стін та підлоги, декоративні елементи, бордюри, сходинки, мозаїку, керамічні переливи (надалі по тексту названі як "Товар"), та оплатити вартість Товару у відповідності до умов Контракту та митних інвойсів (надалі по тексту названих як "Інвойси"), які оформлюються для кожної окремої поставки та є невід`ємною частиною Контракту.

Продавець передає Товар, який пройшов митне оформлення, вказаному Покупцем перевізнику в місці поставки: склади заводів "LASSELSBERGER, s.r.o."- Чехія. Продавець несе відповідальність за завантаження Товару в транспортний засіб перевізника, а також несе пов`язані з цим ризики та витрати. Покупець несе відповідальність за своєчасну оплату вартості товару та митне оформлення Товару для експорту через треті країни для імпорту, за транзитне перевезення Товару через треті країни, а також несе ризики та витрати, які пов`язані з такими діями. Товар призначений для реалізації на території України. Реекспорт Товару з України в треті країни заборонений.

п.2.1 п.2.4 Контракту передбачено, що поставка товару відбувається в місці, вказаному в пункті 1.2 Контракту. Сторони можуть змінити місце поставки чергової партії Товару шляхом укладання додаткової угоди до Контракту, якщо це не протирічить умовам FCA в редакції INCOTERMS 2020.

Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту (п.2.2. Контракту).

Ціна на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість експортного пакування (палети + коробки + плівка + пластикові стяжки) та маркування. Валютою платежів є долари США.

Ціни на товар та вартість доставки, які вказані в Інвойсах, є фіксованими на час поставки та не можуть бути змінені протягом часу чергової поставки.

Загальна вартість Контракту складає 200000 (двісті тисяч) доларів США (п.2.5 Контракту).

02.10.2023р. "LASSELBERGER, s.r.o." (Продавець) та МППФ "Мірад" (Покупець) уклали Додаткову угоду №1 до контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р.

Із змісту додаткової угоди видно, що сторони договірних зобов`язань визначились щодо викладення п.2.2 Контракту в новій редакції, а саме: "Ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Продавець та Покупець в рамках усних домовленостей погоджуються акційні ціни та зниження вартості Товарів. Остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі".

З метою виконання договірних зобов`язань "LASSELBERGER, s.r.o." (Продавець) сформував інвойс №283044524, який містить такі дані: номер замовлення Сорrа/2510867584; поставка 8031194376; реєстраційний номер АО7290НР AO2470XF; умови доставки Інкотермс 2020 FCA Rakovnik; вага брутто: 21620,424 кг; вага нетто: 20875,680 кг; кількість М2: 1098,720; номер палети: 21; вага палети: 252,000 кг. Відомості про Товар: 1 CGRT.TAB35502.NE01 С231 7С5 8АЕ Чехія 1 098,720 М2 298x298x9; COPRA 263SB Мальта 30x30 sleva - 50%; 4,20 дол США/1 М2 2,10 дол. США/1 М2 1098,720 М2; 2 307,31 дол. США. Товар 69072100: кількість 1098,720 М2 Вага брутто 21095,424 кг Вага нетто 20875,680 кг Вартість 2307,31 дол. США. Всього до сплати 2307,31 дол. США.

Як видно з платіжної інструкції в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 08.11.2023р. №: (MUR) 43, МППФ "Мірад" здійснив передоплату "LASSELBERGER, s.r.o." у сумі 2307,31 дол. США .

З платіжної інструкції від 08.11.2023р. №1108DK0R1, видно, що МППФ "Мірад" здійснив купівлю 2307,31 дол. США (угода №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р.)

Довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 10.11.2023р. №20.1.0.0.0/7-20231110/210, підтверджена та обставина, що клієнт МППФ "Мірад" (код ЄДРПОУ 21082232) за контрактом №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р. та invoice №283044524 від 07.11.2023р. з нерезидентом "LASSELSBERGER, s.r.o" (Чехія) через АТ КБ ПРИВАТБАНК здійснено передоплату 08.11.2023р. у сумі 2307,31 USD.

Транспортування товару відбулося відповідно до умов договору про надання транспортно - експедиторського обслуговування від 01.07.2022р. №01072022, який укладений між МППФ "Мірад" (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) (далі Договір).

Відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу від 07.11.2023р. (сформованою відповідно до п.2.1 Договору), перевезення вантажу здійснено за маршрутом: адреса завантаження: С221, Еxpedice RAKO 1, Rukovnik, Samorka 246, 269 43 CZ, адреса: розвантаження м.Рівне, вул. Крейдяна, 9. Вартість перевезення становить 68500,00 грн.

Згідно рахунком-фактурою від 09.11.2023р. №579, надавалися транспортно- експедиційні послуги за маршрутом: Rakovnik, Samotka 246, 269 43, CZ - Митний тост Ужгород - Вишнє Нємецке. Авто: RENAULT НОМЕР_1 . Причіп: GRAS АО 2-_0 XF Водій: ОСОБА_2 , закордон. паспорт: НОМЕР_2 , згідно з ЦМР №7797799 від 09.11.2023 р.; Митний пост Ужгород - Вишнє Нємецке - Рівненська обл., м.Рівне, вул.Крейдяна, 9 Авто: RENAULT НОМЕР_1 . Причіп: GRAS НОМЕР_3 Водій: Руснак М. RUSNAK MYKHAILO, закордон, паспорт: НОМЕР_4 , ( ЦМР №7797799 від 09.11.2023р.)

У листопаді 2023 року товар ввезено на митну територію України.

З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України декларант позивача ФОП ОСОБА_3 подала митному органу митну декларацію №23UA204020044670U3.

Відповідно до поданої митної декларації задекларовано такий товар: плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%: - COPRA 263SB Malta 30x30, apт.CGRT.TAB35502.NE01 - 1098,72м2. Всього: 1098,72м2.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 2307,31 дол. США.

Декларант обрав перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

З метою підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок - фактура (інвойс) №283044524 від 07.11.2023р.; автотранспортна накладна №7797799 від 09.11.2023р.; банківський платіжний документ №N1108DK0K1 від 08.11.2023р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №579 від 09.11.2023р.; витяг з прайсу від 13.10.2023р.; додатки №1, №2, №3 до контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р., Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р., договір про надання послуг митного брокера №SV001/217 від 03.05.2017р.; договір (контракт) про надання транспортно-експедиторського обслуговування №01072022 від 01.07.2022р.; митну декларацію країни відправлення від 07.11.2023р. №23СZ61000001JJ2UA0, лист №б/н від 09.11.2023р.; договір-заявка №б/н від 07.11.2023р.; довідка №20.1.0.0.0/7-20231110/2010 від 10.11.2023р..

13.11.2023р.. з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, митний орган направив позивачу електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів. ( а.с.51)

13.11.2023р. листом №13/11-2 позивач надав митному органу додатково для підтвердження митної вартості імпортованого товару платіжну інструкцію від 08.11.2023р. №(MUR)43 та довідку банку від 10.11.2023р. №20.1.0.0.0/7-20231110/2010, додаткову угоду від 02.10.2023р. №1.

У цьому ж листі декларант повідомив, що інші документи, вказані у вимозі, надані не можуть бути у зв`язку з їх відсутністю та просив прийняти рішення відповідно до ч.ч.3, 4 ст.54 без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

13.11.2023р. контролюючий орган за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000126/2.

У вказаному рішенні зазначено про те, що:

Із змісту графи 33 оскаржуваного рішення видно, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларант не подав усіх додаткових документів, згідно переліком та умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст.53, ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.;

2) подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності та розбіжності:

- У графі "Призначення платежу" платіжної інструкції від 08.11.2023р. №N1108DK0K1 зазначено лише реквізити контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023 (далі-Контракт), у якому відсутня ціна на оцінюваний товар, будь-якого іншого документа, на підставі якого здійснена оплата не зазначено. Також надана митного оформлення платіжна інструкція, виставлена для купівлі іноземної валюти, не містить будь яких відомостей щодо продавця оцінюваних товарів.

У додатково наданій платіжній інструкції в іноземній валюті від 08.11.2023 №(MUR)43 у графі 70 зазначено лише реквізити контракту від 09.06.2023 №LB/MIRAD-2023 (далі-Контракт), у якому відсутня ціна на оцінюваний товар, будь-якого іншого документа, на підставі якого здійснена оплата, не зазначено.

Довідка від 10.11.2023р. №20.1.0.0.0/7-20231110/210 не містить покликання на платіжну інструкцію, за якою здійснена передоплата.

-Прайс-лист від 13.10.2023р. б/н виставлений для конкретного регіону (Україна), що може свідчити про спеціальні ціни для імпортера товару. Але у наданому до митного оформлення Контракті та додатках до нього не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок.

-Відповідно до п.2.2 додатково наданої додаткової угоди від 02.10.2023р. №1 до Контракту остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в інвойсі. Проте, у наданому до митного оформлення Контракті, додатках до нього, інвойсі від 07.11.2023р. №283044524 не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок.

Отже, не можуть бути взяті до уваги лист виробника від 09.11.2023р. №б/н щодо надання спеціальних цін, додатково наданий лист виробника від 07.11.2023р. №б/н щодо акційних цін.

-Не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 07.11.2023р. №23СZ61000001JJ2UA0 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митного органу, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

II.Відповідно до ст.64 МК України, митний орган володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 27.09.2023р. №23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг (товар за МД від 27.09.2023р. №23UA204020039085U6: Плитка із кам`яної кераміки, 1 гатунку, для підлоги з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%.; вагою 20577кг, виробник LASSELBERGER, s.r.o., торгова марка RAKO, імпортер МППФ "Мірад").

III.Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових г галізацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) банківські платіжні документи/інші платіжні документи, що можливо пов`язати з оцінюваним товаром;

У відповідності до ч.6 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подавати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (ст.59-61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни : і::ниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості ( ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-ст.63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 27.09.2023р. №23UA204020039085U6 - 0,40 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 8350,27дол. США (20875,68кг * 0,40дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 301260,21грн. (8350,27дол. США*36,0779 UAH/USD).

13.11.2023р. митний орган за наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000126/2 склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000847.

В подальшому, випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 14.11.2023р. №23UA2040200044847U8 з урахуванням вимог ч.7 ст.55 МК України.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.49 МК України видно, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.2 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Із змісту ст.52 МК України видно, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.4,ч.5 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору ( контракт) щодо товарів, які імпортуються, не застосовуються, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

ч.3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду в постанові від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 19.02.2019р. у справі №814/1888/16 та від 19.03.2021 р. у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

ч.1,ч.2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.1-3 ст.54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов`язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно правової позиції Верховного Суду яка викладена у постанові від 05.03.2019р. у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст.53) заборонено.

Поряд з цим, відповідно до норм ст.51-ст.58 МК України самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

З метою підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок - фактура (інвойс) №283044524 від 07.11.2023р.; автотранспортна накладна №7797799 від 09.11.2023р.; банківський платіжний документ №N1108DK0K1 від 08.11.2023р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №579 від 09.11.2023р.; витяг з прайсу від 13.10.2023р.; додатки №1, №2, №3 до контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р., Контракт №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р., договір про надання послуг митного брокера №SV001/217 від 03.05.2017р.; договір (контракт) про надання транспортно-експедиторського обслуговування №01072022 від 01.07.2022р.; митну декларацію країни відправлення від 07.11.2023р. №23СZ61000001JJ2UA0, лист №б/н від 09.11.2023р.; договір-заявка №б/н від 07.11.2023р.; довідка №20.1.0.0.0/7-20231110/2010 від 10.11.2023р..

Крім того, 13.11.2023р. позивач надав митному органу додатково для підтвердження митної вартості імпортованого товару платіжну інструкцію від 08.11.2023р. №(MUR)43, довідку банку від 10.11.2023р. №20.1.0.0.0/7-20231110/2010, додаткову угоду від 02.10.2023р. №1.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що МППФ "Мірад" надав митному органу вказані документи в яких наявні розбіжності щодо заявленої митної вартості товарів виходячи з наступного.

В п.п.3-5 ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи , що стосуються оцінюваного товару товару; за наявності- інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Отже, законодавцем відокремлено розрахункові документи й рахунок - фактуру (інвойс). Тобто, ці документи не є ідентичними, підтверджують різні обставини (один - суму, яка підлягає сплаті, інший - суму, яка фактично сплачена) та обидва вказані документи є обов`язковими для подання до митного оформлення.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що документів, які підтверджують оплату позивач не подано митному органу, а тому й не підтвердив одну із складових митної вартості - ціну, що фактично сплачена.

При цьому, митний орган обґрунтовано зазначив, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товару, а тому обгрунтовано направив декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість ввезеного товару.

В п.2.2. Контракту №LB/MIRAD-2023, видно, що ціна кожної окремої одиниці Товару та загальна вартість кожної окремої поставки згідно Контракту вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

У наданому інвойсі від 07.11.2023р. №283044524, як це передбачено п.2.2. Контракту №LB/MIRAD-2023, зазначено ціну кожної окремої одиниці Товару та загальну суму, що належить сплатити позивачу.

При цьому, передоплату проведено, як стверджує апелянт, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 08.11.2023р. №: (MUR) 43 (а.с.42).

Колегія суддів наголошує, що у зазначеній платіжній інструкції є покликання на Контракт №LB/MIRAD-2023. Проте, не зазначено інвойс від 07.11.2023р. №283044524.

Відповідно до п.2.5 Контракту №LB/MIRAD-2023, загальна сума Контракту становить 20000,00 доларів США.

Відсутність у платіжній інструкції від 08.11.2023р. №: (MUR) 43 покликання на комерційний інвойс вказує на непідтвердження проведення оплати в сумі 2307,31 доларів США саме за ту за партію товару, що вказана в інвойсі від 07.11.2023р. №283044524.

Крім того, у рядку "Призначення платежу" платіжної інструкції від 08.11.2023р. №N1108DK0K1 зазначено лише реквізити контракту від 09.06.202р.3 №LB/MIRAD-2023 (у якому не визначено ціну Товару).

Відповідно до п.2.2 Додаткової угоди від 02.10.2023р. №1 до Контракту №LB/MIRAD-2023 від 09.06.2023р., остаточно погоджена акційна ціна та/або ціна у формі знижки закріплюється в Інвойсі.

Проте, у Контракті від 09.06.2023р. №LB/MIRAD-2023, додатках до нього та інвойсі від 07.11.2023р. № 283044524 не зазначається механізм та критерії надання спеціальних, акційних цін та знижок.

Зважаючи на ці обставини, митний орган обгрунтовано не взяв до уваги наданий позивачем прайс - лист від 13.10.2023р. №б/н, сформований для конкретного регіону (Україна), листи виробника від 09.11.2023р. №б/н щодо надання спеціальних цін та від 07.11.2023р. №б/н щодо акційних цін, які свідчать про спеціальні ціни для імпортера товару, позивача.

Під час митного оформлення імпортованого товару МППФ "Мірад" додатково надав митному органу копію митної декларації країни відправлення від 07.11.2023р. №23CZ61000001JJ2UA0 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару.

Оскільки зазначена декларація не містить відміток митного органу, яким здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, така не може визнаватися документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ст.53 МК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Надані декларантом під час подання митної декларації та під час процедури консультацій документи не були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1-ч.6 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності .

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно положеннями ст.ст.59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

ч.3 ст.58 МК України, передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1ст.57 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

ч.2 ст.54 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598).

Суд апеляційної інстанції наголошує і звертає увагу апелянта, що в оскарженому рішенні від 13.11.2023р. №UA204020/2023/000126/2, митний орган чітко вказав, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації, оскільки документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.

Митний орган вказав про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, у зв`язку з відсутністю у декларанта прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України).

При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта і на те, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказів того, що апелянт скористався наданою можливістю до суду не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини, митну вартість товарів митний орган визначив за резервним методом згідно ст.64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021р. №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", а саме: 0,40дол. США/кг (за МД від 27.09.2023 №23UA204020039085U6).

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 8350,27дол.США (20875,68 кг * 0,40 дол.США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 301260,21грн (8350,27дол.США * 36,0779UAH/USD).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свою рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких не можливо визнати заявлену декларантом митну вартість з покликанням на джерела інформації, що використовувались для визначення митної вартість. Зокрема, реквізити митних декларацій, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Варто також зазначити, що митний орган навів переконливі аргументи, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. Тому, відповідач обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав для застосування другорядного методу, що не спростував апелянт.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Рівненської митниці діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства-фірми "Мірад"- залишити без задоволення, а Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 460/5068/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 12.12.2024р.