Постанова

від 12.12.2024 по справі 260/3717/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3717/24 пров. № А/857/18821/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 260/3717/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Калинич Я.М. в м. Ужгороді в порядку письмового провадження, справа за апеляційною скаргою сформована у змішаній (письмовій та електронній) формі), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (далі відповідач, Центр), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Центру, оформлену листом (рішенням) від 08.05.2024 року № 017/05.5-6/1048, за результатами розгляду двох заяв ОСОБА_1 від 19.04.2024 року щодо призначення захисника (адвоката) для надання правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62024170010000143 та для складення трьох різних скарг на бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за трьома заявами від 16.04.2024 року і представництва інтересів у судах під час розгляду цих скарг;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути дві заяви позивача від 19.04.2024 року про призначення захисника для надання правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62024170010000143 та для надання правової допомоги і складення трьох скарг на бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР і представництва інтересів у судах під час розгляду цих скарг.

- стягнути з Центру на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача з надання безоплатної правничої допомоги, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 19.04.2024 року. Зобов`язано Центр повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 19.04.2024 року про призначення захисника для надання правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальному провадженні № 62024170010000143 та для надання правової допомоги і складення трьох скарг на бездіяльність ТУ ДБР у м. Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР і представництва інтересів у судах під час розгляду цих скарг, із врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Центром позивачу не надавалась відмова в наданні безоплатної правничої допомоги, яку відповідно позивач вправі оскаржити до суду, а лише ставилось питання дотримання вимог статті 18 Закону України від 2 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі Закон № 3460-VI), оскільки позивачу зазначено про недоліки поданих звернень із відповідними роз`ясненнями, чим дотримано вимоги частини другої даної статті, після усунення котрих Західним міжрегіональним центром буде прийнято рішення по суті звернень

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».

До Центру супровідним листом від 19.04.2024 року № 12/1к П-115 від Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» надійшли дві заяви ОСОБА_1 , адресовані відповідачу, а саме:

1) заява ОСОБА_1 від 19 квітня 2024 року про призначення адвоката, якою засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 звертається до Центру та просить призначити адвоката для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру: три різні скарги на бездіяльність уповноважених осіб територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за трьома різними заявами від 16.04.2024 року про кримінальне правопорушення три клопотання про поновлення строку на оскарження; три клопотання про участь у розгляді справи; три клопотання про витребування доказів; три заяви; інші заяви та клопотання необхідні для подання таких трьох різних скарг на адресу Октябрського районного суду м. Полтави та представництва інтересів в судах під час розгляду таких трьох різних скарг;

2) заява ОСОБА_1 від 19 квітня 2024 року про призначення адвоката, якою засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 звертається до відповідача та просить призначити адвоката для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру:

- заяви та ряду клопотань про проведення слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій, про призначення та проведення експертиз, про витребування (збирання) доказів, інших заяв та клопотань у кримінальному провадженні № 62024170010000143 від 25.03.2024 за частиною першою статті 366 КК України, на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, до Полтавської окружної прокуратури;

- ряду скарг до Октябрського районного суду м. Полтави на рішення та бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві та прокурора Полтавської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 62024170010000143 від 25.03.2024 року за частиною першою статті 366 КК України, інших заяв та клопотань, необхідних для подання даних скарг;

- представництва інтересів у судах, ТУДБР у м. Полтаві та в Полтавській обласній прокуратурі в рамках кримінального провадження № 62024170010000143 від 25.03.2024 року за частиною першою статті 366 КК України.

Листом від 08.05.2024 року № 017/05.5-6/1048 Центр роз`яснив ОСОБА_1 , що порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги визначений Законом № 3460-VI та підзаконними нормативно-правовими актами. З огляду на те, що для ґрунтовного розгляду та вирішення питань порушених у зверненнях необхідні додаткові відомості, необхідно надіслати до Центру копію обвинувального вироку, ухваленого щодо позивача судом, а також інші наявні копії процесуальних документів кримінальних проваджень, у яких позивач є учасником сторони кримінального провадження.

Вважаючи відмову відповідача від 08.05.2024 року № 017/05.5-6/1048 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не прийняв у визначений Законом строк жодного рішення відповідно до статей 17, 19, 20 Закону № 3460-VI за наслідками розгляду двох заяв позивача від 19.04.2024 року, а лише надіслав лист від 08.05.2024 року №-17/05.5-6/1048, в якому повідомив, що для ґрунтовного розгляду та вирішення всіх поставлених питань необхідні додаткові відомості, в тому числі обвинувальний вирок, щодо позивача. Таким чином, встановленими обставинами справи та матеріалами справи доведена протиправна бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяв позивача від 19 квітня 2024 року, та судом констатується вихід за межі позовних вимог.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною першою статті 25 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.

Як зазначено у преамбулі Закону № 3460-VI, цей Закон відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб`єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно вимог частини першої статті 2 Закону № 3460-VI цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правничої допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правничу допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правничу допомогу, що встановлені цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правнича допомога вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Як передбачено пунктом 9 частини першої статті 14 Закону № 3460-VI, право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Статтею 18 Закону № 3460-VI передбачено, що звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.

У зверненні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв`язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.

Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз`ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків.

Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше.

Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 14 цього Закону, подається такими особами до центру з надання безоплатної правничої допомоги через адміністрацію установи виконання покарань.

Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз`ясненням порядку оскарження такого рішення (частина друга статті 19 Закону № 3460-VI).

Стаття 20 Закону визначає підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги. Так, особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу; 3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання; 4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону.

Як встановлено судом, позивач звернувся до центру з надання безоплатної правничої допомоги із зверненням щодо призначення йому адвоката для надання правничої допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва його інтересів у кримінальному провадженні № 62024170010000143, а також для складення документів процесуального характеру (трьох скарг на бездіяльність Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР, інших заяв та клопотань, необхідні для подання даних трьох скарг) та представництва інтересів в судах під час розгляду даних трьох скарг.

Позивачем не конкретизовано обставин порушень допущених посадовими особами правоохоронних органів та не зазначено його статус у кримінальних провадженнях № 62024170010000143.

Судом також встановлено зі змісту листа Центру № 017/05.5-6/1048, наданого у відповідь на звернення позивача, що відповідач повідомив позивача про те те, що з направлених звернень неможливо встановити його статус у зазначеному ним кримінальному провадженні № 62024170010000143, а також наявність та суть правових питань, порушених у скаргах на бездіяльність працівників Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві. Тому, для прийняття рішення про надання правової допомоги запропоновано позивачу повідомити його статус у наведеному кримінальному провадженні з обов`язковим долученням відповідних підтверджуючих документів, а також конкретизувати факти порушення його прав працівниками ДБР.

Відтак, апеляційний суд вважає, що відповідачем у листі від 08.05.2024 року за № 017/05.5-6/1048 вказано позивачу на недоліки, які містили його звернення від 19.04.2024, що прямо передбачено вимогами частини другої статті 18 Закону № 3460-VI.

Апеляційний суд зауважує, що під протиправною бездіяльністю треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Натомість, в межах даних спірних правовідносин, відповідач вчинив дії, передбачені Законом № 3460-VI щодо усунення недоліків, які містили звернення позивача від 19.04.2024, для можливості прийняття рішення про надання позивачу безоплатної вторинної правничої допомоги.

А тому, апеляційний суд вважає, що в даних правовідносинах відповідач діяв в межах та у спосіб, встановлені Законом № 3460-VI, та не вбачає протиправної бездіяльності Центру.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У розрізі викладеного, оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що такі є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 260/3717/24 скасувати та прийняти нову рішення, яким у задоволенні адміністративного позову позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дії та бездіяльності протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар