Ухвала

від 10.12.2024 по справі 453/1376/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 453/1376/21

провадження № 61-16061ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу

Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до

Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб: Державного кадастрового реєстратора відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Стрийської районної державної адміністрації про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Славська селищна рада Стрийського району Львівської області звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб: Державного кадастрового реєстратора відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Стрийської районної державної адміністрації про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Сколівський районний суд Львівської області рішенням від 16 травня 2024 року задовольнив позов Славської селищної ради Стрийського району Львівської області.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:03:000:0002.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16 листопада 2020 року № 2493-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:04:000:0021.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16 листопада 2020 року № 2499-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:03:000:0003.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17 грудня 2020 року № 3393-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:04:000:0022.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23 листопада 2020 року № 2733-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:04:000:0023.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 3 грудня 2020 року № 3060-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:04:000:0025.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22 грудня 2020 року № 3489-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:04:000:0026.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22 грудня 2020 року № 3490-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624580800:04:000:0009.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 30 листопада 2020 року № 2925-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624580800:04:000:0011.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23 грудня 2020 року № 3549-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:04:000:0024.

Визнав недійсним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15 грудня 2020 року № 3326-УБД про затвердження проекту землеустрою.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:03:000:0002, загальною площею 0,12 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39481425 від 01 грудня

2020 року та припинив право власності ОСОБА_3 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:03:000:0002, загальною площею 0,12 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:03:000:0002, загальною площею 0,12 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39481563 від 01 грудня 2020 року та припинив право власності ОСОБА_1 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:03:000:0002, загальною площею 0,12 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 земельної ділянки 4624584300:03:000:0002, загальною площею 0,12 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39481715 від 01 грудня

2020 року та припинив право власності ОСОБА_4 на 1/2 земельної ділянки 4624584300:03:000:0002, загальною площею 0,12 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0021, загальною площею 1,1 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39479852 від 01 грудня

2020 року та припинив право власності ОСОБА_3 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0021, загальною площею 1,1 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0021, загальною площею 1,1 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39480105 від 01 грудня 2020 року та припинив право власності ОСОБА_1 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0021, загальною площею 1,1 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 земельної ділянки 4624584300:04:000:0021, загальною площею 1,1 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39480206 від 01 грудня 2020 та припинив право власності ОСОБА_4 на 1/2 земельної ділянки 4624584300:04:000:0021, загальною площею 1,1 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку 4624584300:03:000:0003, площею 1,1979 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 40632501 від 16 лютого 2021 року та припинив право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку 4624584300:03:000:0003, площею 1,1979 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/3 земельної ділянки 4624584300:04:000:0022, загальною площею 0,7000 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39559544 від 04 грудня 2020 року та припинив право власності ОСОБА_3 на 1/3 земельної ділянки 4624584300:04:000:0022, загальною площею 0,7000 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на 1/3 земельної ділянки 4624584300:04:000:0022, загальною площею 0,7000 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39559678 від 04 грудня

2020 року та припинив право власності ОСОБА_8 на 1/3 земельної ділянки 4624584300:04:000:0022, загальною площею 0,7000 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на 1/3 земельної ділянки 4624584300:04:000:0022, загальною площею 0,7000 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39559740 від 04 грудня 2020 року та припинив право власності ОСОБА_9 на 1/3 земельної ділянки 4624584300:04:000:0022, загальною площею 0,7000 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0023, загальною площею 0,5168 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39731236 від 15 грудня 2020 року та припинив право власності ОСОБА_3 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0023, загальною площею 0,5168 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0023, загальною площею 0,5168 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39731021 від 15 грудня

2020 року та припинив право власності ОСОБА_1 на 1/4 земельної ділянки 4624584300:04:000:0023, загальною площею 0,5168 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 земельної ділянки 4624584300:04:000:0023, загальною площею 0,5168 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 39730706 від 15 грудня 2020 року та припинив право власності ОСОБА_4 на 1/2 земельної ділянки 4624584300:04:000:0023, загальною площею 0,5168 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624584300:04:000:0025, площею 0,1200 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 41127891 від 23 березня 2021 року та припинив право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624584300:04:000:0025, площею 0,1200 га із закриттям розділу.

Скасовав державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624584300:04:000:0026, площею 0,3600 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 41126360 від 23 березня 2021 року та припинив право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624584300:04:000:0026, площею 0,3600 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права ОСОБА_15 на земельну ділянку 4624580800:04:000:0009, площею 0,6700 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 41171025 від 25 березня 2021 року та припинив право власності ОСОБА_15 на земельну ділянку 4624580800:04:000:0009, площею 0,6700 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_17 на земельну ділянку 4624580800:04:000:0011, площею 0,9500 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 42265084 від 01 червня 2021 року та припинив право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624580800:04:000:0011, площею 0,9500 га із закриттям розділу.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624584300:04:000:0024, площею 0,1200 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 42265168 від 01 червня 2021 року та припинив право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку 4624584300:04:000:0024, площею 0,1200 га із закриттям розділу.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 01 грудня 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. за № 1533.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 01 грудня 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. за № 1529.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 04 грудня 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. за № 1550.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 15 грудня 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельничук О. В. за № 1610.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 23 березня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кісера І. М. за

№ 44.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 23 березня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кісера І. М. за

№ 46.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 25 березня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кісера І. М. за

№ 50.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 01 червня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Бобеляк О. І. за № 788.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 1 червня 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Бобеляк О. І. за № 789.

Скасував державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровими номерами 4624584300:03:000:0002, площею 0,12 га; 4624584300:04:000:0021, площею 1,1 га; 4624584300:03:000:0003, площею 1,1979 га; 4624584300:04:000:0022,

площею 0,7000 га; 4624584300:04:000:0023, площею 0,5168 га; 4624584300:04:000:0025, площею 0,1200 га; 4624584300:04:000:0026,

площею 0,3600 га; 4624580800:04:000:0009, площею 0,6700 га; 4624580800:04:000:0011, площею 0,9500 га; 4624584300:04:000:0024,

площею 0,1200 га.

Вирішив питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням Сколівського районного суду Львівської області

від 16 травня 2024 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах яких діє адвокат Жиравецький Т. М., 10 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до них.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 12 листопада 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року у цій справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені підстави адвоката Жиравецького Т. М. для поновлення строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року суд вважає неповажними.

03 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жиравецький Т. М., через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, у якій просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Заявник вказав, що апеляційний суд належним чином не оцінив причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву (про поновлення строку) не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

В поданій апеляційній скарзі представник заявників просив поновити їм строк на апеляційне оскарження рішення суду, з покликанням на те, що копію рішення він отримав 07 жовтня 2024 року, в підтвердження чого долучив витяг з підсистеми «Електронний суд» про отримання ним рішення 07 жовтня 2024 року.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яка підписана представником ОСОБА_18 , на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року залишив без руху та надав скаржнику строк для подачі клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення з відповідними доказами, документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Роз`яснив порядок усунення недоліків апеляційної скарги , попередивши скаржника, що у випадку невиконання цієї ухвали у зазначений строк, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 15 жовтня 2024 року від заявника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з відповідними доказами, а також надано документи, що підтверджують сплату судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

В поданій заяві, адвокат Жиравецький Т. М. просив поновити ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року, покликаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 копію оскаржуваного рішення не отримали, згідно рекомендованого повідомлення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а відомості про отримання ОСОБА_9 копії оскаржуваного рішення відсутні, в підтвердження чого долучено відповідь Сколівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року №01/768/2024 на адвокатський запит ОСОБА_18 .

Суд апеляційної інстанції встановив, що з долученої копії відповіді Сколівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року №01/768/2024 на адвокатський запит ОСОБА_18 , вбачається, що ОСОБА_19 та ОСОБА_8 копію оскаржуваного рішення не отримали згідно рекомендованого повідомлення, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а відомості про отримання ОСОБА_9 копії оскаржуваного рішення відсутні.

ОСОБА_1 копію рішення Сколівського районного суду Львівської області

від 16 травня 2024 року отримав 03 червня 2024 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600268615943.

Таким чином, за наявності відомостей про отримання ОСОБА_1 копії рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року

саме 03 червня 2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи адвоката Жиравецького Т. М. щодо причин пропуску строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення є необґрунтованими, а причини пропуску такого строку - неповажними.

Отже, оскільки наведені підстави адвоката Жиравецького Т. М. для поновлення строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року суд вважав неповажними, ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 травня 2024 року.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи заявника, на які він посилався як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, та встановивши, що ці підстави є неповажними дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

При цьому ОСОБА_1 в касаційній скарзі не надає заперечень встановленим апеляційним судом обставинам щодо пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, так як і не доводить наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE,

№ 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі

№ 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду

від 12 листопада 2024 року у справі за позовом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , за участю третіх осіб: Державного кадастрового реєстратора відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Стрийської районної державної адміністрації про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров