Рішення

від 12.12.2024 по справі 183/8110/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/8110/24

Провадження № 2/183/3594/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді МайноїГ.Є., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, який у подальшому уточнив.

В обґрунтування позову з урахуванням уточнених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 09 жовтня 1979 року він був прийнятий на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА».

Наказом № 29 від 01 липня 2024 року його було звільнено за власним бажанням на підставіст. 38 КЗпП України.

На момент звільнення позивача Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» мала заборгованість із заробітної плати перед позивачем, яка станом на 02 липня 2024 року складала 206804,39грн.

Відповідачем частково було сплачено заборгованість і станом на 07жовтня 2024року заборгованість із заробітної плати складає 174352,31грн.

На чисельні звернення позивача з приводу виплати заборгованості із заробітної плати, роботодавець розрахунку не здійснив.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати, яка станом на 07жовтня 2024року складає 174352,31грн.

Відповідач, не погоджуючись з позовом, 28серпня 2024року подав до суду відзив, згідно з яким вимоги не визнав та просив у позові відмовити. Зокрема зазначив, що саме на роботодавця покладено обов`язок провести розрахунок з працівником. Відповідно до п. 7.3 Положення про Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА», затвердженого наказом від 03 жовтня 2018року № 116, Експедиція несе відповідальність за своєчасну виплату заробітної плати працівникам. Заборгованість із виплати заробітної плати виникла через нестачу коштів внаслідок відсутності державного замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, а також через те, що площі, на яких виконувались роботи, та виробничі потужності Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції на даний час знаходяться на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією або в зоні активних бойових дій. Крім того, згідно п. 2.1.1. Галузевої угоди між Державною службою геології та надр України і Всеукраїнською профспілкою працівників геології, геодезії та картографії, Державна служба геології та надр України зобов`язана забезпечувати повне та ритмічне фінансування геологорозвідувальних робіт відповідно до затверджених державним бюджетом обсягів видатків на них, зміцнення економічного стану підприємств, збільшення обсягів договірних робіт та інвестицій.

У подальшому, 23жовтня 2024року, відповідачем було подано клопотання до суду, у якому зазначив, що 16жовтня 2024року позивачеві відповідачем сплачено 1000грн. в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відкрито провадження у справі. У частині пред`явлених вимог до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» відмовлено у відкритті провадження у справі.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до такого.

Судом установлено, що згідно з наказом № 150к від 09 жовтня 1979 року позивача ОСОБА_1 з 09 жовтня 1979 року було прийнято на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА», що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , наданій позивачем у засвідченій копії.

Наказом Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 29 від 01 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного геофізика партії обробки та інтерпретації геофізичних матеріалів за власним бажанням згіднозі ст. 38 КЗпП України.

Згідно з довідкою Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 189 від 15 липня 2024 року, підписаної начальником Придніпровської ГРЕ, ОСОБА_1 дійсно працював в Придніпровській ГРЕ на посаді головного геофізика ПОІГМ та заборгованість Придніпровської ГРЕ із заробітної плати перед ним станом на 02 липня 2024 року становить 205804,39грн.

Установлено та сторонами не заперечується, що відповідачем Державним геофізичним підприємством «УКРГЕОФІЗИКА» під час розгляду цієї справи позивачу ОСОБА_1 було сплачено заборгованість із заробітної плати у загальному розмірі 32452,08грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормамиКонституції України,ЦК України,КЗпП України,Закону України «Про оплату праці».

Приписамист. 43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідност.1 Закону України «Про оплату праці»,ст.94 КЗпП Українизаробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці»визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Положеннямист. 115 КЗпП України,ст.24 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Нормоюст.15 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Положеннямист.47 КЗпП Українипередбачений обов`язок роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеніст.116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

В свою чергу, приписамист.116 КЗпП Українивстановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зіст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК Україниустановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зіст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Відповідно до ч. 2ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст.115,116 КЗпП Українивідсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець. Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, лежить на працедавцеві.

Як уже установлено, заборгованість Придніпровської ГРЕ із заробітної плати перед позивачем станом на 16 жовтня 2024 року становить 173362,31грн., з урахуванням сплаченої під час розгляду цієї справи частини заборгованості у загальному розмірі 32452,08грн.

Оцінюючи доводи відповідача, про те, що саме на роботодавця покладається обов`язок провести розрахунок, суд виходить з наступного.

Так, приписамист. 2 ЦК Українивизначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Приписами ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно з п. 1.6 Положення про Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного підприємства «Укргеофізика», Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного підприємства «Укргеофізика» не є юридичною особою, представляє інтереси Державного підприємства «Укргеофізика» і здійснює його функції або їх частину, що пов`язана з діяльністю Експедиції, та наділена самостійно при здійсненні фінансово-господарської діяльності в межах, визначених цим Положенням, рішенням керівника Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», довіреністю, виданої Підприємством начальнику Експедиції.

П. 1.9 зазначеного Положення визначено, що експедиція має окремий баланс, який входить складовою частиною в єдиний баланс Підприємства. Експедиція має право відкривати від імені та в інтересах Підприємства поточні рахунки в установах банків. Експедиція також має печатку із своїм найменуванням.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».

Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Оскільки Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного підприємства «Укргеофізика», в силу ст. 95 ЦК України є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» та не є юридичною особою, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 червня 2021року у справі № 760/32455/19.

Отже, саме з відповідача ДГП «Укргеофізика» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у зазначеному вище розмірі.

При цьому посилання відповідача ДГП «Укргеофізика» на те, що заборгованість з виплати заробітної плати виникла через нестачу коштів внаслідок відсутності державного замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, а також через те, що площі, на яких виконувались роботи, та виробничі потужності Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції на даний час знаходяться на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією або в зоні активних бойових дій та те, що Державна служба геології та надр України зобов`язана забезпечувати повне та ритмічне фінансування геологорозвідувальних робіт відповідно до затверджених державним бюджетом обсягів видатків на них не є належними та допустимими доводами для висновку про допустимість, необхідність в демократичному суспільстві обмеження конституційного права позивача, передбаченогост. 43 Конституції України, на своєчасне одержання винагороди за працю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже,відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 173352,31грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 173352 (сто сімдесят три тисячі триста п`ятдесят дві) грн. 31коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

- Державне геофізичне підприємство «УКРГЕОФІЗИКА», код ЄДРПОУ 01432761, 03057, м. Київ, вул. Мірошніченко Євгенії, буд. 10.

Рішення суду складено і підписано 12 грудня 2024 року.

Суддя Г.Є.Майна