Рішення

від 05.12.2024 по справі 201/10006/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10006/24

Провадження № 2/201/3780/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (третя особа - Перша Бердянська державна нотаріальна контора) про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

14.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (третя особа - Перша Бердянська державна нотаріальна контора) про скасування арешту (а.с. 1-8).

В обґрунтування позову зазначив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державної реєстрації іпотек Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна станом на 31.05.2004 нерухоме майно позивача, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під арештом.

Підставою обтяження вказано: реєстраційний номер обтяження 2042203 Зареєстровано 03.06.2005 за номером 2042209, реєстратором є Бердянська державна нотаріальна контора, 71112, Запорізька область,м. Бердянськ, вул. Грецька, 31. Підстава обтяження - постанова АА737102, 03.03.2004, Виконавча служба м. Бердянська об`єкт обтяження невизначено, все майно.

Квартира набута на підставі договору дарування № 972 від 15.08.2018 від дарувальника ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за номером 972, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О.

Про наявність обтяження позивач дізнався 31.05.2024 від нотаріуса, коли хотів розпорядитися майном. Жодного документу від державної виконавчої служби не отримував.

Отже, під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем винесено постанову про арешт всього майна боржника, який досі не скасовано, чим порушене право позивача на розпорядження власністю.

На звернення позивача Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) щодо зняття арешту отримано відповідь від 07.06.2024про те,що стосовноОСОБА_1 в будь-якому органі державної виконавчої служби Запорізької області відсутні відкриті та закриті виконавчі провадження. Автоматизована система виконавчих проваджень запроваджена з 05.01.2017 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 «Про затвердження положення про автоматизовану систему виконавчих проваджень».

При цьому, до 05.01.2017 відомості та дії щодо виконавчих проваджень здійснювались за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який запроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 4315 від 20.05.2003 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», що набрало чинності з 01.06.2003 і втратило чинність 05.01.2017.

Таким чином, відомості щодо арешту майна внесено за паперовими носіями наявності обтяжень. Згідно відповіді перевіркою Системи не виявлено інформації щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно боржника та внесено вказане обтяження до відповідного державного реєстру.

Територію Бердянського району та міста Бердянська Запорізької області внесено до Тимчасово окупованих територій України згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджені Наказом Міністерства з питань реорганізації тимчасово окупованих Територій України від 22.12.2022 № 309, з метою недопущення несанкційного доступу до інформації, що міститься в автоматичній системі виконавчого провадження, її функціонування призупинено.

Відповідно до Наказів Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро ) та Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) з 13.03.2022 працівникам встановлено простій в роботі до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій для працівників.

Відповідно до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби від 05.07.1999р. № 470/7 (чинної на той час) строк зберігання переданих до архіву завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. У зв`язку з чим унеможливлюється витребування будь-якої інформації.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого Законом, арешт має бути скасований державним виконавцем.

На підставі викладеного, просив скасувати арешт на майно, накладений на підставі постанови Виконавчої служби м. Бердянська Запорізької області серії АА номер 737102 від 03.03.2004 року, реєстраційний номер обтяження 2042209, на (невизначене) все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідач відповідь на відзив не надав. Третя особа пояснень не надала.

Рух справи.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 19.08.2024 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 22).

Підготовче засідання закрите 23.10.2024 (а.с. 32 33).

Представник позивача адвокат Дмітрієв С.Р. 05.12.2024 надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити (а.с. 42).

Представники відповідачаі третьоїособи у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином на офіційну електронну адресу та шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» (а.с. 37, 38, 40, 41).

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як видно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державної реєстрації іпотек Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна станом на 31.05.2004 нерухоме майно, позивач ОСОБА_3 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-13).

Квартира набута на підставі договору дарування № 972 від 15.08.2018 від дарувальника ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за номером 972, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О.

Квартира перебуває під обтяженням - арештом.

Підставою обтяження вказано: реєстраційний номер обтяження 2042203 Зареєстровано 03.06.2005 за номером 2042209, реєстратором є Бердянська державна нотаріальна контора, 71112, Запорізька область,м. Бердянськ, вул. Грецька, 31. Підстава обтяження - постанова АА737102,03.03.2004, Виконавча служба м. Бердянська об`єкт обтяження невизначено, все майно.

На звернення позивача Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) щодо зняття арешту отримано відповідь листом від 07.06.2024 про те, що статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» та Положенням про автоматизовану систему виконавчих проваджень, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, а саме, п. 2 розділу 1 передбачено, що Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - є архівна складова Системи, яка існувала до 05.01.2017. Щодо ОСОБА_1 в будь-якому органі державної виконавчої служби Запорізької області відсутні відкриті та закриті виконавчі провадження.

Автоматизована система виконавчих проваджень запроваджена з 05.01.2017 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 «Про затвердження положення про автоматизовану систему виконавчих проваджень».

При цьому, до 05.01.2017 відомості та дії щодо виконавчих проваджень здійснювались за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який запроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 4315 від 20.05.2003 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», що набрало чинності з 01.06.2003 і втратило чинність 05.01.2017.

При цьому, до 05.01.2017 відомості та дії щодо виконавчих проваджень здійснювались за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який запроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 4315 від 20.05.2003 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», що набрало чинності з 01.06.2003 і втратило чинність 05.01.2017.

Відомості щодо арешту майна внесено за паперовими носіями наявності обтяжень. Згідно відповіді перевіркою Системи не виявлено інформації щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно боржника та внесено вказане обтяження до відповідного державного реєстру.

Територію Бердянського району та міста Бердянська Запорізької області внесено до Тимчасово окупованих територій України згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджені Наказом Міністерства з питань реорганізації тимчасово окупованих Територій України від 22.12.2022 № 309, з метою недопущення несанкційного доступу до інформації, що міститься в автоматичній системі виконавчого провадження, її функціонування призупинено.

Відповідно до Наказів Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро ) та Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) з 13.03.2022 працівникам встановлено простій в роботі до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій для працівників.

Відповідно до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби від 05.07.1999р. № 470/7 (чинної на той час) строк зберігання переданих до архіву завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. У зв`язку з чим унеможливлюється витребування будь-якої інформації (а.с.14).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Статтею 319 ЦПК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За приписами пункту 5 частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (чинного на момент накладення арешту на майно), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (чинного на момент вирішення питання про звільнення майна з-під арешту), згідно якого, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦК України, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого виду судочинства (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про звільнення майна з-під арешту.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилається на порушення його права приватної власності на майно, при цьому зазначає і судом встановлено, що обтяження на майно накладено державним реєстратором на підставі постанови АА737102,03.03.2004, Виконавчої служби м. Бердянська, в межах виконавчих проваджень.

Разом із тим позивач не надав жодних доказів того, стосовно кого винесена ця постанова його чи попереднього власника. Позивачем також не вказано, чи вживав він заходи щодо з`ясування цього питання. Із клопотаннями до суду про витребування доказів не звертався.

У судовому засіданні представникові позивача адвокату Дмітрієву С.В. було роз`яснено право на заміну неналежного відповідача, однак представник позивача зазначив, що саме виконавча служба має відповідати за цим позовом, оскільки іншої інформації по виконавчому провадженню, зокрема, в інтересах кого накладене обтяження - немає (а.с. 33).

Суд зазначає, що відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом не встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 і Бердянським відділом державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), існує спір про право на майно, на яке накладено арешт, не встановлено, що права позивача на майно оспорюються відповідачем, тобто вирішення питання про скасування арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) вищий суд виснував, про те, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, Верховного Суду, викладений у постанові від 29.06.2023 у справі № 208/9810/21).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи наведене, оскільки у цій справі позивачем до участі в справі як відповідача не залучено боржника як особу, в інтересах якої накладено спірний арешт, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог у зв`язку з пред`явленням їх до неналежного відповідача.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із тим, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (третя особа - Перша Бердянська державна нотаріальна контора) про скасування арешту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 13 грудня 2024 року.

Суддя Наумова О.С.