Рішення

від 02.12.2024 по справі 243/6815/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/6815/24

Провадження № 2/243/1657/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Прокопцев Сергій Вікторович до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Прокопцев Сергій Вікторович до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовує тим, що позивач доводилась сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина: житловий будинок А-1 загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, гараж (тимчасова будівля) Е, колодязь №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач прийняв спадщину, оскільки на день смерті проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , і була заведена спадкова справа. Пізніше позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на успадковане майно. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно за його померлою матір`ю. Відмова нотаріуса оформлена у вигляді постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2024. Зважаючи на викладене, виникла ситуація, за якої позивач після смерті його матері успадкував житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, однак позбавлений можливості оформити спадщину на це нерухоме майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували право власності на нерухоме майно у його матері. Успадкований позивачем спірний житловий будинок та господарські будівлі і споруди були побудовані до 05.08.1992, тому відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023, Постановою КМУ від 07.06.2017 №406, Інструкції про порядок проведення інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Наведене підтверджується довідкою про технічні характеристики об`єкту нерухомого майна №497 від 25.07.2024. Чинне на час будівництва будинку законодавство не пов`язувало виникнення права власності з його державною реєстрацією. У зв`язку з чим позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, гараж (тимчасова будівля) Е, колодязь №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Прокопцев С.В., що діє на підставі витягу з договору № 166 про надання правової допомоги від 25.08.2024 та ордеру про надання правничої допомоги серія АН № 1493900 від 25.08.2024 будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймали. Представником позивача через систему «Електронний суд» до суду направлено заяву з проханням справу розглянути за його відсутності та позивача. Вказав, що наполягає на задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав. Відповідачем на електронну адресу суду направлено лист про розгляд справи за відсутності його представника та вказали, що не заперечують проти заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом народження серія НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 06 квітня 1998 року Крестищенською сільською Радою Слов`янського районну Донецької області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Микільське Слов`янського району, Донецької області, в Україні померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається, зокрема, з житлового будинку А-1 загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, гараж (тимчасова будівля) Е, колодязь №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом Другої слов`янської державної нотаріальної контори Бочко В.П. від 10.12.1998,зареєстрованого вреєстрі за№ 686,садкова справа№ 312за 1998рік слідує,що спадкоємцеммайнаОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 син, який проживає в АДРЕСА_1 , в тому числі і на частку спадкового майна у зв`язку з відмовою на його користь сина спадкодавця ОСОБА_3 . Спадкове майно на яке видане свідоцтво складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «НІКОЛЬСЬКЕ» Слов`янського району розміром 7,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 014097, виданого Сло`янською районною державною адміністрацією 15.03.1996; частки суспільної власності (пая) в розмірі 8079,00 грн. у СТОВ «НІКОЛЬСЬКЕ» Слов`янського району, що належить спадкодавцю на підставі довідки ваданої цим товариством 07.12.1998 за № 225.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 25 серпня 2010 року виконкомом Хрестищенської сільської ради Слов`янського районну Донецької області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Микільське Слов`янського району, Донецької області, в Україні помер ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріусаДругої слов`янськоїдержавної нотаріальноїконтори ГрецькоюТ.П. від 10.07.2024, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємцем не надано документ, який встановлює право власності на житловий будинок. Крім того, як в постанові зазначено, так і державним нотаріусом надано відповідь від 28.09.2024 № 225/01-16 на підставі ухвали судді про відкриття провадження від 27.08.2024 слідує, що спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена в 1998 році та видане свідоцтво про право на спадщину за законом 10.12.1998. Інформацію про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 надати можливості не має. Всі нотаріальні документи до 1999 року включно знаходяться на схороні в обласному нотаріальному архіві міста Донецьк, доступ до якого на теперішній час не можливий.

Згідно зі службовою запискою № 145/01.01-16 від 11.07.2024 спеціаліста Хрестищенського старостинського округу та додатком до неї, головою домогосподарства згідно запису погосподарської книги за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта погосподарського обліку 0666-1 є ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 11-16/31 від 15.07.2024, виданої старостою Хрестищенського старостинського округу, згідно запису погосподарської книги особистий рахунок № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 числиться житловий будинок.

На підставі довідки № 11-16/32 від 15.07.2024, виданої старостою Хрестищенського

старостинського округу, згідно запису погосподарської книги особистий рахунок № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка в розмірі 0,22 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно довідки03.10.2024_№1512/04-18наданої Відділомз веденняреєстраційного облікумісця проживаннята місцяперебування фізичнихосіб Святогірськоїміської радиКраматорського районуДонецької областіслідує,що завідомостями єдиногодержавного реєструтериторіальної громадиСвятогірської міськоїради заадресою: АДРЕСА_1 станом на06.04.1998були зареєстровані:громадяни України- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Донецька область, Краматорський район, с. Микільське, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження Україна, Донецька область, Краматорський район, с. Микільське, ОСОБА_2 , 1923 року народження (точна дата народження та місце народження не відомо), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження Україна, Донецька область, Краматорський район, с. Микільське, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження Україна, Донецька область, Краматорський район, с. Микільське.

Згідно інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна №400159071від 21.10.2024 відомості,щодо зареєстрованогоправа власностіна земельнуділянку,що розташованаза адресою:АДРЕСА_1 , відсутні.

Згідно довідки про технічні характеристики об`єкту нерухомого майна № 497 від 25.07.2024 та технічного паспорту виготовленого ФОП ОСОБА_7 . 25.07.2024 на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , має наступні технічні характеристики: житловий будинок А-1 загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, гараж (тимчасова будівля) Е, колодязь №1, огорожа №2. Вказаний житловий будинок з господарськими будівлямита спорудамипобудовані до 05.08.1992, та відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023 та Постановою КМУ від 07.06.2017 №406 не є самовільними та не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Згідно висновку складеного ТОВ «КАПІТАЛ ЕКСПЕРТ УКРАЇНА» слідує, що станом на 23.08. 2024 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 становить 82760,00 гривень.

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з п. 4.15 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5(зі змінами та доповненнями), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»у разівідмови нотаріусав оформленніправа наспадщину особаможе звернутисядо судуза правилами позовного провадження.

Вирішуючи питання про можливість визнання права власності на спадкове майно за позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За нормою ч.1 ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК Україниу першу чергуправо на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно дост. ст. 1268 - 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з достовірністю встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 син спадкодавця ОСОБА_2 у передбачений законом строк подав заяву про прийняття спадщини. Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , на підставі наданих позивачем доказів належить

ОСОБА_2 .

Як вказує позивач за змістом позовної заяви, та не оспорюється відповідачем, спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами були побудовані до 05.08.1992, та відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023 та Постановою КМУ від 07.06.2017 №406 не є самовільними та не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Таким чином, спірний житловий будинок було збудовано на підставі чинних на той час дозвільних документів.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.ч. 2, 3 та 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

З огляду на викладене, судом встановлено, що чинне на час будівництва спірного житлового будинку законодавство, не пов`язувало виникнення права власності з його державною реєстрацією.

Позивач свідоцтво на право на спадщину на спірний житловий будинок не отримав, державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі цього свідоцтва, оскільки спадкоємцем не надано документ, який встановлює право власності на житловий будинок, та визнати право власності на спадкове майно позивачу можливо лише в судовому порядку.

Оскільки на теперішній час, відповідно до ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність ОСОБА_2 припинилась у зв`язку з її смертю, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд доходить висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1259, 1268 ЦК України, ст. ст. 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Прокопцев Сергій Вікторович до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, гараж (тимчасова будівля) Е, колодязь №1, огорожа №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 12.12.2024.

Суддя І.Ю. Фалін