Рішення

від 13.12.2024 по справі 150/598/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"13" грудня 2024 р.

Єдиний унікальний номер судової справи: 150/598/24

Номер провадження: 2-о/150/67/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.,

присяжних Григоришина В.І., Афанасієвої О.М., за участі секретаря Дудки А.Ю.

представника заявника - адвоката Черемін Д.В.

представника заінтересованої особи військової частини - Богуславського Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черемін Денис Вадимович, заінтересовані особи: Могилів-Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черемін Денис Вадимович, заінтересовані особи: Могилів-Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою.

В обґрунтування заявник посилається на те, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 листопада 2022 року його син був призваний на військову службу за призовом по мобілізації та був направлений для проходження військової служби, де призначений на посаду старшого стрільця 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до рапорту 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта від 26.02.2023 № 459 стало відомо, що 23.02.2023 після штурмових дій противника РОП «ІНФОРМАЦІЯ_3» в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області зникли безвісті, зокрема і солдат ОСОБА_2 .

Згідно з актом службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , старший стрілець 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2023 № 237 встановлено, що після масованого артилерійського обстрілу 2 мотопіхотної роти в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області противник почав штурмові дії на РОП «ІНФОРМАЦІЯ_3». Почався стрілецький бій. Під час бою декілька військовослужбовців отримали поранення, виходили з позицій на КСП роти для подальшої евакуації в шпиталь. Деякі з позицій були захоплені противником, наші військовослужбовці відійшли на раніше підготовлені відсічні позиції. Перевіривши наявність особового складу після бою, головний сержант виявив відсутність, в тому числі солдата ОСОБА_2 . Провести пошукові заходи не було можливості через активні бойові дії, постійні ворожі обстріли та часткове захоплення ворогом наших позицій.

Відповідно до наказу Міноборони від 14.03.2023 № 207 «Про завершення службового розслідування» службове розслідування вважати завершеним, старшого стрільця 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що з 23.02.2023 по теперішній час зникли безвісти за особливих обставин.

За вказаним фактом 09.03.2023 та 28.03.2023 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000372 та № 42023112320000346 відповідно.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 07.08.2024 № 20240807-570, сформованого Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_2 зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 20.04.2024.

До даного часу будь-які відомості щодо подальший статус ОСОБА_2 не надходили.

У зв`язку із чим заявник звернувся до суду для встановлення даного факту з метою реалізації прав, членів сімей військових, які зникли безвісті за особливих обставин.

Представник заявника в судовому засіданні подану заяву підтримав та просив суд її задоволити в повному обсязі.

Представник військової частини ОСОБА_3 в судовому засіданні обставини, наведені в заяві про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою підтвердив у повному обсязі та просив суд задоволити заяву ОСОБА_1 .

Заінтересованою особою відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не забезпечено явку в судове засідання повноважного представника.

Суд, заслухавши доводи представника заявника, представника військової частини, дослідивши письмові матеріали справи вбачає заяву про визнання особи безвісті відсутньою за особливих обставин такою, що підлягає до задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_2 згідно довідки про реєстрацію народження (а.с. 9).

Згідно довідки від 07.03.2023 № 1567/8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.11.2022 на підставі Указу Президента України № 65/2022 та № 69/2022 від 24.02.2022, № 342/2022 від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 758/2022 від 07.11.2022 та № 58 від 06.02.2023 призваний на військову службу за призовом по мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Відповідно до рапорту 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта від 26.02.2023 № 459 стало відомо, що 23.02.2023 після штурмових дій противника РОП «ІНФОРМАЦІЯ_3» в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області зникли безвісті, зокрема і солдат ОСОБА_2 .

Згідно з актом службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , старший стрілець 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2023 № 237 встановлено, що після масованого артилерійського обстрілу 2 мотопіхотної роти в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області противник почав штурмові дії на РОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Почався стрілецький бій. Під час бою декілька військовослужбовців отримали поранення, виходили з позицій на КСП роти для подальшої евакуації в шпиталь. Деякі з позицій були захоплені противником, наші військовослужбовці відійшли на раніше підготовлені відсічні позиції. Перевіривши наявність особового складу після бою, головний сержант виявив відсутність, в тому числі солдата ОСОБА_2 . Провести пошукові заходи не було можливості через активні бойові дії, постійні ворожі обстріли та часткове захоплення ворогом наших позицій.

Відповідно до наказу Міноборони від 14.03.2023 № 207 «Про завершення службового розслідування» службове розслідування вважати завершеним, старшого стрільця 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що з 23.02.2023 по теперішній час зникли безвісти за особливих обставин.

За вказаним фактом 09.03.2023 та 28.03.2023 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000372 та № 42023112320000346 відповідно.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 07.08.2024 № 20240807-570, сформованого Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_2 зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 20.04.2024.

До даного часу будь-які відомості щодо подальший статус ОСОБА_2 не надходили.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч.1 ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Таким чином, з аналізу вказаних правових норм, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою слід встановити кілька юридичних фактів у їх сукупності, а саме: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації) протягом тривалого часу; 2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами та вжитими заходами; 3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи; 4) визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» дає визначення наступним поняттям: Особа, зникла безвісти за особливих обставин - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;

Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід. баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до ч. 1 ст .4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

У відповідності до ст. 6 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 1 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, Мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, праівнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки.

Заявник, як батько ОСОБА_2 , є близьким родичем особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. У той же час вказаний законодавчий акт не містить правового механізму визнання військовослужбовця таким, то пропав безвісти.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 серпня 2019 року у цивільній справі № 225/2576/17 (провадження № 61-30491св18), безвісна відсутність це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалось встановити місця її знаходження (переживання). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісною відсутньою.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою. Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 225/882/17, провадження № 61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст.43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження № 61-4241св18 (ЄДРСРУ № 72641734).

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Згідно з вимогами ст.24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 сталося під час проходження служби за мобілізаційним призовом в Збройних Силах України та пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, який зник безвісти за особливих обставин необхідно заявнику для отримання соціального захисту, наданого законодавством України для членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та наявність підстав для визнання його сина ОСОБА_2 безвісно відсутнім, оскільки факт відсутності останнього за місцем служби та свого постійно проживання (місцем служби) та обставини зникнення за особливих обставин підтверджуються доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному.

Керуючись ст. 43 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 8, 10, 15, 79, 88, 213, 214, 215, 246, 249 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черемін Денис Вадимович, заінтересовані особи: Могилів-Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою, - задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженця м. Вентспілс Латвійської Республіки, останнє зареєстроване місце проживання с. Букатинка Могилів-Подільського району Вінницької області, безвісти відсутнім за особливих обставин.

Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення виготовлено у відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - 13.12.2024.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН

Присяжні: В.І. Григоришин

О.М. Афанасієва