Рішення

від 28.11.2024 по справі 478/1053/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1053/24 Провадження № 2/478/276/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретарясудового засідання Кореновської В.О.,

представників позивача Нікуліної Р.І., Чередниченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовомузасіданні в приміщені суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою фермерського господарства «Струмок» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Дар Ланів», про визнання недійсними договорів оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Струмок», в особі голови фермерського господарства Нікуліної Р.І. (далі: ФГ «Струмок», ФГ, господарство, позивач) звернулось до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі: ОСОБА_1 , відповідач), про визнання недійсними договорів оренди землі.

В обгрунтування позивних вимог позивачка зазначила, що в 1997 році було створено ФГ «Струмок». З метою створення господарства ФГ була виділена земельна ділянка, загальною площею 50 га ріллі, розташованої в межах Новолазорівської сільської ради Баштанського (колишнього Казанківського) району. 12.05.1997 року засновнику голови ФГ Нікуліну О.В. було видано державний акт серії МК № 1016 на право приватної власності на землю, площею 13,00 га (із загальної площі вказаного масиву земель, передбаченої для відведення ФГ). На залишок земель, 10.12.1997 року між засновником ФГ ОСОБА_2 та Казанківською РДА був укладений договір тимчасового користування землею, загальною площею 37 га ріллі. Таким чином у складі угідь ФГ знаходилась земельна ділянка, загальною площею 50,00 га ріллі, з яких: 13 га землі приватної власності засновника ФГ ОСОБА_3 , 37 га ріллі - на праві тимчасового користування землею (оренди).

Рішенням Новолазорівської сільської ради Казанківського (Баштанського) району від 11.09.2000 року за № 73 засновнику ФГ ОСОБА_2 було надано згоду на надання земельної ділянки, площею 37 га, яка раніше перебувала в тимчасовому користуванні ФГ на умовах оренди, в постійне користування. Проект відведення та державний акт на вказану земельну ділянку не розроблявся та не видавався, оскільки засновником було прийняте рішення про введення до складу членів ФГ членів сім`ї та родичів засновника ФГ з метої її розпаювання та отримання у приватну власність з метою ведення ФГ.

30.10.2002 року за ініціативи засновника до статуту ФГ були внесені зміни та прийнято у члени ФГ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та відповідача - ОСОБА_1 . Розпорядженням Казанківської РДА № 581-р від 07.11.2002 року було надано дозвіл на розробку проекта відведення у власність вказаних членів ФГ «Струмок» в розмірі 9,47 умовних кадастрових гектарів.

На підставі розпорядження Казанківської РДА № 105-р від 24.02.2003 року члену ФГ «Струмок» ОСОБА_1 було видано державний акт серії МК № 042214 на право власності на землю, загальною площею 11,77 га, яка складалась із двох земельних ділянок: 1) земельної ділянки площею 10,3957 га з кадастровим номером 4823684500:01:000:0086; 2) земельної ділянки площею 1,3739 га з кадастровим номером 4823684500:01:000:0090.

У квітні 2004 року ФГ дізналося, що вище вказані земельні ділянки, загальною площею 11,77 га (у складі двох зем/ділянок) відповідачем ОСОБА_1 строком на 10 років передані в оренду іншій особі - ПП «Дар Ланів», яке весною 2024 року приступило до їх обробітку. Право оренди вказаних земельних ділянок в державному реєстрі зареєстроване 27.02.2024 року. Вказані земельні ділянки розташовані в межах масиву земель, які знаходяться в користуванні ФГ «Струмок», що унеможливлює їх використання ФГ. Зазначає також, що на дату реєстрації договорів оренди та по сьогоднішній день включно ОСОБА_1 був та залишається членом ФГ «Струмок».

Вважає, що спірні договора оренди є незаконними з наступних підстав:

ФГ «Струмок» зареєстроване в установленому законом порядку після набуття його засновником земельних ділянок у тимчасове користування на правах оренди, а згодом у постійне користування та наданих йому з метою ведення фермерського господарства, тому користувачем виділених для цих цілей земельних ділянок є ФГ «Струмок» до якого права та обов`язки землекористувача перейшли з дня його державної реєстрації. Крім того, згідно статуту ФГ, до земель господарства належать земельні ділянки, що належать членам господарства на праві приватної власності або права постійного користування. Право володіння та користування земельними ділянками які знаходяться у власності членів господарства здійснює ФГ. Відповідно спірні земельні ділянки, отримані у власність відповідачем ОСОБА_1 , який є членом ФГ, входили до складу земель ФГ з часу його створення який є його належним землекористувачем.

З огляду на вказані обставини передача відповідачем в оренду спірних земельних ділянок які перебувають у користуванні ФГ та входять до складу його земель порушують права ФГ як належного землекористувача, тому просять суд визнати вказані спірні договори оренди недійсними.

17.09.2024 року ухвалою суду відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами та призначено справу до розгляду.

17.10.2024 року на адресу суду від відповідача ПП «Дар Ланів» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, вважаючи позовні вимоги надуманими, безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на наступне.

Не заперечуючи факт укладання та між приватним підприємством «Дар Ланів» та ОСОБА_1 договорів оренди землі та як слідство виникнення між ними договірних відносин, вважають, що останній отримав спірні земельні ділянки у власність без будь-якого відношення до ФГ «Струмок», а саме як громадянин в рамках безоплатної приватизації. Зазначають, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу що Відповідач ОСОБА_1 отримав спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства саме у складі ФГ «Струмок». Позивачем також не доведено, що ОСОБА_1 передавав спірні земельні ділянки які належать йому на праві власності в користування чи розпорядження ФГ «Струмок», та що ФГ користувалися цими земельними ділянками, а сама по собі сплата податків не доводять цього факту. Також зазначають, що у наданому позивачем розпорядженні РДА за № 581-р від 07.11.2002 року, надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність, в т. ч. ОСОБА_1 саме із земель запасу (землі, які не надані у власність чи користування) Новолазорівської сільської ради, а не із земель, які знаходяться в тимчасовому користуванні (оренди) чи в постійному користуванні ФГ «Струмок». Відсутні докази того, що землі передаються у власність для ведення фермерського господарства саме у ФГ «Струмок. Крім того, із самого державного акту не вбачається, що вказана земельна ділянка, надана для ведення фермерського господарства саме у ФГ «Струмок», а не створення нового ФГ чи іншого суб`єкта господарювання (іншого ФГ). Вказує також, що з часу вступу ОСОБА_1 у члени ФГ «Струмок», жодного майна, в тому числі земельних ділянок до майна господарства ним не надавалось. Вважають, що ОСОБА_1 як власник спірник земельних ділянок, має конституційне право розпоряджатися належним йому на праві власності майном, в т. ч. передавати його в оренду на власний розсуд.

29.10.2024 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, не заперечуючи того факту що він дійсно раніше перебував членом ФГ «Струмок» та вказує на наступне.

Спірні земельні ділянки були отримані ним у власність в межах норм безоплатної приватизації, передбачених Земельним кодексом України саме із земель запасу Новолазорівської сільської ради, а не із земель ФГ «Струмок», та не мають жодного відношення до ФГ «Струмок» та його членства в ньому, оскільки він планував на наданих для цих цілей земельних ділянок створити власне фермерське господарство.

Зазначив також, що він ніколи не передавав спірні земельні ділянки до статутного фонду ФГ «Струмок» а також ніколи офіційно не передавав вказані земельні ділянки у користування ФГ «Струмок». Господарство користувалось вказаними ділянками без їх належного юридичного оформлення (без договору оренди) та просто включаючи їх у податкову звітність як такі, що входять до складу угідь ФГ «Струмок». В подальшому життєві обставини склались таким чином, що він не мав змоги та головне бажання займатись фермерським господарством. З цих підстав він неодноразово звертався, в т.ч. письмово до голови та загальних зборів ФГ «Струмок» заяву про свій твердий намір вийти із членів вказаного господарства. Однак до цього часу його заява про вихід із членів господарства навмисно не розглядається та не приймається відповідне рішення про виключення його з членів вказаного господарства, щоб в подальшому мати можливість маніпулювати належними йому на праві власності земельними ділянками та заявляти на них свої права.

Не маючі змоги відстояти свої права на вільний вихід з господарства, з метою зафіксувати твердість його намірів, 17.04.2024 року він нотаріально засвідчив заяву, адресовану загальним зборам членів ФГ «Струмок», про його вихід із складу членів ФГ «Струмок», яку передав господарству на розгляд загальних зборів. Тому вважає що він не являється діючим членом вказаного господарства. Доводи позивача вважає не аргументованими та просить відмовити у задоволеню позову.

29.10.2024 року на адресу суду від позивача ФГ «Струмок» надійшла відповідь на відзив відповідача ПП «Дар Ланів» у якій позивач стверджує, що згідно розпорядження Казанківської РДА № 581-р від 07.11.2002 року було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність саме членам ФГ «Струмок», в т.ч. ОСОБА_1 та саме для ведення фермерського господарства.

Згідно розпорядження Казанківської РДА № 105-р від 24.02.2024 року було затверджено проект відведення земель у власність громадян для ведення фермерського господарства, в тому числі членам ФГ «Струмок» (3-х чоловік), загальна площа яких становила 37 га, що співпадає з площею, яка перебувала у користуванні ФГ «Струмок» - 37 га. Зазначено також, що рішенням Новолазорівської сільської ради № 73 від 11.09.2000 року засновнику господарства в постійне користування була передана земельна ділянка, площею 37 га, яка раніше перебувала у ФГ «Струмок» в тимчасовому користуванні на умовах оренди. Також до матеріалів були додані документи з податкової інспекції про сплату податків господарством за спірні земельні ділянки.

04.11.2024 року на адресу суду від позивача ФГ «Струмок» надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 у якій позивач заперечує той факт, що ОСОБА_1 спірні земельні ділянки отримав внаслідок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, а навпаки, спірні земельні ділянки він отримав внаслідок приватизації земель які перебували в користуванні ФГ «Струмок» та саме з метою ведення фермерського господарства ФГ «Струмок». Таким чином надана у власність земельна ділянка повинна використовуватись виключно для підприємницької діяльності (ведення фермерського господарства) а не для особистих потреб. Зазначає, що ОСОБА_1 жодного разу не сплачував земельних податків, оскільки плату за землю справляло фермерське господарство. Заяви про свій намір припинити членство у ФГ відповідач до загальних зборів не надавав а надана до суду нотаріально засвідчена заява є сфальсифікованою, докази її направлення до ФГ відсутні.

В ході судового розгляду справи позивач, представник позивача підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених у позовних заявах та запереченнях на відзиви, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та вирішити спірні правовідносини на підставі вимог закону.

Відповідачі - ОСОБА_1 , ПП «Дар Ланів» в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представник ПП «Дар Ланів» надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника підприємства.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, оцінивши надані докази, приходить до такого висновку.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, оцінивши надані докази, суд приходить до такого висновку.

Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що фермерське господарство «Струмок» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано 12.12.1997 року. Код ЄДРПОУ - 24795010.

12.05.1997 року засновнику ФГ «Струмок» ОСОБА_2 на підставі розпорядження Казанківської районної державної адміністрації № 108-р від 21.03.1997 року було видано державний акт на право приватної власності на землю, серії МК № 1016, загальною площею 13,00 га ріллі, наданої з метою ведення селянського (фермерського) господарства та розташованої в межах території Новолазорівської сільської ради Казанківського (Баштанського) району Миколаївської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за реєстровим номером 136.

11.11.1997 року між Казанківською районною державною адміністрацією та засновником ФГ «Струмок» ОСОБА_2 було укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), загальною площею 37 га ріллі, розташованої в межах території Новолазорівської сільської ради Казанківського (Баштанського) району Миколаївської області. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 3 (три) роки. Договір зареєстровано в книзі реєстрації в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 62 11.11.1997 року. Договір оренди закінчився 11.11.2000 року.

Рішенням за № 73 18 сессії від 11.09.2000 року Новолазорівської сільської ради засновнику ФГ «Струмок» ОСОБА_2 було надано згоду на надання земельної ділянки, площею 37 га ріллі для ведення селянського (фермерського) господарства в постійне користування із земель запасу Новолазорівської сільської ради, виданої йому раніше в тимчасове користування на умовах оренди.

Землевпорядна документація - проект відведення вказаної земельної ділянки в постійне користування не розроблявся, державний акт на право постійного користування землею не видавався. Статусу земельної ділянки постійного користування земельна ділянка не набула. Іншого суду не доведено.

Згідно Статуту фермерського господарства «Струмок» (нова редакція) від 2014 року вбачається, що Засновником ФГ «Струмок» є ОСОБА_2 , голова ФГ - ОСОБА_4 , члени ФГ: Нікулін О.С. та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.5.6. Статуту, члени господарства мають право: вийти з членів господарствав порядку на підставі відповідної заяви та наказу Голови господарства;члени господарства мають право на одержання безоплатно у власність з земель державної і комунальної власності земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю); у разі виходу із господарства та ліквідації господарства, згідно ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про фермерське господарства (в редакції Закону станом на 2014 рік), член фермерського господарства має право на отримання у фактичне володіння земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності і протягом його членства у господарстві перебувала у користуванні Господарства.

Статтею 4 Статуту визначено, що предметом діяльності господарства є в тому числі ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У статті 5 Статуту серед іншого обумовлено, що землі господарства складаються, в тому числі, із земельної ділянки що належить на праві власності або на праві постійного користування Господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать засновнику господарства та членам господарства на праві приватної власності, земельних ділянок інших фізичних чи юридичних осіб, які використовуються господарством згідно відповідних договорів (п. 5.2. Статуту); Право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (п. 5.4. Статуту).

Розпорядженням Казанківської районної державної адміністрації № 581-р від 07.11.2002 року було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність членам СФГ «Струмок» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства в розмірі середньої земельної частки (паю) по колишньому КСП «Перемога» (9,47 га умовних кадастрових гектарів) кожному із земель запасу Новолазорівської сільської ради.

Розпорядженням Казанківської районної державної адміністрації № 105-р від 24.02.2004 року було затверджено проект відведення земель у власність громадянам України (6 чоловік) для ведення фермерських господарств із земель запасу в межах території Новолазорівської сільської ради та передано у власність земельні ділянки загальною площею 71,10 га ріллі, із них в тому числі - ОСОБА_1 , площею 11,77 га ріллі.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК № 042214, виданого на підставі розпорядження Казанківської РДА № 105-р від 24.02.2003 року, у власності відповідача ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, загальною площею 11,77 га розташована в межах територій Новолазорівської сільської ради Казанківського (Баштанського) району Миколаївської області, наданої для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка приватної власності складається з двох окремих земельних ділянок: 1) земельної ділянки площею 10,3957 га з кадастровим номером 4823684500:01:000:0086; 2) земельної ділянки площею 1,3739 га з кадастровим номером 4823684500:01:000:0090.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що право власності вказаних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав зареєстроване 16.01.2024 року (17:22:53 - 17:21:28). Реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 2866356348236 та 2866325348 відповідно.

Згідно з копії договорів оренди землі, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав, 16.02.2024 року між ОСОБА_1 та ПП «Дар Ланів» було укладено два договори оренди землі: 1) земельної ділянки площею 10,3957 га з кадастровим номером 4823684500:01:000:0086; 2) земельної ділянки площею 1,3739 га з кадастровим номером 4823684500:01:000:0090. (Номер запису про інше речове право53779727 та 53911249 відповідно).

Із заяви, викладеної на нотаріальному бланку нотаріуса, яка долучена до матеріалів справи вбачається, що 17.04.2024 року відповідач ОСОБА_1 у приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області нотаріально засвідчив заяву, адресовану загальним зборам членів ФГ «Струмок», про його вихід із складу членів ФГ «Струмок» (зареєстровано в реєстрі за № 172).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачений порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств.

Відповідно до частин 1, 2, 3 цієї статті члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Такі ж норми містяться у статтях 31 («Землі фермерського господарства») та 32 («Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств»)Земельного кодексу України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеномуЗемельним кодексом України.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходив з того, що згідно з частиною 1статті 81 Земельного кодексу України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентованийглавою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2статті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3статті 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4статті 116 ЗК Українипередбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені устатті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульованостаттею 118 ЗК України.

Відповідно до частин 6, 7статті 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частинами 8, 9статті 118 ЗК Українипередбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомустаттею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексуу двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Матеріалами справи підтверджено, що у власності засновника ФГ «Струмок» ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії МК № 1016, знаходиться земельна ділянка, загальною площею 13,00 га ріллі, наданої з метою ведення селянського (фермерського) господарства, яка згідно вимог Закону України «Про фермерське господарство» та Статуту господарства входить до складу угідь фермерського господарства.

Строк дії Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), загальною площею 37 га ріллі, укладений строком на три роки між Казанківською районною державною адміністрацією та засновником ФГ «Струмок» ОСОБА_2 , наданий фермерському господарству з метою ведення фермерського господарства закінчився 11.11.2000 року. По закінченню строку переукладання (пролонгації) Договору не відбулось.

Рішенням № 73 від 11.09.2000 року Новолазорівської сільської ради про надання згоди засновнику ФГ «Струмок» ОСОБА_2 на надання земельної ділянки, площею 37 га ріллі для ведення селянського (фермерського) господарства в постійне користування із земель запасу Новолазорівської сільської ради, не реалізоване. Проект відведення земельної ділянки в постійне користування не розроблявся, державний акт на право постійного користування на фермерське господарство не виготовлявся та не видавався.

Таким чином передача членам ФГ «Струмок» у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства відбувалась за рахунок земель державної власності (із земель запасу), що підтверджується відповідним розпорядженням Казанківського районної державної адміністрації № 105-р від 24.02.2004 року про затвердження проекту відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок із земель запасу Новолазорівської сільської ради.

За змістом ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку необхідну орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, на підставі частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частинами 1, 2 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Водночас, як було вище зазначено, за змістом статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» дійсно передбачає, що до складу земель фермерського господарства можуть входити, зокрема, земельні ділянки, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві власності.

У той же час за приписами частини 1 статті 14 цього Закону фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право: а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі.

Отже, в силу статті 319 ЦК України відповідач, як власник земельної ділянки, може вільно розпоряджатися належною йому спірною земельною ділянкою та з урахуванням вимог статті 627 ЦК України, частини 1 статті 14 Закону України «Про фермерське господарство» обрати на власний розсуд спосіб розпорядження нею.

Аналізуючи вимоги ч. 1 ст. 317 ЦК України, слід зазначити, що вказана законодавча норма визначає права саме власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а не іншого володільця майна.

Ототожнення позивачем власника з іншим володільцем майна, яким він себе і вважає, в даній ситуації є недоречним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство», на яку посилається позивач, вказує лише на можливість, а не на обов`язок включення земель, належних на праві приватної власності членам фермерського господарства, до його земель.

Передбачене ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» право володіння та користування земельною ділянкою, яка знаходиться у власності відповідача, як члена фермерського господарства, Фермерське господарство «Струмок» набуло б тому разі, якщо б відповідач не виявив бажання обрати один із передбачених вимогами ст. 14 вказаного Закону способів розпорядження своєю земельною ділянкою та добровільно уклав із ним договір оренди землі.

Відповідач ОСОБА_1 мав право на приватизацію земельної ділянки та виконав встановлену процедуру приватизації. Отже, оскільки відповідач ОСОБА_1 , як член фермерського господарства, набув право власності на земельну ділянку площею 11,77 га для ведення фермерського господарства на законних підставах, відтак вказані норми законодавства свідчать, що він самостійно обирає один з двох варіантів, що стосуються розпорядження нею.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що між сторонами не було досягнуто згоди на укладення договору оренди належної відповідачу земельної ділянки між ним та ФГ «Струмок», останній не висловлював волевиявлення на укладення як договору оренди землі взагалі, так і укладення його саме з позивачем на запропонованих ним умовах, а власник не може бути примушений до укладення будь-якого правочину щодо його майна поза його волею. За вказаних обставин, суд зазначає, що позивачем не доведено обов`язку відповідача ОСОБА_1 укласти договір оренди спірної земельної ділянки саме з позивачем ФГ «Струмок».

Оскільки право приватної власності є непорушним, а тому власник майна не може бути примушений до укладення будь-якого правочину щодо його майна, поза його волею, а відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання договорів оренди землі спірних земельних ділянок недійсними.

Керуючись ст. ст. 10-13, 96, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог фермерського господарства «Струмок» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Дар Ланів» про визнання недійсними договорів оренди землі, відмовити .

Судові витрати, понесені позивачем фермерським господарством «Струмок» у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області: Х.В. Іщенко