Ухвала

від 13.12.2024 по справі 489/4336/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/4336/19

н/п1-кп/490/288/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданнні клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 щодо продовження обраного запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12018150050002692, відомості про яке внесено 10.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, азербайджанця, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого: 05.11.2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва по ч.3 ст. 185, ч.3 ст.187 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Миколаєва, азербайджанця, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого: 25.02.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбуття покарання строком 1 рік; 31.07.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 125, ст. 70 ч.ч. 1,4 КК України до 4 років позбавлення волі; 26.05.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 187, ст.ст. 69, 71 КК України на строк 4 роки 3 місяці позбавлення волі; 18.11.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва по ст. 189 ч.2, ст. 70 ч.4 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018150050002692, відомості про яке внесено 10.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України.

Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 27.11.2024 року надала на адресу суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та ОСОБА_4 продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обидва обвинувачених вже вчиняли кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, на шлях виправлення не ставали, не мають сталих соціальних зв`язків та місця роботи.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» № 12151 від 29.10.2024 року продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію з 10.11. 2024 року строком на 90 днів тобто до 07.02.2025 року.

Згідно пункту 5 роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду від 03.03.2022 року №1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Оскільки суддя ОСОБА_8 , яка входить до складу колегії суддів, перебуває у нарадчій кімнаті в інішій справі, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним колегіальним складом суду, суд приходить до висновку про необхідність вирішення питання щодо строків застосування запобіжного заходу головуючим по справі одноособово.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України з огляду на особу обвинувачених та спосіб їх попереднього життя, неодноразове вчинення ними злочинів з корисливих мотивів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 заперечував з приводу задоволення клопотання прокурора з підстав його необгрунтованості та бездоказовості, звернув увагу суду на те, що прокурор зазначає протягом тривалого строку одні і ті самі ризики, навіть не змінюючи текст клопотання, які за сплином часу вже перестали існувати, зазначив про непідтвердженості наявності ризиків, які є лише припущенням. Просив відмовити у задволенні клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала з приводу задоволення клопотання прокурора та зазначила, що вказані ризики є нічим не підтверджені, необґрунтованим з боку прокурора є зазначення одних і тих самих ризиків протягом тривалого часу, зазначила, що батьки ОСОБА_4 від нього не відмовляються у зв`язку із чим просила суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та пом`якшити запобіжний захід обравши обвинуваченому домашній арешт за місцем проживання його батьків.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_4 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі, та від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, поєднане із проникненням до приміщення, за яке у разі визнання його винним йому загрожує до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, не працює та не має стабільного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, що дає підстави стверджувати про можливість переховуватись обвинуваченого від суду.

Разом з тим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній будучи судимий за злочини проти власності, в тому числі за вчинення розбійного нападу, звільнившись з місць позбавлення волі, знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, корисливого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, поєднаного із проникненням до приміщення. Зазначене, з урахуванням особистості обвинуваченого, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також суду враховує, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проравопорушення проти власності, зокрема пов`язаного з насильством. Стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою.

Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, і неодноразово продовжувався колегіями суддів Центрального районного суду м. Миколаєва та Херсонського апеляційного суду, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, тому що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його вини, те що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак належних висновків для себе не зробив, він офіційно не працевлаштований, неодружений, законних джерел для існування не має, обрав способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання від трьох до семи років.

Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання з боку обвинуваченого переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, поєднане із проникненням до приміщення, не працює та не має стабільного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, що дає підстави стверджувати про можливість переховуватись обвинуваченого від суду.

Разом з тим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній неодноразово судимий за злочини проти власності, в тому числі за вчинення розбійного нападу, звільнившись з місць позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні нового аналогічного особливо тяжкого, корисливого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, поєднаного із проникненням до приміщення. Зазначене, з урахуванням особистості обвинуваченого, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також суду враховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проравопорушення проти власності, зокрема пов`язаного з насильством. Стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою.

Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, і неодноразово продовжувався колегіями суддів Центрального районного суду м. Миколаєва та Херсонського апеляційного суду, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, тому що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його вини, його репутацію, те що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак належних висновків для себе не зробив, він офіційно не працевлаштований, неодружений, законних джерел для існування не має, обрав способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України. Крім того суд враховує, що згода власника житла, на яку посилається захисник ОСОБА_6 , надана більш ніж три роки потому.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст. ст.183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

За такого, суд вважає за необхідне, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178,199, 331 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_4 та ОСОБА_4 під вартою строком до 10 лютого 2025 року, включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 199, 370-372, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 щодо продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018150050002692, відомості про яке внесено 10.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 з раніше встановленим розміром застави продовжити до 10 лютого 2025 року, включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 з раніше встановленим розміром застави продовжити до 10 лютого 2025 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1