Рішення

від 12.12.2024 по справі 513/1063/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1063/24

Провадження № 2/513/974/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Златіної Олени Іванівни до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, суд -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Златіну О.І. звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме:

1/89 частка земельної ділянки загальною площею 218,5216 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив 8/2, 8/5, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273431, виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 30 листопада 2004 року №574/А-03 на ім`я ОСОБА_2 ;

1/302 частка земельної ділянки загальною площею 50,6168 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273428, виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 30 листопада 2004 року №571/А-04 на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач є донькою та спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3

27 грудня 2023 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. заведена спадкова справа № 349/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Однак, постановою нотаріуса від 27 грудня 2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину на законом після смерті матері ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на частки земельних ділянок та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті матері.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання; відповідачу роз`яснено право на відзив; витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. належним чином завірену копію спадкової справи № 349/2023 щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .06 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно. Від представника позивача - адвоката Златіної О.І. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області В.Райчева в судове засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у відсутність представника, у вирішення спору поклалася на розсуд суду. Відзив на позовну заяву не надійшов.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, направив до суду заяву у якій не заперечує проти задоволення позову, справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ч.1 ст.223 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі учасників справи, повідомлених про дату, місце та час розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зоря Саратського району Одеської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 , виданим Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області на підставі актового запису № 74.

Згідно з копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273431 титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 30 листопада 2004 року №574/А-04, ОСОБА_3 належить 1/89 частка земельної ділянки загальною площею 218,5216 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив 8/2, 8/5, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273428, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 30 листопада 2004 року №571/А-04, та списку співвласників земельної ділянки ОСОБА_3 належить 1/302 частка земельної ділянки загальною площею 50,6168 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач є спадкоємцем за законом та прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. Факт родинних відносин підтверджено: копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 , виданого на підставі актового запису № 167 від 13 листопада 1952 року с. Зоря Саратським райбюро ЗАГСу; відомості про батьків: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (мовою оригіналу документа); копією свідоцтва про одруження з гр. ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , виданого 07 листопада 1971 року на підставі актового запису №58 Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, на підтвердження зміни прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

27 грудня 2023 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. заведена спадкова справа №349/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Як вбачається з копії вказаної спадкової справи, інші спадкоємці відсутні.

Згідно з довідкою старости Зорянського старостинського округу Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Сухаревської Т.І., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; на день смерті проживала одна. Інші зареєстровані особи або фактично проживаючі відсутні.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або не прийняти її.

Стаття 1218 Цивільного кодексу України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Порядок спадкування як за законом, так і за заповітом передбачений Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат».

Згідно зі ст. ч.1 ст.81 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

На момент відкриття спадщини спадкодавець мав право власності на вищезазначені земельні ділянки, а спадкоємець вчасно прийняв спадщину за законом.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 27 грудня 2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину на законом після смерті матері ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на частки земельних ділянок та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів. Тобто у встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не видавалось, оскільки відсутній право встановлювальний документ на земельну ділянку.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Позивачем надано до суду Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273431, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 30 листопада 2004 року №574/А-04, ОСОБА_3 належить 1/89 частка земельної ділянки загальною площею 218,5216 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив 8/2, 8/5, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273428, титульним власником якого є ОСОБА_2 , виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження від 30 листопада 2004 року №571/А-04, та список співвласників земельної ділянки, ОСОБА_3 належить 1/302 частка земельної ділянки загальною площею 50,6168 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що свідчить про те, що дані земельні ділянки знаходяться у спільній частковій власності, без визначення часток в натурі та без видачі окремих правових документів, внаслідок чого позивач поза судовим шляхом поновити свої права не має можливості.

Позивач як спадкоємець за законом прийняла спадщину після смерті матері, на даний час користується спадковим майном, інші спадкоємці відсутні, але юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки в неї відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, які б підтверджували право власності померлого на дане нерухоме майно, у зв`язку з тим, що земельні ділянки включають в собі декілька земельних ділянок об`єднаних в один державний акт; державними актами не визначено окреме майно, на яке може видаватися свідоцтво про право на спадщину, тому суд вважає, що позивач правомірно набула право власності на земельні ділянки та враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, він не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст.16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на нерухомість в порядку спадкування після смерті матері.

За такого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12,13,77,81,259,263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с.Зоря Саратського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_5 , право власності у порядку спадкування за законом на майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

1/89 частку земельної ділянки, загальною площею 218,5216 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив 8/2, 8/5, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273431, виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 30 листопада 2004 року № 574/А-04 на ім`я ОСОБА_2 ;

1/302 частку земельної ділянки загальною площею 50,6168 га, розташованої на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273428, виданого Саратською районною державною адміністрацією 14 лютого 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 30 листопада 2004 року №571/А-04 на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Дата складення рішення 12 грудня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород