Рішення

від 04.12.2024 по справі 523/16360/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/16360/24

Провадження №2/523/6067/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"04" грудня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 523/16360/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог Одеської універсальної товарної біржі «Центр» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог Одеської універсальної товарної біржі «Центр» про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Обґрунтовуючи вимоги даного позову позивач вказує на те, що 12.09.1996 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діюча в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_4 , житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору № Н/96-1019 купівлі продажу нерухомого майна від 12.09.1996 року. Даний договір був укладений на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» та зареєстрований 16.09.1996 в ОМБТІ та РОН за № 198 пр. стр. 52 реєстр 248.

При укладенні договору сторони договору досягли всіх істотних умов договору, позивачі передали відповідачу суму у розмірі 5700 грн. вартості квартири, відповідач прийняв грошові кошти, виселився з вищевказаної квартири та передав її покупцям у володіння та розпорядження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 яка була власницею 1/4 квартири, після смерті відкрилася спадщина, так позивач ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги.

Однак, у січні 2020 року позивач дізналась, що не може в повній мірі оформити спадкові права на 1/4 вищевказаної квартири, оскільки Договір № Н/96-1019 купівлі продажу нерухомого майна від 12.09.1996 року, укладений на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» не був посвідчений нотаріально, що на сьогоднішній день вимагає законодавство України. У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким визнати дійсним Договір № Н/96-1019 купівлі продажу нерухомого майна від 12.09.1996 року укладений на Одеській універсальній товарній біржі «Центр».

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились. Однак, надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять провести судове засідання за їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення по справ не заперечують.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи через оголошення на офіційному веб порталі судової влади України (sv.od.court.gov.ua). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Представниктретьої особиОдеської універсальної товарної біржі «Центр» у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.06.1997 року ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 діючою від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Даний факт підтверджується Договором № 97-240 купівлі продажу нерухомого майна укладеного 21 червня 1997 року на Одеській Товарній Біржі «Витязь» відповідно доЗУ «Про товарну біржу», реєстраційний номер в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю № 97-240 від 21.06.1997 року.

Зазначений договір купівлі продажу був зареєстрований на Одеській Товарній Біржі «Витязь» відповідно дост.15 Закону України «Про товарну біржу».

Відповідно до відмітки проставленої на звороті Договору купівлі продажу нерухомого майна, договір було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» за реєстраційним № 44 стор. 93 кн. 227 пр., від 25.06.1997р.

З наявного в матеріалах справи копії Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 09.10.1990 року вбачається, що ОСОБА_11 09.10.1990 року уклала шлюб із гр. ОСОБА_12 .

Судом встановлено, що 12.09.1996 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діюча в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 придбали у ОСОБА_4 , житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , яка була власницею 1/4 квартири, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 22.07.2019 року.

Так, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги, у зв`язку з чим, остання звернулась до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою прийняття спадщини за законом за померлою ОСОБА_13 .

Однак, листом Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 33/02-14 від 10.01.2020 року, повідомлено про те, що наданий Договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» зареєстрований з порушенням діючого на той час законодавства, а саме ЗУ «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, а тому рекомендовано звернутись до суду із позовною заявою про визнання Договору купівлі-продажу дійсним.

Згідно приписів ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У січні 2020 року позивач дізнався, що не може в повній мірі оформити спадкові права на вищевказану квартиру, оскільки Договір № Н/96-1019 купівлі продажу нерухомого майна від 12.09.1996 року, укладений на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» не був посвідчений нотаріально, що на сьогоднішній день вимагає законодавство України.

З наявної в матеріалах справи Довідки № М3-135345-ф/л від 02.09.2022 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спірний договір був підписаний сторонами 12 вересня 1996 року, тобто у період дії ЦК Української РСР 1963 року, то застосуванню підлягають саме норми вказаногоКодексу.

Відповідно дост. 153 ЦК Української РСР 1963 рокудоговір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

За положеннямист. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

На час укладення вищевказаного договору купівлі продажу в вересні 1996 року покупцям не було відомо, що правочин відповідно дост. 47 Цивільного Кодексу Української РСР(1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чиннимЗакон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.

Так, згідно ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі продажу в 1996 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч. 2ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Згідно ізст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 8, 9, 15Закону України№ 1956-XIIвід 10.12.1991року «Протоварну біржу» членами товарної біржі є прийняті до її складу, згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи. Членами товарної біржі має право здійснювати біржові операції на біржі. Біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж товарів, допущених до обліку та товарній біржі.

Відповідно до ч. 2ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями218та220 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору купівлі продажу, було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору.

Згідно ч. 1 ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ч.2 ст.319ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст.3ЦК України та ч. 1 ст.321ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.

Згідно ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 2 ст.16ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі продажу квартирив АДРЕСА_1 ,при вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, всі сторони мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі продажу квартири, правочин був реальним і вчиненим у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1996 році, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діюча в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 придбали квартиру у свою власність у відповідача, виконавши взяті на себе зобов`язання за договором купівліпродажу, а відповідач в свою чергу виконав зобов`язання по передачі квартири, виїхав з житлового приміщення та знявся з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги правомірні, підтверджені нормамист. 47 ч. 2 ЦК Українив редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі продажу і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі вищезазначеного суд вважає можливим захистити права позивачів та визнати зазначений договір купівлі продажу дійсним.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання дійсним Договір № Н/96-1019 купівлі продажу нерухомого майна від 12 вересня 1996 року.

Керуючись ст.ст. ст.ст.47,227 ЦК Українив редакції 1963 року, ст.ст. 319, 391 ЦК України, ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог Одеської універсальної товарної біржі «Центр» про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним Договір № Н/96-1019купівлі продажу нерухомогомайна,а самежитлової квартириза адресою: АДРЕСА_1 ,укладений 12вересня 1996року на Одеській універсальній товарній біржі «Центр» між ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діючої в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , з однією сторони, та ОСОБА_4 з іншої сторони, що зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» за № 198 пр. стр. 52 реєстр 248 від 16.09.1996 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Дата складення повного тексту судового рішення 04 грудня 2024 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер