Рішення

від 11.12.2024 по справі 581/773/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/773/24

Провадження № 2/581/380/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2024 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Синівської сільської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

13 вересня 2024 року представник позивача адвокат Шульга О.С. звернувся до суду із позовною заявою та просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що у шлюбі з відповідачем сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , рішенням Липоводолинського районного суду від 10 червня 2019 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

На даний час позивач ОСОБА_1 перебуває на службі у лавах Збройних Сил України і не має можливості забезпечити повноцінне виховання сина самостійно. Він добросовісно намагається приймати участь у його вихованні та утриманні, однак в силу особливостей несення служби це утримання та виховання не носить достатнього та постійного характеру для забезпечення належного рівня дотримання прав дитини.

Рішенням Липоводолинського районного суду від 31 липня 2024 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 було припинено, а також звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам.

Відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу перебуває за межами України, її точне місцезнаходження залишається невідомим позивачу, за місцем проживання дитини вона постійно відсутня, тобто мати не демонструє жодного бажання виховувати та утримувати власного сина, самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків. Вона ніяким чином не піклується про сина, не проявляє зацікавленості в його подальшій долі, не переймається його успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не переймається медичним доглядом. Ці фактори негативно впливають на фізичний розвиток та психологічне зростання як складові виховання, адже мати не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовний цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, тобто в даному випадку наявні умови, які шкодять інтересам дитини.

Безпосереднім вихованням дитини баба - матір відповідача ОСОБА_3 , з якою дитина фактично і проживає в с. Колядинець, однак дитина має право саме на батьківське піклування і з точки зору позивача батьківське піклування не може бути замінене на чиєсь інше. Дане право станом на момент подачі позовної заяви являється порушеним.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Шульга О.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та додатково пояснив, що у випадку позбавлення відповідача батьківських прав позивач матиме право на звільнення із військової служби, після чого у нього буде можливість самостійно повноцінно виховувати сина.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник третьої особи Синівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, отримано заяву про розгляд справи без участі представника.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову зазначивши, що дійсно вона опікується онуком ОСОБА_4 , забезпечуючи його всім необхідним. ОСОБА_5 навчається в 2 класі місцевої школи, забезпеченим усім необхідним для навчання. ЇЇ донька мати дитини ОСОБА_2 у зв`язку з необхідністю забезпечення дитини та відсутністю роботи в с. Колядинець в лютому 2023 року була змушена поїхати працювати за кордон, зараз вона перебуває на території Фінляндії. Донька кожного дня розмовляє із дитиною по телефону, цікавиться навчанням та життям дитини, бере участь у його вихованні, систематично відправляє посилки із продуктами харчування для дитини, перераховує грошові кошти для утримання дитини. Також ОСОБА_2 має захворювання, що потребує постійного вартісного лікування, яке вона проживаючи вдома не могла собі забезпечити. Дитина прагне спілкування та зв`язку як з матір`ю, так і з батьком, однак позивач навіть до того, як вступив до війська, лише декілька разів навідував сина, побачення були нетривалими.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками відповідно до свідоцтва про народження є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до довідки №3786/01314 від 3 червня 2024 року, виданої Колядинецьким старостинським округом, ОСОБА_3 проживає разом з своїм онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 виховує та забезпечує всім необхідним онука ОСОБА_4 ; мати ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, відсутня на території України понад один рік (а.с. 9).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення надано статус учасника бойових дій (а.с. 6).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 31 липня 2024 року припинено стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31 липня 2024 року, які стягуються на підставі рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 серпня 2019 року у справі № 581/520/19; звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 581/520/19, виданого 16 жовтня 2019 року на виконання рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 серпня 2019 року у цивільній справі № 581/520/19 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4904,50 грн., який виник за період із серпня 2019 року по 31 липня 2024 року (а.с. 11-17).

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Синівської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Синівської сільської ради від 19 листопада 2024 року №516, орган опіки та піклування виконавчого комітету Синівської сільської ради вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю обґрунтованих підстав для встановлення факту ухилення нею від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_4 (а.с. 46-47).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частини 6, 8 статті 7 СК України).

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказані правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21), від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 (провадження № 61-21461св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19). Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок служби у справах дітей є обов`язковим при розгляді справ про позбавлення батьківських прав.

Висновки суду по суті спору.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винної поведінки відповідача, як матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, які б свідчили про її умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_4 , а також наявності підстав для вжиття крайнього заходу до неї.

Позивачем не доведено, що перебування відповідача за кордоном протягом останніх півтора року створює певні труднощі в її участі у вихованні дитини, а сама по собі ця обставина не свідчить про свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками. З урахуванням пояснень третьої особи ОСОБА_3 .

Також позивачем не доведено негативного впливу поведінки відповідача на фізичний, духовний розвиток сина, здобуття ним освіти, тощо.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у зв`язку із неналежним виконанням нею батьківських обов`язків з боку органів Національної поліції, органів опіки та піклування, суду, у тому числі притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Також суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , мотивований відсутністю обґрунтованих підстав для встановлення факту ухилення нею від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_4 .

Позбавлення відповідача батьківських прав є передчасним і таким, що суперечить якнайкращим інтересам сина щодо збереження правового зв`язку з матір`ю, спосіб життя якої, на переконання суду, не спричиняє шкоди дитині.

Окремо суд зазначає про те, що не може вважатись добросовісною мета звернення до суду позивача із даним позовом: бажання домогтися звільнення із військової служби після позбавлення відповідача батьківських прав.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись статтями 12, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування Синівська сільська рада Роменського району (вул. Спортивна, 2, с. Синівка, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04388455).

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП суду невідомий).

Повне рішення складене 13 грудня 2024 року.

Суддя О. В. Кузьмінський