Рішення

від 11.11.2024 по справі 766/21689/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/21689/20

н/п 2/766/4894/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Єпішина Ю.М.,

за участі секретаря Царенко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в :

Представник АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» в грудні 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з липня 1997 року по листопад 2020 року у сумі 39638,28 грн., та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» надає послуги з централізованого опалення відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім`я відкритий особовий рахунок в службі збуту теплової енергії позивача згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем. Між сторонами існують цивільно-правові відносини на підставі договору приєднання. Відповідач на протязі тривалого часу належним чином не вносить плату за надані їй послуги, в результаті чого утворилась заборгованість. Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. Представником відповідача подано на адресу суду заяву, в якій просила застосувати строки позовної давності, справу розглянути без участі відповідача та її представника.

За приписами ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони гуртуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що предметом діяльності АТ «Херсонська Теплоелектроцентраль», відповідно до останньої редакції статуту від 09.04.2019 року, є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії (п. 3.3. статуту).

ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, що надає Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль».

На ім`я відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору № 11990 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до якого ведеться облік розрахунків між АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» та відповідачем.

Як вбачається з наданих позивачем довідок № 565142 від 07.05.2015; №14654 від 02.04.2021 року плата за послуги теплопостачання не здійснювалася відповідачем у період з липня 1997 року по листопад 2020 року. Заборгованість за вказаний період нарахована в сумі 39638,28 грн.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей10,11,12,13 ЦПК України, в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України«Про житлово-комунальніпослуги» та «Правилами надання послуг центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630.

Відповідно дост.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із пунктом 5 частини третьоїст.20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст.67,68 Житлового Кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.

Відповідно до ст. ст.150,156,162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім`ї також зобов`язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.

Обов`язок споживача здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначеност.19 Закону України «Про теплопостачання».

Згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ України 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.

Статтею 509ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з вимогамист.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенняст.530ЦК України визначають, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно ч.1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Недотримання вимог сторонами призводить до порушення зобов`язань.

Таким чином, за результатами розгляду справи встановлено, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, не вносив плату за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, в т.ч. не здійснив оплату і на час розгляду справи. Слід зазначити, що ним жодним чином не спростовані доводи позивача про те, що АТ «Херсонська ТЕЦ» надає такі послуги, враховуючи норми статті 12 ЦПК України.

Щодо заявленого представником відповідача клопотання про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст.256,267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки, відповідно до ст.ст.253,261цьогоКодексуперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У відповідності дост.264ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до боржника, після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював платежі за отримані послуги тільки в певному розмірі, за певні періоди часу, тобто поточні платежі.

Встановлені обставини свідчать, що заборгованість за певний місяць виникала наступного за місяцем у якому надавались послуги, тобто суми нараховані за кожний місяць є самостійними зобов`язаннями і відповідно позивач мав право звернутись за захистом порушеного права на наступний день після того як буде встановлено, що відповідач не сплачує кошти за надані послуг.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, про відсутність переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи зазначені обставини, оцінюючи надані докази за правиламистатті 89 ЦПК Українив їх сукупності, суд приходить до висновку, що з липня 1997 позивачу достовірно було відомо про невиконання відповідачем боргових зобов`язань і відповідно позивач мав право захистити порушене право, однак ніяких заходів для захисту порушеного права не здійснив. З позовом позивач звернувся у суд лише 30.12.2020 року, тобто після сплину 3-х річного терміну звернення у суд з позовом, що є підставою для відмови у задоволені позову в частині стягнення боргу за період з липня 1997 року по 30.12.2017 року.

Суд приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що заборгованість за період з 30.12.2017 року по листопад 2020 року становить 11200,05 грн.

Відповідно до вимогст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті за правилами ч.2ст.43ЦПК України покладається на осіб, які беруть участь у справі та які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідност.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналіз досліджених судом доказів, наданих сторонами, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 30.12.2017 року по листопад 2020 року становить 11200,05 грн.

Частиною першою ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, згідно платіжного доручення № 5599 від 07.10.2020 року позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору, з урахуванням пропорційності до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 593 грн. 93 коп.

Керуючись ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст.256,257,267,525,526,628,630 ЦК України, ст.4,12,13,19,76-81,133,141,258,259,274-279,354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергіюзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 30.12.2017 року по листопад 2020 року у розмірі 11200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» судовий збір у розмірі 593 (п`ятсот дев`яносто три) гривні 93 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі :

Позивач: Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" юридична адреса: 73000,м.Херсон,Бериславське шосе1 , ЄДРПОУ 00131771.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.М.Єпішин