Ухвала

від 12.12.2024 по справі 750/15872/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа№750/15872/23

Провадження №1-в/751/440/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_2

секретаря судового засідання ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.03.2024 відносно засудженої ОСОБА_1 , у відповідність до закону, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Чернігівського апеляційного суду від 22.11.2024 до Новозаводського районного суду м. Чернігова надійшло подання Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.03.2024 відносно засудженої ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-IХ.

Представник Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд подання без його участі, подання підтримує та просить його задовольнити.

У судове засідання засуджена ОСОБА_1 не прибула, про час і місце розгляду подання повідомлялася у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Прокурор Чернігівської окружної прокуратури не заперечував проти задоволення зазначеного подання органу з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши матеріали зазначеного провадження та матеріали особової справи засудженої №113/2024, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої

статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13,

13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Деснянський районний суд міста Чернігова вироком від 26 березня 2023 року визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначив їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю два роки та поклав на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України (а.с.3-5 особової справи).

Чернігівський апеляційний суд вироком від 11 липня 2024 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання. Визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначив покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з повною матеріальною відповідальністю строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю два роки та поклав на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України (а.с.7-11 особової справи).

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

З 22.07.2024 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Деснянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до ст. 51 КУпАП, якими змінено в бік збільшення (до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) поріг відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Вказаний Закон № 3886-IX набрав чинності 09 серпня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У постанові об`єднаної падати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21 міститься висновок про застосування норми права, відповідно до якого Закон № 3886 IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169

розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в частині кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ст. 191 КК, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з вироком, з урахуванням змін внесених апеляційним судом, ОСОБА_1 визнано винуватою у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі вчиненому в умовах воєнного стану та у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно та вчиненому в умовах воєнного стану, за епізодами від 10.03.2023 - на загальну суму 777 грн 46 коп; 24.03.2023 - на суму 7 240 грн 19 коп; 07.04.2023 - на загальну суму 7 973 грн 42 коп; 10.04.2023 - 8 037 грн 58 коп.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 гривні, а 50 відсотків від його розміру дорівнювали 1 342 гривні. Відповідно неоподатковуваний мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги станом на 01 січня 2023 року складав 1 342 гривні.

Отже, відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України вартість чужого майна, яке привласнила ОСОБА_1 за епізодом від 10.03.2023 складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - менше 2 684 гривні, з якої настає кримінальна відповідальність (777,46 грн).

На переконання суду, внесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Таким чином, епізод від 10 березня 2023 року, за вчинення якого ОСОБА_1 засуджена вироком Чернігівського апеляційного суду від 11.07.2024, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна за вказаним епізодом не перевищує граничної вартості майна, з якої настає кримінальна відповідальність, а саме два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Разом з тим, вироком Чернігівського апеляційного суду від 11.07.2024 ОСОБА_1 визнано винною у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно 24.03.2023 на суму 7 240 грн 19 коп; 07.04.2023 - на загальну суму 7 973 грн 42 коп; 10.04.2023 - 8 037 грн 58 коп.

Дії ОСОБА_1 за всіма епізодами повторного привласнення чужого майна були кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України.

Отже, у даному конкретному випадку усунення караності діяння за епізодом від 10.03.2023 не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 191 КК України та не змінює її.

Покарання, призначене ОСОБА_1 вироком Чернігівського апеляційного суду від 11.07.2024 за ч. 4 ст. 191 КК України відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, підстав для звільнення ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України від призначеного судом покарання не вбачається.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, статтями 533, 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.03.2024 відносно засудженої ОСОБА_1 , у відповідність до закону - задовольнити.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженою вироком Чернігівського апеляційного суду від 11.07.2024 за ч. 4 ст. 191 КК України за епізодами привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно та вчиненому в умовах воєнного стану від 24 березня 2023 року, 07 квітня 2023 року та 10 квітня 2023 року до покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з повною матеріальною відповідальністю строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_2