Постанова

від 10.12.2024 по справі 738/31/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/31/22

Головуючий у першій інстанції Савченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1527/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Відділ освіти Менської міської ради, Комунальна установа «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради, -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2024 року (проголошено о 15:28) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради, Комунальної установи "Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти" Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Менської міської ради, в якому, з урахуванням зави про зміну предмета позову, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Менської міської ради від 17.12.2021 №51 «Про звільнення провідного бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти Менської міської ради ОСОБА_1 »;

- поновити її на роботі на посаді провідного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Менської міської ради з 30.12.2021;

- стягнути з Відділу освіти Менської міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2021 і до винесення судом рішення у справі;

- визнати дію трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 , як працівником, та Відділом освіти Менської міської ради, як роботодавцем, на виконання роботи на посаді провідного бухгалтера, продовженою із Комунальною установою «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради, як роботодавцем.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради, Комунальної установи «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено (том 1 а.с. 245-250).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2022 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради, Комунальної установи «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання дії трудового договору продовженою задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Відділу освіти Менської міської ради від 17.12.2021 №51 «Про звільнення провідного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Менської міської ради ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера Комунальної установи «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради.

Стягнуто з Відділу освіти Менської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2021 по 11.01.2023 включно у сумі 125 424 грн (без вирахування податків та інших обов`язкових платежів).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто Відділу освіти Менської міської ради на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в сумі 8097 грн (том 2 а.с. 224-233).

Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 25.01.2023 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Підгорного К.Є. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції залишено без розгляду.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Підгорного К.Є. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задоволено частково.

Стягнуто із Відділу освіти Менської міської ради на користь ОСОБА_1 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Підгорного К.Є. про стягнення судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.07.2023 касаційну скаргу Відділу освіти Менської міської ради задоволено.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради, Комунальної установи «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15.07.2022 у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради, Комунальної установи «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено в силі (том 3 а.с. 70-79).

27.03.2023 Відділом освіти Менської міської ради перераховано на рахунок ОСОБА_1 125 424 грн як середній заробіток згідно виконавчого листа Менського районного суду Чернігівської області по справі № 738/31/22 від 23.02.2023 (том 3 а.с. 148).

Із виписки з системи СДО Відділу освіти Менської міської ради за 27.03.2023 вбачається, що відділом освіти Менської міської ради перераховано на рахунок ОСОБА_1 6 000 грн витрат на правничу допомогу згідно виконавчого листа Менського районного суду Чернігівської області по справі № 738/31/22 від 23.02.2023 та 125 424 грн як середній заробіток згідно виконавчого листа Менського районного суду Чернігівської області по справі № 738/31/22 від 23.02.2023 (том 3 а.с. 147).

26.07.2023 Відділ освіти Менської міської ради звернувся до ОСОБА_1 з листом № 01-15/461 про перерахування коштів, в якому просив в десятиденний термін з моменту отримання даного листа, добровільно перерахувати кошти в сумі 139 521 грн, які неправомірно отримані нею та сплачений судовий збір (том 3 а.с. 149).

У вересні 2024 року Відділ освіти Менської міської ради звернувся до суду із заявою до ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення, в якій просив в порядку повороту виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023 у цивільній справі № 738/31/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Менської міської ради безпідставно стягнуті кошти в сумі 125 424 грн середнього заробітку та 6 000 грн витрат на правничу допомогу.

Заяву обґрунтовував тим, що після апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 виплачено кошти в сумі 125 424 грн середнього заробітку та 6 000 грн витрат на правничу допомогу.

Зазначав, що звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про повернення коштів в зв`язку із прийняттям постанови Верховного Суду від 04.07.2023, але кошти в добровільному порядку не повернуті.

Указував, що трудові відносини між позивачкою та Відділом освіти Менської міської ради були припинені в момент її звільнення із займаної посади, після цього не відновлювалися. Тобто справа № 738/31/22 з самого початку не була пов`язана з наявністю трудових правовідносин чи їх порушенням, а ґрунтувалася на невірному та довільному тлумаченні позивачкою норм чинного законодавства та власному трактуванні обставин справи.

Наголошував, що навіть якщо враховувати тимчасову дію постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023, то вона не поновлювала трудових правовідносин між позивачкою та Відділом освіти Менської міської ради, оскільки ОСОБА_1 була поновлена на роботі в Комунальній установі «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради, яка є окремою юридичною особою.

Уважав, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення керувався завідома неправдивими відомостями, які надала позивачка, про те, що централізована бухгалтерія Відділу освіти Менської міської ради була реорганізована в Комунальну установу «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради та про те, що всіх працівників бухгалтерії обіцяли не звільнити, а перевести на їх посади в комунальну установу.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 19.09.2024 заяву Відділу освіти Менської міської ради про поворот виконання судового рішення задоволено частково.

В порядку повороту виконання Постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023 по цивільній справі № 738/31/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Менської міської ради, Комунальної установи «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Менської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Менської міської ради безпідставно стягнуті кошти в сумі 125 424 грн середнього заробітку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні заяви Відділу освіти Менської міської ради про поворот виконання рішення суду щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити, посилаючись на її протиправність, порушення матеріального закону, недотримання процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ст. 239 КЗпП України та ч. 2 ст. 445 ЦПК України не допускають повороту виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.

Заявниця зазначає, що висновок суду першої інстанції не узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.02.2023 у справі № 753/7342/18 та від 25.10.2021 у справі № 607/3393/18.

Указує, що факт того, що трудові правовідносини між сторонами були припинені 29.12.2021 та не відновлювалися не має вирішального значення для правильного вирішення заяви відповідача.

Наголошує, що постанова суду апеляційної інстанції скасована не з підстав повідомлення позивачкою завідомо неправдивих відомостей або подання нею підроблених документів, що є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, а з причин неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Посилається на висновок Великої палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, відповідно до якого середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, оскільки фактично є заробітною платою.

Вислухавши суддю доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представників ОСОБА_2 та адвоката Підгорного К.Є., які підтримали апеляційну скаргу, представника Відділу освіти Менської міської ради Буняк О.С., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву Відділу освіти Менської міської ради про поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Менської міської ради безпідставно стягнутих коштів в сумі 125 424 грн середнього заробітку, суд першої інстанції виходив з відсутності обмежень, передбачених статтею 445 ЦПК, так як трудові правовідносини між сторонами були припинені 29.12.2021 та не відновлювалися.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.

У статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Особливості повороту виконання рішення суду в окремих категоріях цивільних справ визначено статтею 445 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтовано на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Згідно зі статтею 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Отже, чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.

При цьому, винятком з цього правила становлять випадки, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

З аналізу вищенаведених правових норм убачається, що інститут повороту виконання судових рішень не є абсолютним та має певні обмеження.

Встановивши, що ОСОБА_1 зверталася до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приписи ч. 2 ст. 445 ЦПК України у цій справі не застосовуються.

Так, середній заробіток відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19.

Таким чином, дана справа випливає з трудових відносин, а тому поворот виконання судового рішення допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У даному випадку відсутні докази того, що скасоване Верховним Судом рішення апеляційного суду було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Сам по собі факт скасування постанови суду у вказаній справі, яким стягнуті спірні кошти у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не є підставою для прийняття рішення про поворот виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що дана справа стосується трудових правовідносин, а скасоване Верховним Судом судове рішення апеляційного суду, про поворот виконання якого в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу подана заява, не було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відділу освіти Менської міської ради про поворот виконання судового рішення.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Менського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2024 року скасуванню.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2024 року скасувати.

У задоволенні заяви Відділу освіти Менської міської ради про поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2023 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Менської міської ради безпідставно стягнутих коштів в сумі 125 424 грн середнього заробітку відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.

Головуюча: О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко