Рішення

від 12.12.2024 по справі 447/3085/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/876/24 Справа №447/3085/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

12.12.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП « Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» про припинення трудових відносин,

встановив:

31.10.2024 позивач звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ДП « Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» про припинення трудових відносин.

В обґрунтування позову зазначив, що з 04.08.1980 року він перебуває у трудових відносинах з ДП « Шахтоуправління» Південнодонбаське №1». На момент прийому на роботу назва підприємства - шахта «Южнодонбаська» №1, наказ №154к від 04.08.1980 року. Позивач працював на посаді проходчика п`ятого розряду підземним з повним робочим днем в шахті. У зв`язку із воєнною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану адміністрація шахти в усній формі повідомила, що відправила позивача у відпустку із ініціативи адміністрації з частковою оплатою. Часткова оплата проводилася до червня 2022. З червня 2022 по даний час будь-який зв`язок із підприємством втрачено, на її території проводяться воєнні дії, а підприємство не проводить діяльність. На даний час позивач не звільнений з роботи, відповідач не провів з ним розрахунку, передбаченого при звільненні. Позивач рахується працевлаштованою особою, отримує пенсію за віком. Через статус працевлаштованого Пенсійний фонд України не проводить індексацію пенсії, що впливає на його матеріальний стан. Звільнитися через центр зайнятості позивач не може, тому змушений звернутися до суду.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 11.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просив їх задоволити та проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається із копії паспорта, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки від 06.04.2022 №137-7000323882, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із копії трудової книжки виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , прийнятий на роботу в шахту «Южнодонбаська №1» і по даний час там числиться.

За змістом статті 38 КЗпП України, працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за угодою сторін без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України.

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 153/1585/20: «Розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 12 квітня 2018 року у справі 61-678св17 та від 25 березня 2020 року у справі № 295/14595/17. При розірванні трудового договору з ініціативи працівника роботодавець може звільнити працівника в день подання останнім заяви за умови, якщо працівник сам визначає цей день датою звільнення, вказавши при цьому поважну причину, яка зумовила прийняття ним рішення про звільнення. Визначення працівником дати звільнення є необхідною умовою досягнення взаємної домовленості між працівником та суб`єктом призначення, з метою дотримання прав та гарантій, встановлених трудовим законодавством.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ч. 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Суд доходить висновку, що на даний час трудові відносини між сторонами фактично припинені, оскільки відповідач припинив свою діяльність у зв`язку воєнною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану. Адміністрацію підприємства на контакт не виходить, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, крім звернення до суду.

У зв`язку з цим, з метою надання можливості позивачу в подальшому реалізовувати своє право на працю, суд доходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання трудового договору, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 76-81, 128, 130, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та ДП « Шахтоуправління» «Південнодонбаське №1» з 01.07.2022 на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ДП « Шахтоуправління» «Південнодонбаське №1» ( ЄДРПОУ 34032208, вул..Магістральна,4 м.Вугледар, Волноваського району Донецької області) на користь держави судові витрати в виді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 12.12.2024 року

Суддя Павлів В. Р.