Ухвала від 12.12.2024 по справі 766/5525/23

Справа №766/5525/23

н/п 1-кп/766/613/24

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

12.12.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсон клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні за № 12023230000001405 від 03.08.2023 року, передбаченого за ч.5 ст.111-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12023230000001405 від 03.08.2023 року відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за № 12023230000001405, оскільки ризики, передбачені п.1,3 ст. 177 КПК Україниі зазначені судами в ухвалах про обрання та продовження строку тримання під вартою, а саме переховування від суду, здійснення незаконного впливу на свідків, на даний час не зменшились і продовжують існувати, а строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою закінчується 20.12.2024 року.

Захисник в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення клопотання, оскільки, ризики втратили своє існування.

Обвинувачена заперечувала щодо задоволення клопотання, з підстав зазначених захисником.

Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 припиняє свою дію 20 грудня 2024 року, судове провадження не закінчене, прокурором подане відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої.

Відповідно до ч. 3ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною 2ст. 29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбаченіст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, його тяжкість та суспільне значення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу І КК України належить до злочинів проти основ національної безпеки України, в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та триває на даний час, що свідчить про високу суспільну небезпечність даного кримінального правопорушення, а відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченимист. 177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3 ч. 1ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення у якому вона обвинувачується, суд враховує реальну можливість здійснення незаконного впливу обвинуваченої на свідків, які ще не допитані судом, а також враховує суспільну небезпечність інкримінованого їй кримінального правопорушення та високу імовірність ухилення обвинуваченої від суду.

Ці факти встановлені ухвалами суду при обранні та продовженні заходів забезпечення у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , однак, дані ризики на даний час не відпали і не зменшились.

Крім цього, суд також враховує те, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, проте, сам по собі факт наявності міцних соціальних звязків, не спростовує висновків суду щодо наявності вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості їм запобігти, шляхом застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу.

Обставини, на які посилається захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченої та надали б можливість застосувати до останньої менш суворий запобіжний захід.

Продовження існування вказаних ризиків, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, його тяжкість та суспільну небезпечність.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк тримання під вартою строком до 07.02.2025

року включно.

Керуючись ст.178, 183,331, 369-372, ст. 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, строком до «07» лютого 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1