Рішення

від 13.12.2024 по справі 947/19021/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/19021/24

Провадження № 2/947/4251/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди та пені, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа», ЄДРПОУ 22472751, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» на його користь матеріальну шкоду у розмірі вартості неякісного товару (послуги) - 7400,00 грн. та пеню у розмірі - 44622,00 грн., а всього 52022,00 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» на користь держави судовий збір.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 року вказану справу розподілено судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 28.06.2024 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, через канцелярію суду надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся шляхом направлення судових документів рекомендованим поштовим повідомленням за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи АДРЕСА_1 . Проте, зворотні поштові повідомлення повернуто з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не поживає або не знаходиться.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, доводи позовної заяви не спростовано.

Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті та ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2024 року місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа», ЄДРПОУ 22472751, вказано -65078, міста Одеса, вулиця Терешкової (нині Героїв Крут), будинок 15. Дата державної реєстрації 28.06.1995, дата запису 11.11.2005, стан зареєстровано, керівник ОСОБА_2 , в стані припинення не перебуває.

22.05.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа», як організатором концерту, було укладено Договір про надання послуг у сфері концертної діяльності, у формі придбання двох квитків на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан), який повинен був відбутися 14.11.2019 року об 19 год. 00 хв. в приміщенні Одеського театру Опери та Балету, за адресою: м. Одеса, вул. Чайковського, 1.

В рахунок оплати послуги ОСОБА_1 були сплачені грошові кошти за два квитка в розмірі 7400,00 грн., по 3700,00 грн. кожний, а також сплачено сервісний збір у розмірі 185 грн. за кожний квиток, загалом 370 грн., що вбачається із квитків № ЮК 253845 та № ЮК 253844.

Позивач зазначив, що квитки особисто придбав у касі Торгово-розважального Центру «Fontan Sku Center, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Семафорний 4.На китках вказано, що продавець Театральна каса №85, організатор заходу «ТОВ «Альфа»./а.с.10/.

Отже, між позивачем та відповідачем було укладеного договір публічної оферти, на підставі якого між сторонами виникли правовідносини з приводу надання, послуг щодо придбання квитків на концертний захід. Факт укладення договору підтверджується автоматично сформованими квитками, а факт надання послуг - оформленням паперових квитків.

Як вбачається з квитків, придбаних позивачем, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінал оглянуто у судовому засіданні, ціна кожного квитка становить 3700 грн. Ціна зазначених квитків сплачена позивачем у повному обсязі. Факт оплати покупцем збору за послуги є підтвердженням повної згоди покупця з усіма умовами отримання супутніх послуг, а також підтвердженням факту належного надання таких супутніх послуг агентом, та їх безспірного споживання покупцем. Здійснюючи оплату квитка, покупець добровільно приймає та погоджується з тим, що він не має права на повернення грошових коштів сплачених за супутні послуги (п. 4.4.1. Оферти).

Організатором концерт було скасовано, тобто у встановлені дату та час концертний захід не відбувся.

Із позову вбачається, що не узгоджуючи із позивачем можливість та доцільність перенесення дати та часу проведення концерту відповідач в односторонньому порядку переніс проведення концертного заходу на 14.03.2020 року, при цьому не запропонувавши позивачу повернення коштів.

Відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19», розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2020 року № 97 /од-2020 «Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території Одеської області гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-пСоV», на території Одеського регіону запроваджено карантин. Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19», з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України було введено карантин, заборонивши: проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб.

Отже, концертний захід 14 березня 2020 року також не було проведено та відповідачем в односторонньому порядку було перенесено проведення концертного заходу на 28 вересня 2020 року, потім на 16 червня 2021 року, згодом на 21 жовтня 2022 року, в кожному випадку без пропонування позивачу повернення коштів.

На підставі вищевикладеного позивач вважає що, зазначені послуги Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» йому належним чином надано не було, оскільки у жодну з перенесених дат концертний захід не відбувся.

Задля досудового врегулювання вищезазначеної ситуації ОСОБА_1 29.03.2024 р. звернувся з вимогою до відповідача про повернення коштів, однак відповіді від відповідача не отримав. Станом на день подання позову 14.06.2024 року кошти за квитки позивачу так і не було повернуто.

Таким чином, вимога позивача про повернення номінальної вартості за два сплачені позивачем квитки, заявлена до ТОВ Компанія «Альфа», який є організатором заходу, є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю з наведених мотивів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів»при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Згідно ч. 1, 2ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що концертний захід - виступ виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан), який повинен був відбутися 14.11.2019 року об 19 год. 00 хв. в приміщенні Одеського театру Опери та Балету, за адресою: м. Одеса, вул. Чайковського, 1, на який позивач придбав квитки, загальною вартістю 7400 грн., так і не відбувся.

Згідно Розділу Х Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженоїнаказом Міністерства культури і мистецтв України № 452 від 07 липня 1999 року, у разі скасування, переносу або зміни заходу відвідувачі (глядачі, слухачі) мають право повернути попередньо придбані квитки.

Тобто, організатор заходу ТОВ Компанія «Альфа» не виконало взятих на себе зобов`язань так само, як і не виконало вимоги Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженоїнаказом Міністерства культури і мистецтв України № 452 від 07.07.1999та вимогиЗакону України "Про захист прав споживачів", не повернувши на вимогу позивача номінальну вартість придбаних ним квитків, а також порушення майнових прав позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, зокрема з ТОВ «Компанія «Альфа» на користь позивача підлягає стягненню сума коштів за попередньо придбані квитки на концертний захід у розмірі 7400,00 грн.

Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст.ст.610-612ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 655 ЦК України, договір купівлі-продажу визначений як такий, за яким одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) та сплатити не нього певну суму.

За правиламистатті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Право споживача вимагати від продавця або виробника розірвання договору та поверненню сплаченої за товар грошової суми виникає також на підставістатті 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно дост.550 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно дост.552 ЦК Українисплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 9ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Договір може бути розірвано або припинено його дію у повному обсязі або частково, у тому числі за згодою сторін.У разі коли розірвання договору відбувається у повному обсязі можна використовувати родове, по відношенню до поняття "розірвання договору", а саме поняття "припинення договору". Розірвання договору це процедура припинення договірних відносин між сторонами

Істотне значення в разі припинення або розірвання договору має встановлення моменту, з якого договір вважається розірваним чи припиненим.

У разі односторонньої відмови від зобов`язання частково або в повному обсязі договір вважається припиненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов`язання.

Тобто, договір вважається припиненим або розірваним, як правило,з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов`язання.

Судом встановлено, що 29 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 направив рекомендованим поштовим повідомленням до Директора ТОВ «Альфа» ОСОБА_2 звернення, яким відповідно до законодавства описав порушення зобов`язання з боку відповідача та просив повернути грошові кошти, які було сплачено за квитки на концерт в розмірі 7400 грн.

Позивачем було здійснено розрахунок суми пені наступним чином: сума боргу 7400,00 грн., період прострочення з 21.10.2022 року по 14.06.2024 року (звернення з позовом до суду), кількість днів прострочення - 603, розмір пені за кожний день прострочення - 1%, сума пені за період прострочення 44622,00 грн.

Проте,суд вважає, що фактично звернення позивача до Директора ТОВ «Альфа» від 29.03.2024 року є повідомленням про розірвання договору, тому після розірвання договору, стягнення пені не відбувається.

Таким чином, сума пені за неповернення грошових коштів та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором рахується судом за період з наступного дня після дати концерту, який не відбувся - 22.10.2022 року по 29.03.2024 року - день звернення позивача до відповідача з проханням повернути гроші, що складає: 7400,00 грн.: 100% х 1% х 525 днів = 38850 грн.

Однак, суд звертає увагу на норми ч.2 ст.258 ЦПК України, якими передбачено спеціальну позовну давність в один рік на вимоги про стягнення неустойки (штрафу пені) та на норми ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що сума нарахованої пені в розмірі 38850 грн. значно перевищує розмір збитків в розмірі 7400,00 грн., то суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до розміру завданих збитків - 7400 грн.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені, але частково в розмірі 14800,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.6ст.141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, пп. 2 п.1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду; позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2024 року становить 2920,00 грн., тобто за подання фізичною особою у 2024 році позовної заяви майнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Отже, позивач відповідно до вимогЗакону України «Про захист прав споживачів»звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом, однак при поданні позову мав сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру в розмірі 1211,20 грн.

Оскільки, позов задоволено частково, згідно з ч. 1, 6ст.141 ЦПК Україниз Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 344,58 грн.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 39, 76-84, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 23, 525, 526, 611, 626, 627, 629, 651 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» (Код ЄДРПОУ 22472751; юридична адреса: Україна, 65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Терешкової, будинок 15) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду у розмірі 7400 грн. (сім тисяч чотириста гривень).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» (Код ЄДРПОУ 22472751; юридична адреса: Україна, 65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Терешкової, будинок 15) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пеню за невиконання зобов`язання у розмірі 7400,00 (сім тисяч чотириста гривень). Загальна сума стягнення складає розмір 14800,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот гривень).

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» (Код ЄДРПОУ 22472751; Юридична адреса: Україна, 65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Терешкової, будинок 15) на користь держави судовий збір в розмірі 344,58 (триста сорок чотири гривень 58 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.12.2024 року.

Суддя М. В. Гниличенко