Ухвала

від 11.12.2024 по справі 285/1838/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1838/24

провадження № 1-кп/0285/494/24

11 грудня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……………….... ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання....... ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора……………………...... ОСОБА_3 ,

обвинуваченого............................. ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ...................................... ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні

кримінальне провадження, внесене 01.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023061360000011,

по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором 13.11.2024 надіслано клопотання, яке він підтримав у судовому засіданні, про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам.

Стороною захисту на електронну адресу суду 10.12.2024 було надіслано клопотання, яке адвокат та обвинувачений підтримали у судовому засіданні, про зупинення даного кримінального провадження у зв`язку з виконанням ОСОБА_4 бойового розпорядження командира та неможливістю прибувати до суду. Можливості приймати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції обвинувачений також не має, оскільки інтернет зв`язок, який наявний у нього, він може використовувати лише у службових цілях.

Від представника Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) МОУ (потерпілого) ОСОБА_6 наявна заява від 18.06.2024 (а.с.87) про розгляд справи без його участі.

Обидві сторони заперечили щодо задоволення клопотань один одного. Зокрема, прокурор вважав можливим призначити справу до судового розгляду і не вбачав підстав для зупинення провадження у даній справі. Обвинувачений та його захисник наполягали на зупиненні провадження і вважали клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставним.

Розглянувши подані клопотання, заслухавши сторін,

суд приходить наступного висновку.

Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.

Право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі, з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.

Ізоляційний запобіжний захід завжди може бути виправданий, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Застосування (продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Ст.177 КПК України детально описує ризики, які можуть виправдати ізоляцію особи від суспільства. Метою застосування (продовження) запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурором зазначено про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ймовірність переховування ОСОБА_4 від суду та можливий вплив на свідків, однак суд не може погодитись з такими висновками, оскільки не вважає, що на даний момент, навіть виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, існує ризик переховування обвинуваченого від органів досудовогорозслідування та суду. На думку суду, зазначений ризик настільки є мізерним, що він не може бути основоположним під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу.

Також прокурором не вказано, в який спосіб та як саме обвинувачений може вплинути на свідків і чи вчинялись ним вже такі дії раніше.

Подане клопотання містить формальний виклад обставин, мотивоване тяжкістю правопорушення, за відсутності належного формування наявності процесуальних ризиків, які б переконливо підтверджували застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому наявність кожного ризику повинно носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Сама по собі тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачення не можуть бути підставою для ізоляції особи від суспільства, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Також прокурором не проаналізовано питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу.

Тягар доведення будь-яких обставин, що свідчать на користь застосування запобіжного заходу, завжди лежить на обвинувачеві, з чим в даному судовому засіданні останній не впорався та не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинуваченого на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Резюмуючи викладене, підстав для задоволення клопотання прокурора немає.

Щодо клопотання захисту про зупинення провадження у справі.

Запровадження воєнного стану та оголошення мобілізації зумовлюють суттєві зміни в розгляді судових справ, в яких військовослужбовці виступають стороною.

Зупинення провадження по справі це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Тобто ідея інституту зупинення судового провадження пов`язана не із самими обставинами, наявність яких обумовлює прийняття рішення про зупинення, а із тим, що вони створюють об`єктивні перешкоди в здійсненні судового розгляду.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Як на підставу зупинення провадження, обвинуваченим та його адвокатом було надано суду повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2024, згідно якого підполковник ОСОБА_4 відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2024 убув до тимчасового пункту дислокації зведеного інженерно-позиційного загону для виконання завдань з інженерної підтримки, та довідку про безпосередню участь ОСОБА_4 у заходах забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №5925 від 25.11.2024.

Водночас, статтею 335 КПК України передбачено зупинення судового провадження стосовно обвинуваченого, який був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. У цій справі ОСОБА_4 є військовослужбовцем за контрактом. Окрім того, суд звертає увагу на те, що заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, сторона захисту не вказала, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження обвинуваченого на військовій службі, враховуючи, що в даному засіданні він присутній на зв`язку в режимі відеоконференції.

Суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя та ефективного розгляду справи покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі та, відповідно, про відмову у заявленому стороною захисту клопотанні.

Кримінальне провадження підсудне Новоград-Волинському міськрайонному суду, підстав для його закриття або зупинення немає, закритого судового засідання не потребує і може розглядатися у відкритому судовому засіданні.

Передбачені ст.315 КПК України необхідні підготовчі дії, пов`язані з призначенням до судового розгляду, проведені.

Керуючись статтями 27,177, 178, 331, 314-316, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відмовити стороні захисту у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні на 14 год 18.12.2024.

Розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення або з дня отримання її копії.

Час проголошення повного тексту ухвали 13.12.2024 о 9 год.

Головуюча суддя ОСОБА_1