Рішення

від 06.12.2024 по справі 531/2927/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/2927/24

номер провадження 2/531/898/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участю секретаря Клименко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженн без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про стягнення заборгованості по оплаті орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ТОВ «Україна» заборгованості по оплаті орендної плати у загальному розмірі 9420,61 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,46 га, кадастровий номер 5321610100:00:003:0081, що розташована на території Карлівської міської ради (за межами населеного пункту), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 616065153216. 08.06.2016 позивач уклав з ТОВ «Україна» Договір оренди вказаної вище земельної ділянки, строком на 7 років. Згідно п. 5 вказаного Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 193060 (сто дев`яносто три тисячі шістдесят) гривень 90 копійок. Згідно п. 9. вказаного Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки приватної власності у розмірі 7 (сім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. Виплата орендної плати може проводитись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг) формах, за згодою сторін. Пунктом 11 Договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 30 грудня кожного року. Пунктом 14 Договору оренди землі визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% (відсотки) несплаченої суми за кожен день прострочення. Строк права оренди земельної ділянки у ТОВ «УКРАЇНА» сплинув 08.06.2016, а державну реєстрацію припинення іншого речового права в Державному реєстрі речових прав здійснено 14.09.2023. Викладені вище умови Договору оренди землі від 08.06.2016 відповідач не виконав, орендну плату за 2023 рік оренди не сплатив, що свідчить про порушення умов договору та порушення прав позивача, хоча відповідач використовував земельну ділянку на власний розсуд. 09.01.2024 позивач направив на адресу Відповідача лист (претензію) про виплату орендної плати за 2023 рік згідно умов договору. Вказану претензію отримано відповідачем 17.01.2024. На момент звернення позивача до суду, відповідач з ним так і не розрахувався, вмотивованої відповіді на претензію не надав. Згідно акту приймання-повернення, вказану земельну ділянку було повернуто позивачу 10.06.2023 року, тобто, орендна плата у 2023 році мала бути нарахована та виплачена за фактичний період використання земельної ділянки (за 5 місяців 2023 року). Іншими словами, розмір орендної плати, за користування земельною ділянкою, згідно умов договору, у 2023 році склав 4532,91 грн. (10 878,98 грн. /12 міс. * 5 міс.). У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2023 рік на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та пеню в розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Так, інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача обраховуються із боргу по орендній платі за 2023 рік, за період з 11.06.2023 року по 21.10.2024 року, на суму боргу по орендній платі 4532,91 грн. складають 354,79 грн. Також, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 0,2% від несплаченої, суми за кожен день прострочення за невиплату орендної плати за 2023 рік за період з 11.06.2023 року по 21.10.2024 року на суму боргу по орендній платі 4532,91 грн. у розмірі 4532,91 грн.

Ухвалою судді від 29.10.2024 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження направлено за адресою місцезнаходження та отримано 04.11.2024.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, за відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч.1 ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,46 га, кадастровий номер 5321610100:00:003:0081, що розташована на території Карлівської міської ради (за межами населеного пункту), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 616065153216.

08.06.2016 позивач уклав з ТОВ «Україна» Договір оренди вказаної вище земельної ділянки, строком на 7 років.

Згідно п. 5 вказаного Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 193060 (сто дев`яносто три тисячі шістдесят) гривень 90 копійок.

Згідно п. 9 вказаного Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки приватної власності у розмірі 7 (сім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. Виплата орендної плати може проводитись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг) формах, за згодою сторін.

Пунктом 11 Договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 30 грудня кожного року.

Пунктом 14 Договору оренди землі визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% (відсотки) несплаченої суми за кожен день прострочення.

Строк права оренди земельної ділянки у ТОВ «УКРАЇНА» сплинув 08.06.2016, а державну реєстрацію припинення іншого речового права в Державному реєстрі речових прав здійснено 14.09.2023.

Викладені вище умови Договору оренди землі від 08.06.2016 відповідач не виконав, орендну плату за 2023 рік оренди не сплатив, що свідчить про порушення умов договору та порушення прав позивача, хоча відповідач використовував земельну ділянку на власний розсуд.

Згідно акту приймання-повернення, вказану земельну ділянку було повернуто позивачу 10.06.2023 року, тобто, орендна плата у 2023 році мала бути нарахована та виплачена за фактичний період використання земельної ділянки (за 5 місяців 2023 року) 4532,91 грн.

09.01.2024 позивач направив на адресу Відповідача лист (претензію) про виплату орендної плати за 2023 рік згідно умов договору. Вказану претензію отримано відповідачем 17.01.2024.

На момент звернення позивача до суду, відповідач з ним так і не розрахувався, вмотивованої відповіді на претензію не надав.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, відноситься до істотних умов договору оренди землі.

У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році (п. 287.1 ПКУ).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом,ЦКУ,Законом України від 06.10.1998 р. №161-XIV«Про оренду землі» (далі Закон №161), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно викладеного вище, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення умов договору оренди, не виплачено позивачу орендну плату за 5 місяців 2023 року, за період її фактичного використання, у розмірі 4532,91 грн.

Відповідачем не подано відзив на позов не надано суду належні та допустимі докази на спростування обставин, зазначених позивачем, які б ставили під сумнів факт наявності заборгованості за договором оренди за вказаний позивачем період.

Відповідно до положення ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням виконання свого зобов`язання за договором оренди, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати та пеню в розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Так, інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача обраховуються із боргу по орендній платі за 2023 рік, за період з 11.06.2023 року по 21.10.2024 року, на суму боргу по орендній платі 4532,91 грн. складають 354,79 грн., а пеня становить 4532,91 грн.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та слід стягнути з ТОВ «Україна» на його користь заборгованість по орендній платі за 2023 рік, з урахуванням пені та інфляційних витрат, у загальному розмірі 9420,61 грн.

В порядку, визначеному ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача, підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про стягнення заборгованості по оплаті орендної плати, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», код ЄДРПОУ 03770907, адреса: вул. Великотирнівська, 51, м. Карлівка Полтавської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 4,46 га, кадастровий номер 5321610100:00:003:0081, за 2023 рік, у загальному розмірі 9420,61 грн. (дев`ять тисяч чотириста двадцять гривень шістдесят одна копійка).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», код ЄДРПОУ 03770907, адреса: вул. Великотирнівська, 51, м. Карлівка Полтавської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М.С. Попов