Ухвала

від 11.12.2024 по справі 752/24223/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24223/24

Провадження № 2-а/752/362/24

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Голосіївського УП ГУНП України в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Голосіївського УП ГУНП України в м. Києві, про скасування постанови інспектора 2 взводу 1 роти 3 батальйону ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в м. Києві Конуріна О.С. серії ЕНА №3399723 від 03 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд скасувати постанову.

Вказану позову заяву було передано в провадження судді Слободянюк А.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 листопада 2024 року.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Дана ухвала суду була доставлена до електронної скриньки позивача 25 листопада 2024 року, про що також свідчить відповідна довідка, яка міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, суд зазначає, що у своїй постанові від 30 листопада 2022 року в справі №759/14068/19 суд касаційної інстанції звернув увагу на наступне: «Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року)».

Тобто з урахуванням вищенаведеної практики Верховного Суду, вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про залишення позову без руху.

Тобто з огляду на зазначене, враховуючи що ухвала була доставлена до електронної скриньки позивача, днем отримання ухвали вважається 25 листопада 2024 року, граничний строк для усунення недоліків даної позовної заяви з урахуванням десятиденного строку на усунення недоліків було 05 грудня 2024 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11 грудня 2024 року недоліки вказані судом в ухвалі від 14 листопада 2024 року, стороною позивача усунуто не було.

Також, варто зазначити, що дана ухвала судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі.

Разом з тим, слід зауважити, що з моменту надходження наведеної позовної заяви до Голосіївського районного суду м. Києва сторона позивача не цікавився на якій стадії судового розгляду перебуває зазначена справа.

Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Відповідно до ст.ст. 43, 44 КАС України учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, КАС Україні, суддя,

п о с т а н о в и в :

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївського УП ГУНП України в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк