Ухвала

від 13.12.2024 по справі 721/343/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13 грудня 2024 року м. Чернівц Справа № 721/343/24

Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Лисака І.Н., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2024 року позовні вимоги ДСГП «Ліси України» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку регресу солідарно на користь ДСГП «Ліси України» кошти в сумі 3 319052,55 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду відповідач ОСОБА_1 оскаржив його, подавши апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, заяви про поновлення строку на його оскарження з підстав того, що копію рішення від 15.10.2024 року отримано в канцелярії суду 29.10.2024 року, та про відстрочення або розстрочення сплати судового збору у зв`язку із важким фінансовим становищем.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

За приписами ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В силу п.4 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Статтею 355 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.3 ст.359 ЦПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Провадження №22-ц/822/1077/24

Так як апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, матеріали цивільної справи відсутні, у зв`язку з чим в суду апеляційної інстанції відсутня можливість перевірити, чи направлялося рішення суду відповідачу чи його представнику до зазначеної дати апелянтом, а також доводи клопотання про поновлення строку з приводу отримання рішення суду безпосередньо в приміщенні суду 29.10.2024 року (невиконання судом першої інстанції вимог ст.272 ЦПК України).

Відтак, ОСОБА_1 слід надати належні докази отримання оскаржуваного рішення суду 29.10.2024 року, зазначені докази є необхідними для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду та відкриття провадження у справі.

Вирішуючи клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

ОСОБА_1 надав суду апеляційної інстанції копію довідки про доходи Філії «Путильське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» №09/645-24 від 17.09.2024 року за період з січня 2024 року по серпень 2024 року.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ж статті 8 ЗУ «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах з предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної в пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливості її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для, в тому числі, відстрочення сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження майнового стану у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити, оскільки підстави для такого не доведені.

Пунктом 1 ч.1 ст.176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено ЗУ «Про судовий збір».

Як передбачено п.п.1.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду ціна позову складала 3 270002,50 грн. Тобто, при зверненні до суду з позовом позивач мав сплатити 49785,80 грн, в свою чергу, апелянт з урахуванням вимог ЗУ «Про судовий збір» та оскарження рішення суду в частині, що стосується його, повинен був сплатити судовий збір у розмірі 37339,35 грн.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду у розмірі 37339,35 грн має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: рахунок: UA258999980313161206080024405; отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача коштів Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.

Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

За наведених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для виправлення зазначених вище недоліків, подавши до апеляційного суду докази отримання рішення суду 29.10.2024 року та докази, що підтверджують сплату судового збору.

Вирішення питання про поновлення строку відкласти до виправлення недоліків за цією ухвалою.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2024 року залишити без руху.

Для усунення недоліків надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії ухвали, про що повідомити апелянта.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Н. Лисак