Постанова

від 12.12.2024 по справі 910/8503/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2024 р. Справа№ 910/8503/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024

у справі № 910/8503/24 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М"

про стягнення 86 162,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Охорона-М" (відповідача) про стягнення заборгованості за договором № 113/7 від 28.07.2023 про надання послуг у розмірі 86 162,31 грн, з яких: 30 000,00 основного боргу, 54 600,00 грн пені, 972,99 грн інфляційних втрат та 589,32 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині виконання послуг.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/8503/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Охорона-М" на користь Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" суму основного боргу у розмірі 30 000,00 грн, пеню у розмірі 54 600,00 грн, 3% річних у розмірі 588,08 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 972,99 грн та судовий збір в розмірі 3027,96 грн. Відмовлено у решті позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/8503/24 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що позивач погодився зі строками виконання відповідачем договору, які були переглянуті сторонами.

При цьому, відповідач наголошує на тому, що договір ним виконувався.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає про те, що відповідачем не вказано на який строк, сторони погодили продовження дії договору.

Разом з тим, позивач зауважує на тому, що відповідач у встановлений договором строк про розробку звіту по інвентаризації джерел викидів не повідомив позивача, послуги позивачу не надав, а відтак свої зобов`язання стосовно розробки та погодження науково-технічної документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не виконав.

Короткий зміст відповіді на відзив та узагальнення її доводів

У відповіді на відзив, відповідач звертає увагу на те, що після закінчення строку договору обидві сторони продовжували виконання умов договору і зі сторони позивача жодних претензій не було. Претензія була подана позивачем лише 14.03.2024, а позов - 02.07.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/8503/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8503/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/8503/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.07.2023 між Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (замовником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" (виконавцем, відповідачем) укладено договір № 113/7 про надання послуг (надалі - договір), за умов п. 1.1. якого виконавець приймає на себе обов`язки надати замовнику (за кодом ДК 021:2015,90710000-7 - Екологічний менеджмент) послуги з розробки науково-технічної документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - послуги), що включають в себе:

- проведення лабораторних замірів та межі санітарно-захисної зони підприємства;

- розробка матеріалів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- подання оголошення для врахування інтересів громадськості;

- складання та погодження із замовником кінцевого пакету документів, подання у ЦНАП м. Києва;

- супровід документообігу для отримання дозволу на викиди ЗР а АП від Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється замовником шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 50% протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору та 50% за результатами фактичного надання виконавцем послуг протягом 7 банківських днів з моменту отримання та підписання замовником акту наданих послуг на підставі рахунку-фактури виконавця.

Відповідно до п. 4.1. договору виконавець зобов`язався надати вказані в п. 1.1. договору послуги протягом 70 робочих днів з дати отримання попередньої оплати згідно п. 2.2 договору та надходження від замовника вихідних даних та документів.

У випадку порушення строків надання послуг із вини виконавця, замовник має право стягнути з виконавця неустойку у вигляді пені в розмірі 1% від вартості ненаданих/несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення (п. 6.2 договору).

В силу вимог п. 6.3 договору у разі прострочення строку надання послуг замовник має право вимагати від постачальника поверхня суми попередньої оплати з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Даний договір діє по 31.12.2023, а в частині гарантійних зобов`язань відповідача - до моменту повного їх виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності, яка мала місце під час дії даного договору (п.п. 8.1, 8.3 договору).

На підставі рахунку-фактури від 28.07.2023 № СФ-28- 07-23 позивач перерахував кошти в розмірі 30 000,00 грн на рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.07.2023 № 50.

Позивач у позовній заяві зазначив, що оскільки 31.07.2023 він сплатив відповідачу попередню оплату, то днем коли відповідач мав надати визначені договором послуги є 06.11.2023.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.03.2024 № 077/226-962 про повернення попередньої оплати. Однак, відповідач відповіді на вказану претензію не надав та кошти не повернув.

Також відповідач свої зобов`язання щодо розробки та погодження науково-технічної документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також розробку та передачу позивачу звіту по інвентаризації джерел викидів не виконав.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 113/7 від 28.07.2023, та не повернення останнім перерахованих позивачем коштів, у якості 50% попередньої оплати за послуги у сумі 30 000,00 грн.

Крім того, за невиконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу 54 600,00 грн пені, 972,99 грн інфляційних втрат та 589,32 грн 3%.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/8503/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Охорона-М" на користь Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" суму основного боргу у розмірі 30 000,00 грн, пеню у розмірі 54 600,00 грн, 3% річних у розмірі 588,08 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 972,99 грн та судовий збір в розмірі 3027,96 грн. Відмовлено у решті позовних вимог.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рахунку-фактури від 28.07.2023 № СФ-28- 07-23 перерахував грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн на рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.07.2023 № 50.

Зі змісту п. 4.1 договору виконавець зобов`язався надати вказані у п. 1.1 договору послуги протягом 70 робочих днів з дати отримання попередньої оплати згідно п. 2.2 договору та надходження від замовника вихідних даних та документів.

Таким чином, оскільки 31.07.2023 позивач сплатив попередню оплату, то днем коли відповідач мав надати визначені договором послуги є 06.11.2023.

Відповідно ч. 1. до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо розробки та погодження науково-технічної документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також розробку та передачу позивачу звіту по інвентаризації джерел викидів не виконав.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі прострочення строку надання послуг замовник має право вимагати від постачальника суми попередньої оплати з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 30 000,00 грн, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 30 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача, окрім суми основного боргу, також 54 600,00 грн пені, 972,99 грн інфляційних втрат та 589,32 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Суд першої інстанції перевірив надані позивачем розрахунки та вірно встановив, що заявлені до стягнення сума інфляційного збільшення є арифметично правильною та обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з розрахунком місцевого господарського суду про те, що до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 588,08 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання з 07.11.2023 по 06.05.2024 у розмірі 54 600,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Відтак, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/8503/24 - без змін.

Матеріали справи № 910/8503/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко