Постанова

від 13.12.2024 по справі 910/13763/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2024 р. Справа№ 910/13763/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Грухаля Юрія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 (повний текст складено 08.04.2024)

у справі №910/13763/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Грухаля Юрія Володимировича

до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

про стягнення 213 528,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Грухаль Юрій Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення 213 528,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Примірним договором про надання бюджетних коштів № Z001-01160 від 06.09.2022 в частині своєчасного надання бюджетних коштів за програмою "Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції".

05.10.2023 до відділу діловодства суду представником Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, оскільки належним чином виконав вимоги Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті, для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою КМУ від 16.08.2022 №918, та вжив усіх залежних від нього заходів для перерахування коштів бюджетної субсидії, водночас неотримання позивачем коштів сталось внаслідок надання позивачем недостовірної інформації стосовно реквізитів банківського рахунку, та всупереч пункту 7.3. договору не повідомлено про відповідні зміни.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 по справі №910/13763/23 у задоволенні позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що термін дії договору № Z001-01160 від 06.09.2022 закінчився 06.09.2023, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, який належним чином виконав свої зобов`язання за договором, здійснив 04.11.2022 перерахування грошових коштів на рахунок позивача, в той час як позивачем в порушення умов п.п. 3.4.1, 7.4 договору не виконано свого обов`язку щодо повідомлення у триденний строк зміни відомостей, зазначених у п.8 цього договору, що призвело до повернення таких коштів до Державного бюджету.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт не погоджується з рішенням у повній мірі.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- судом не описано відмову щодо аргументу позивача про прострочення кредитора у даній ситуації;

- банківський рахунок не є істотною умовою договору та може змінюватися в залежності від ситуації;

- зміна банківського рахунку не є підставою для припинення чи розірвання договору, є підставою для загальної відповідальності кредитора у формі відстрочення виконання зобов`язання на період прострочення кредитора, проте не є підставою для відмови у виконанні зобов`язань по договору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Грухаля Юрія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/13763/23, вирішено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Грухаля Юрія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/13763/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 06.09.2022 між Фізичною особою-підприємцем Грухаль Юрієм Володимировичем (надалі - позивач/отримувач) та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (надалі - відповідач/Укрдержфонд) було укладено примірний договір про надання бюджетних коштів № Z001-01160 (надалі - договір).

У вказаному договорі, як вказує позивач, останнім були вказані наступні банківські реквізити для отримання бюджетних коштів: ІВАN НОМЕР_5, код ЄДРПОУ/РНОКПП отримувача НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки з ПриватБанку, даний рахунок був закритий 14.10.2022 та був відкритий новий банківський рахунок, а саме: рахунок НОМЕР_2 , ІВАN НОМЕР_3 , банк одержувача АТ КБ «Приватбанк», РНОКПП одержувача НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, банк не повідомляв його та Укрдержфонд про закриття даного рахунку.

В подальшому, 23.05.2023 до Укрдержфонду подано адвокатський запит вих. №1283, з проханням надати відомості, щодо причин відсутності чи затримки виплат (бюджетної субсидії) згідно Примірного договору про надання бюджетних коштів Z001-01160 від 06.09.2022.

24.05.2023 отримано відповідь №53-01/205 на вказаний адвокатський запит, зі змісту якого вбачається, що Грухаль Юрія Володимировича було включено до переліку отримувачів бюджетних коштів за напрямом - бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності, затвердженого Мінагрополітики. Проте, платіж за вищезазначеною бюджетною програмою було повернуто банком у зв`язку з закритим рахунком одержувача. Кошти повернуті до Державного бюджету України. До відповіді додано витяг з виписки Державної казначейської служби від 04.11.2022.

07.08.2023 до Укрдержфонду подано адвокатський запит вих. №1335, з проханням здійснити перерахунок бюджетної субсидії в сумі 213 528,00 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» згідно Примірного договору про надання бюджетних коштів Z001-01160 від 06.09.2022.

07.08.2023 було надіслано відповідь №21 -2020-10-19134 на даний адвокатський запит, відповідно до якої, відповідач повідомив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Мінагрополітики не передбачені видатки за бюджетною програмою КПКВК 2801500 «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції».

Оскільки, на думку позивача, відповідачем порушено приписи ст. 221 ГК України та ст. 116, 117 БК України, та не було виконано зобов`язання за примірним договором й не здійснено перерахування бюджетних коштів на рахунок отримувача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з бюджетних асигнувань Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на користь Фізичної особи - підприємця Грухаля Юрія Володимировича 213 528,00 грн, призначеної бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 га).

Відповідач проти вимог заперечував, зазначивши, що у відповідності до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами Укрдержфондом, ФОП Грухаль Ю.В. включено до Реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, який спрямований на оплату органам Державної казначейської служби. Оплата здійснена Казначейством в сумі 213 528,00 грн на банківський рахунок, зазначений Грухаль Ю.В. в заявці та договорі № 2001-01160, проте зазначені кошти повернуті АТ КБ «Приватбанк» 06.11.2022 із зазначенням про закриття рахунку Грухаль Ю.В. , що підтверджується випискою Державної казначейської служби за 04.11.2022.

Відповідач зазначав про не доведення позивачем обставин, які він посилався в обґрунтування своїх вимог (ст. 221 ГК України).

Окрім іншого, відповідач вважав обґрунтування позовних вимог позивача з посиланням на різні статті глави 18 Бюджетного кодексу України, які передбачають відповідальність та заходи впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства є юридичною нісенітницею.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено примірний договір про надання бюджетних коштів № Z001-01160, відповідно до п. 1 якого Укрдержфонд надає бюджетні кошти Грухаль Ю.В., включеному до переліку отримувачів субсидії на одиницю оброблювальних угідь (1 га) в сумі 213 528,00 грн, а отримувач розпоряджається бюджетними коштами відповідно до цільового використання для провадження сільськогосподарської діяльності.

Підписанням цього договору отримувач підтверджує свою згоду отримати бюджетні кошти на банківський рахунок, що вказаний у п. 8 цього договору, в розмірі та на умовах, які визначені в цьому договорі та в Порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті на підтримку фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №918.

За умовами п. 2 договору в рамках цього договору бюджетні кошти надаються відповідно до Порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті на підтримку фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №918 з метою забезпечення безперебійного виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення рівня продовольчої безпеки та економічної стійкості України.

За умовами п. 3.2.1. договору Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлено договором суму бюджетних коштів у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок отримувача, відкритий у банківській установі.

Згідно п. 3.4.1. отримувач зобов`язаний отримати на банківський рахунок, що вказаний в пункті 8 цього договору, бюджетні кошти в розмірі, які визначені у цьому договорі.

Цей договір відповідно до п. 4 діє протягом одного року з моменту його підписання.

Відповідно до умов п.7.4. договору сторони взяли на себе зобов`язання в триденний строк повідомляти про зміни відомостей, зазначених у пункті 8 цього договору.

Відповідно до п. 1 Порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті на підтримку фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року №918 (надалі - Порядок) цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції" (далі - бюджетні кошти), що надаються з метою забезпечення безперебійного виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення рівня продовольчої безпеки та економічної стійкості України.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та його регіональні відділення (п. 2 Порядку).

У пункті 6 Порядку (редакції чинній на момент укладення договору № Z001-01160 від 06.09.2022) визначено:

Заявка на отримання бюджетних коштів подається через особистий електронний кабінет до Державного аграрного реєстру отримувачами.

На заявку накладається електронний підпис отримувача, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Форму заявки затверджує Мінагрополітики.

Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у заявці, несе отримувач.

Умовами договору, а саме п. 1, 3.4.1, 7.4, 8, сторони погодили істотну умову договору - реквізити отримувача, а саме його банківський рахунок, на який позивач надав згоду на отримання бюджетних коштів.

З урахуванням умов договору, позивач взяв на себе обов`язок отримати на банківський рахунок, що вказаний в пункті 8 цього договору, бюджетні кошти в розмірі, які визначені у цьому договорі (п. 3.4.1) та в триденний строк повідомляти про зміни відомостей, зазначених у пункті 8 цього договору (п. 7.3).

Судом встановлено, що на виконання умов Порядку та договору № Z001-01160 від 06.09.2022, ФОП Грухаль Ю.В. було включено до Реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, який спрямований на оплату органам Державної казначейської служби.

Як вбачається із виписки Державної казначейської служби за 04.11.2022 (стор.16-17), 04.11.2022 Державною казначейською службою здійснене перерахування в сумі 213 528,00 грн на банківський рахунок, зазначений Грухаль Ю.В. в заявці та договорі № Z001-01160. Проте, вказані кошти 06.11.2022 були повернуті АТ КБ «Приватбанк» із зазначенням «про закриття рахунку Грухаль Ю.В.».

Матеріалами справи не містять жодних доказів причини закриття такого рахунку, а також відсутні будь-які відомості щодо надсилання/ненадсилання відповідного повідомлення банком позивачу, останнім лише заначено, що банк не повідомив ФОП Грухаль Ю.В. про закриття рахунку.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом,

позивачем у позовній заяві, всупереч приписам ст. 73, 74 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами обставина про необізнаність останнього щодо закриття його банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» 14.10.2022;

24.05.2023 позивач, отримавши відповідь відповідача на адвокатський запит вих. №1283 від 23.05.2023, був проінформований про закриття рахунку, вказаного у п. 8 договору, про що сам же позивач зазначає у позовній заяві, в той час як до матеріалів справи надає довідку банку про закриття рахунку 14.10.2022, яка датована лише 28.07.2023;

позивачем не доведено факту виконання ним обов`язку в триденний строк повідомляти відповідача про зміни відомостей, зазначених у пункті 8 цього договору (п. 7.3);

позивачем не доведені обставини, на які він посилається в обгрунтування (ст. 221 Господарського кодексу України та норми Бюджетного кодексу України).

позивачем не наведено, в чому полягає незаконність дій відповідача із посиланням на норми Бюджетного кодексу України.

Судом враховано, що у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Також відповідачем зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не передбачені видатки за бюджетною програмою 2801500 "Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції", що додатковою підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного та дослідженням матеріалів справи в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про виконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань за договором № Z001-01160 від 06.09.2022 та здійснення 04.11.2022 перерахування грошових коштів на рахунок позивача, в той час як, позивачем в порушення умов п.п. 3.4.1, 7.4, договору не виконано свого обов`язку щодо повідомлення у триденний строк зміни відомостей, зазначених у пункті 8 цього договору, що призвело до повернення таких коштів до Державного бюджету.

Доводи позивача (апелянта) про не описання відмови щодо аргументу позивача про прострочення кредитора у даній ситуації; про те, що банківський рахунок не є істотною умовою договору та може змінюватися в залежності від ситуації; та що зміна банківського рахунку не є підставою для припинення чи розірвання договору, є підставою для загальної відповідальності кредитора у формі відстрочення виконання зобов`язання на період прострочення кредитора, проте не є підставою для відмови у виконанні зобов`язань по договору, не узгоджуються з матеріалами справи.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Грухаля Юрія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/13763/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/13763/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Грухаля Юрія Володимировича.

4. Матеріали справи №910/13763/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст.287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун