Рішення

від 03.12.2024 по справі 199/7011/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/7011/24

(2/199/3191/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

03.12.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Кузема О.Г.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро у порядку загального позовного провадження (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради в інтересах дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , де треті особи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У позові заявлено вимогу про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, на користь особи, яка буде виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), оскільки поведінка відповідача відносно її дітей діє в розріз з правами дітей на належне батьківське виховання, яке забезпечується системою державного контролю (ч. 1 ст. 152 СК України). На розгляд комісії з питань захисту прав дитини Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради 11.06.2024 р., 10.07.2024 р., 13.08.2024 р. було винесено питання щодо соціально-правового захисту дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких згідно з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2023 р. відібрано від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав, втім, відповідач жодного разу не з`являлась, з питання повернення дітей на виховання та спільне проживання не зверталася; на даний час невідомо про місце її роботи, про її спосіб життя та поведінку, оскільки вона уникає спілкуванню з дітьми навіть по телефону чи через відео зв`язок, що, на переконання позивача, змушує ставити питання про позбавлення відповідачки батьківських прав.

Учасники справи не скористалися правом брати участь у судовому засіданні.

Представник позивача в окремо поданій суду заяві просила суд про розгляд справи у її відсутності, просила суд позов задовольнити.

Треті особи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, відповідач у цій справі є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей (а.с. 15 - 17).

Відомості про батька дітей внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2023 р. (справа 203/2232/21) у цивільній справі за позовом Центральної адміністрації Дніпровської міської ради до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування - Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про відібрання малолітніх дітей та стягнення аліментів, позов задоволено: відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від їхньої матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав відносно дітей, та передати дітей органові опіки та піклування - Центральній адміністрації Дніпровської міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Князя Ярослава Мудрого, 42, м. Дніпро, 49038; пр. Лесі Українки (Пушкіна), буд. 65, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 44037422), а також ухвалено стягувати з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову - 09.06.2021 року, та до досягнення дітьми: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.

Судом ухвалено перераховувати аліменти на особисті рахунки малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкриті на ім`я дітей у відділенні Державного ощадного банку України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112881349).

Як встановлено судом у справі №203/2232/21, зазначеній вище, ОСОБА_7 систематично не виконувала вказівки працівників соціальних служб, органу опіки та піклування, медичних працівників щодо належного догляду за дітьми, їх виховання, допускала випадки залишення дітей в умовах небезпечних для їх життя, здоров`я і морального виховання, оскільки не покращувала незадовільні умови проживання в житлі, в якому фактично проживала разом з дітьми. Вона тривалий час не укладала декларацію з сімейним лікарем для належного медичного обслуговування дітей, не відвідувала лікарів на профілактичних заходах, перешкоджала лікуванню дітей, коли вони потребували медичного втручання, зрідка відвідує дітей у закладі соціального захисту після їх негайного відібрання з родини за розпорядженням органу опіки та піклування.

Як встановлено судом на підставі рішення виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Кам?янського району Дніпропетровської області №135 від 12.06.2024 р. «Про створення прийомної сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та влаштування до неї дітей, позбавлених батьківського піклування», з 12.06.2024 р. створено прийомну сім`ю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та з 12.06.2024 р. влаштовано до цієї сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом на підставі висновку органу опіки та піклування від 02.09.2024 р. №4/5 - 726 встановлено, що орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адже поведінка ОСОБА_4 відносно дітей не змінилася.

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з невиконання батьком дитини батьківських обов`язків та регулюються ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3, 7 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7, ч.ч. 1-4 ст. 150, ст. 155, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 150, ч. 1 та ч. 2 ст. 155, ч. 1 ст. 179, ч. 2 ст. 179, ст. 182, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191, ст. 242, ч. 1 ст. 243, ч. 1 ст. 247 СК України.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (зокрема, серед інших Постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі №520/8264/19).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Доказів на підтвердження виконання відповідачем батьківських обов`язків щодо дитини суду не надано, та такі в матеріалах справи відсутні, окрім того, з 12.06.2024 р. діти влаштовані до прийомної сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Враховуючи встановлені судом обставини, на переконання суду, позбавлення батьківських прав відповідача відповідає інтересам дітей, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей та не дбає про їх матеріальне забезпечення, тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дітьми, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, такою поведінкою показуючи поганий приклад нехтування сімейними цінностями та байдужості до родичів, у зв`язку з чим вимога позову про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей підлягає задоволенню.

За умов зміни (виключення) обставин, які стали підставою позбавлення батьківських прав, та при додержанні порядку, встановленого ст. 169 СК України, відповідач має право звернутися з позовом про поновлення її батьківських прав відносно дитини.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивач має пільги щодо сплати судового збору: згідно п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Отже, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати (судовий збір) підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264- 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради в інтересах дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , де треті особи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дата складення повного судового рішення 13.12.2024 р.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї