Рішення

від 12.12.2024 по справі 646/9769/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/9769/24

№ провадження 2/646/3405/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Зарицька Катерина Юріївна до Куп`янської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

встановив:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Зарицька Катерина Юріївна до Куп`янської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, в якому позивач просив визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 26.04.2001) додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці, з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Куп`янськ, Куп`янського району Харківської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 (спадкодавець), ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у місті Куп`янськ, Куп`янського району, Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 .

28 серпня 2024 року, позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варнікової Ксенії Вікторівни із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Варнікової К.В. №81/02-32 від 28.08.2024 відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Враховуючи фактичні обставини (поважність причин пропуску строку) та зміст постанови приватного нотаріуса, з метою реалізації позивачем власного права на спадкування, звертаються до суду з дійсним позовом, заявляючи позовну вимогу про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже, перебіг шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини для спадкоємців, розпочався 03 серпня 2023 року (що є часом відкриття спадщини) та закінчився 03 лютого 2024 року.

24 лютого 2022 року російською федерацією було розпочато повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави України. Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф по всій території України із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, та станом на дату подання дійсного позову також триває.

Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, підприємств та приватних організацій.

Єдиним та останнім місцем проживання спадкодавця є Харківська область, місто Куп`янськ, тобто територія, яка з 17.09.2022 та по сьогодні є територію, на якій ведуться бойові дії, що визначено у відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309).

Місто Куп`янськ потерпає від постійних ракетних атак, що значно ускладнює вчинення будь-яких дій.

Внаслідок активних бойових дій, відкритої збройної агресії, 14 листопада 2022 року було заявлено до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про те, що громадянин ОСОБА_2 пішов з дому та не повернувся. За наведеним фактом, слідчим відділом Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022221100001598 від 14.12.2022 за ч.1 ст.115 КК України.

Через зникнення, вживалися всі можливі самостійні заходи із пошуку спадкодавця, звертаючись до різних служб: Міграційної служби України, Пенсійного фонду України, Департаменту соціального захисту, та безпосередньо проводячи пошуки самотужки. Оскільки проведення особистих пошуків не надавали результатів, позивач навіть звертався до суду із заявою про встановлення громадянина ОСОБА_2 безвісно відсутнім. За заявою було відкрито судове провадження у Комінтернівському районному суді м. Харкова (справа №646/4774/23).

Під час судового розгляду, шляхом затребування відомостей, було встановлено, що 03 серпня 2023 року під час стабілізаційних заходів у приміщенні моргу Куп`янського МРВ ХОБСМ було виявлено невпізнаний труп.

Згідно листа від ДНДЕКЦ МВС України за результатами перевірки за центральним обліком генетичних ознак людини Експертної служби МВС ДНК-профіля кісткових решток трупа №10-12/1897-с/23 з ДНК-профілем ОСОБА_3 , батька зниклого безвісти ОСОБА_2 . Для підтвердження зазначеного збігу спорідненості було призначено порівняльну судову молекулярно-генетичну експертизу для вирішення питання розрахунку імовірності біологічної спорідненості зазначеного родича та трупа невстановленої особи.

12 лютого 2024 року було призначено порівняльну судову молекулярно-генетичну експертизу, висновком якої було встановлену ймовірність біологічного споріднення 99,9998%.

Тобто, встановити біологічний зв`язок малася можливість тільки за допомогою проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (копію якої долучене у додатку до дійсного позову), яка була проведена тільки 14 березня 2024 року, тобто вже за спливом строку спадкування.

Постановою слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області від 25.03.2024, кримінальне провадження №12022221100001598 від 14.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, закрито на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України.

Тобто, без проведення пошуку безвісно відсутнього, без проведеної експертизи встановлення біологічного зв`язку, без закриття кримінального провадження, позивач не міг об`єктивно вчинити відповідні дії щодо офіційної реєстрації смерті батька, та відповідно і не міг провести оформлення спадкового майна. Лише після отриманні відомостей від правоохоронних органів щодо місцезнаходження, факт смерті ОСОБА_2 був зареєстрований 23 травня 2024 року, за спливом шестимісячного строку.

Все вищенаведене у загальній сукупності вплинуло на оперативність та швидкість пошуку нотаріусу, пошуку та отримання всіх необхідних документів, та відповідного звернення до нотаріусу.

Таким чином, з огляду на фактичні життєві обставини, слід наголошувати, що у спадкоємця (позивача) були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у 6-місячний строк, що спричинене обставинами зникнення спадкодавця, вжиття всіх заходів з пошуку особи (яка зникла безвісти), проведення слідчих дій, проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №332/3796/19 (провадження №61-10896св21) вказано, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Зважаючи на те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущенная строку для прийняття спадщини, їх поважність визначається у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 зазначено, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Наведені обставини об`єктивно завадили вчасно подати заяву про прийняття спадщини, що співвідноситься із висновками Верховного Суду та висновками Європейського суду з прав людини, та є законодавчою підставою для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження в цивільній справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження із призначенням в підготовче судове засідання.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті.

В дане судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшла заява позивача, в якій він просить розглянути справу і винести рішення за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі і просять задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду надійшла заява від відповідача, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 с. Моначинівка Куп`янського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серїі НОМЕР_4 .

28 серпня 2024 року, позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варнікової Ксенії Вікторівни із звернення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Варнікової К.В. №81/02-32 від 28.08.2024 відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із порушенням строку для прийняття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини ( частини 3 статті 1223 ЦК України).

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Враховуючи положення статей 1221,1270 ЦК України позивач повинен був звернутися до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця із заявою про прийняття спадщинив період з 03 серпня 2023 року (що є часом відкриття спадщини) та закінчився 03 лютого 2024 року.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судовим розглядом встановлено, що на час відкриття спадщини позивач не проживав та не був зареєстрованим разом зі спадкодавцем.

Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.

Територія м. Харкова та Харківської області з 24.02.2022 року по теперішній час постійно перебуває під обстрілами. Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор та органів поштового зв`язку.

Таким чином, закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на період проведення на території м. Куп`янська активних бойових дій.

На переконання суду, введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова та Харківської області у період з 24.02.2022 року, що є загальновідомою обставиною, слід розцінювати як об`єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Також судом враховані виключні обставини за яких позивач не міг звернутися до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, зокрема такі факти.

Внаслідок активних бойових дій, відкритої збройної агресії, 14 листопада 2022 року було заявлено до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про те, що громадянин ОСОБА_2 пішов з дому та не повернувся. За наведеним фактом, слідчим відділу Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022221100001598 від 14.12.2022 за ч.1 ст.115 КК України.

Через зникнення, вживалися всі можливі самостійні заходи із пошуку спадкодавця, звертаючись до різних служб: Міграційної служби України, Пенсійного фонду України, Департаменту соціального захисту, та безпосередньо проводячи пошуки самотужки. Оскільки проведення особистих пошуків не надавали результатів, позивач навіть звертався до суду із заявою про встановлення громадянина ОСОБА_2 безвісно відсутнім. За заявою було відкрито судове провадження у Комінтернівському районному суді м. Харкова (справа №646/4774/23).

Під час судового розгляду, шляхом затребування відомостей, було встановлено, що 03 серпня 2023 року під час стабілізаційних заходів у приміщенні моргу Куп`янського МРВ ХОБСМ було виявлено невпізнаний труп.

Згідно листа від ДНДЕКЦ МВС України за результатами перевірки за центральним обліком генетичних ознак людини Експертної служби МВС ДНК-профіля кісткових решток трупа №10-12/1897-с/23 з ДНК-профілем ОСОБА_3 , батька зниклого безвісти ОСОБА_2 . Для підтвердження зазначеного збігу спорідненості було призначено порівняльну судову молекулярно-генетичну експертизу для вирішення питання розрахунку імовірності біологічної спорідненості зазначеного родича та трупа невстановленої особи.

12 лютого 2024 року було призначено порівняльну судову молекулярно-генетичну експертизу, висновком якої було встановлену ймовірність біологічного споріднення 99,9998%.

Тобто, встановити біологічний зв`язок малася можливість тільки за допомогою проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (копію якої долучене у додатку до дійсного позову), яка була проведена тільки 14 березня 2024 року, тобто вже за спливом строку спадкування.

Постановою слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області від 25.03.2024, кримінальне провадження №12022221100001598 від 14.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, закрито на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України.

Тобто, без проведення пошуку безвісно відсутнього, без проведеної експертизи встановлення біологічного зв`язку, без закриття кримінального провадження, позивач не міг об`єктивно вчинити відповідні дії щодо офіційної реєстрації смерті батька, та відповідно і не міг провести оформлення спадкового майна. Лише після отриманні відомостей від правоохоронних органів щодо місцезнаходження, факт смерті ОСОБА_2 був зареєстрований 23 травня 2024 року, за спливом шестимісячного строку.

Все вищенаведене у загальній сукупності вплинуло на оперативність та швидкість пошуку нотаріусу, пошуку та отримання всіх необхідних документів, та відповідного звернення до нотаріусу.

При цьому, суд зауважує, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47). Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.

Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.

Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.

Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи те, що закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на період активних бойових дій у Куп`янському районі Харківської області внаслідок збройної агресії російської федерації, незначний пропуск позивачем визначеного ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, та вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, саме такий строк на думку суду є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, тим самим задовольнивши позов частково.

Керуючись ст.ст. 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Зарицька Катерина Юріївна до Куп`янської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Головуючий: В.В. Барабанова