Ухвала

від 13.12.2024 по справі 367/13005/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/13005/24

Провадження №2-о/367/543/2024

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2024 суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла зазначена заява, в якій ОСОБА_1 вказує про те, що вона є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 необхідно для здійснення особистих немайнових та майнових прав, а також належного документального оформлення даного факту.

Просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: м. Донецьк, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана 12.12.2024 року для розгляду судді Мерзлому Л.В.

Ознайомившись із вказаною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).

Положеннями пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 4 ст. 273 ЦПК суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Згідно з частиною 8 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України визначає стаття 317 ЦПК України, якою зокрема встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Як вбачається зі змісту заявлених вимог та долучених документів, заявник просить встановити факт смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: м. Донецьк, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - згідно копії свідоцтва про смерть у м. Москва, а не на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.

Між тим, факт смерті ОСОБА_3 встановлений свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане органом РАЦС м. Москва 23.09.2024, а тому повторно чи додатково встановленню не підлягає.

Факт смерті реєструється відповідним реєстраційним органом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Факт смерті ОСОБА_3 зареєстрований компетентним органом іноземної держави та підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть. Заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість використання нею свідоцтва про смерть свого батька у будь-яких правовідносинах на території України, або ж не прийняття такого документа державними органами чи посадовими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги, що факт смерті ОСОБА_3 , органом державної реєстрації актів цивільного стану вже зареєстровано та його смерть настала на території іноземної держави, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 293, 315, 317 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Суддя: Л.В. Мерзлий