Рішення

від 27.11.2024 по справі 369/9406/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9406/24

Провадження № 2/369/5979/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/9406/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «Петрівський квартал 2» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Позов мотивовано тим, що 05.01.2021р. між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» (Код ЄДРПОУ 40616059) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17, на виконання якого нею було сплачено грошові кошти в розмірі 205500,45 грн.

Таким чином, зобов?язання, взяті на себе згідно до умов договору ОСОБА_1 виконано, зокрема, в частині оплати, проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» не виконуються умови Договору, будівництво не закінчено, жодні роботи на об?єкті будівництва не проводяться, строк здачі об?єкта будівництва в експлуатацію визначений п. 2.4 Договору як 4 квартал 2021р. ТОВ «Петрівський квартал 2» не дотримано, що створює реальну та об`єктивну загрозу для Позивачки залишитись і без коштів та без приміщення.

Заявою від 28.03.2024р., ОСОБА_1 в порядку визначеним договором повідомила ТОВ «Петрівський квартал 2» про відмову від договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р. та його розірвання, направила два екземпляра додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р., а також письмово заявила про необхідність повернення ТОВ «Петрівський квартал 2» на визначений банківський рахунок грошових коштів, що були сплачені за Договором з урахуванням різниці у 10 % від суми сплачених коштів у розмірі 184950,40 грн.

Відповідач жодним чином не відреагував на її вимоги, договір не розірвано, сплачені Позивачкою грошові кошти не повернуто на загальну суму 184950,40 грн.

Враховуючи порушення зобов`язань щодо будівництва квартири та передачі майнових прав на неї та бездіяльність Відповідача, на думку Позивачки, договір має бути розірвано в судовому порядку зі стягненням сплачених коштів на виконання умов договору з ТОВ «Петрівський квартал 2» у сумі 184950,40 грн.

Враховуючи, що будівництво не закінчено, а будинок не зданий в експлуатацію до 31 грудня 2021 р. як те передбачено умовами договору, а наразі таке будівництво фактично зупинено та не здійснюється, Позивачка просила суд додатково стягнути з ТОВ «Петрівський квартал» інфляційні втрати у розмірі 30631,42 грн. та пеню у розмірі 75007,50 грн.

Позивачка також просила суд стягнути з ТОВ «Петрівськийквартал 2» штраф у розмірі 278999,73 грн. згідно до умов додаткової угоди від 05.01.2024р. до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17.

Отже, Позивачка просила суд розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р. укладений між нею та ТОВ «Петрівський квартал 2» та стягнути з останнього на свою користь грошові кошти у сумі 569 589,05 грн, з яких 184950,40 грн. грошові кошти, які були сплачені Позивачкою за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, інфляційні втрати у розмірі 30631,42 грн., пеню у розмірі 75007,50 грн. та штраф у розмірі 278999,73 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 05 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 25 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 27 листопада 2024 року.

У судове засідання представник Позивачки не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання представник Відповідача повторно не з`явився. Про час та місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відзив на позов не подав.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимогист. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Щодо вимоги Позивачки про розірвання оспорюваного договору та стягнення коштів з Відповідача сплачених на його виконання Позивачкою, суд вирішив наступне.

В силу приписів ч. 1ст. 520 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При розгляді справи судом встановлено, що 05.01.2021р. між Позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на Квартиру АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначений цим договором. Також, 05.01.2021р. між Позивачкою та ТОВ «Петрівський квартал 2» укладено додаткову угоду до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17, якою уточнено та доповнено положення Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17.

Пунктом 3.1 договору, встановлено, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: 205500,45 грн. (двісті п?ять тисяч п?ятсот гривень 45 копійок), в тому числі ПДВ 34 250,07 грн (тридцять чотири тисячі двісті п?ятдесят гривень 07 копійок), що еквівалентно 7 244,4 дол. США (сім тисяч двісті сорок чотири долари США 40 центів США). Ціна майнових прав встановлена в доларах США та оплачується в національній валюті України- гривні.

Позивач сплатив на користь ТОВ «Петрівський квартал 2» грошові кошти в розмірі 205500,45 грн. (двісті п?ять тисяч п?ятсот гривень 45 копійок) у встановлений п. 3.3. Договору строк, що підтверджується банківським чеком.

Відповідач взяті на себе обовязки згідно договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р. не виконав, майнові права не передав.

Заявою від 28.03.2024р., Позивачка повідомила Відповідача про відмову від договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р. та його розірвання, направила два екземпляра додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р., а також письмово заявила про необхідність повернення Відповідачем на банківський рахунок Позивачки грошових коштів, що були сплачені нею за договором з урахуванням положень пункту 4.3 Договору, тобто з урахуванням різниці у 10 % від суми сплачених коштів.

Відповідно до трекінгу відстеження поштових відправленя 1800212337064 на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» дане поштове відправлення 02.04.2024 було у точці видачі/доставки, 05.04.2024р. не було вручено під час доставки (інші причини) та не було вручено 11.04.2024р. у зв?язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Пунктом 4.3. договору купівлі-продажу майнових прав передбачено, що відмова покупця від виконання цього договору, вчинена покупцем письмово та надіслана продавцеві у будь-який момент строку дії договору, реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору, а Продавець зобов`язаний повернути покупцю одержані від нього кошти, що були сплачені покупцем протягом 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, з дня підписання сторонами додаткової угоди про розірвання та додатково окремої заяви покупця про перерахування коштів на рахунок відповідної банківської установи.Додатково Продавець утримує з Покупця штраф у розмірі 10% від суми сплачених коштів.

Відповідно до п. 8.1 договору купівлі-продажу майнових прав, будь-які повідомлення, що повинні направлятися сторонами відповідно до умов цього договору, якщо інше не передбачене цим договором, повинні бути здійснені у письмовій формі і направлені іншій стороні поштовими відправленнями у вигляді рекомендованих листів з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними у цьому договорі, або вручені особисто сторонам чи їх уповноваженим представникам. Копії всіх повідомлень, що будуть направлятися за цим договором, можуть бути направлені на електронні адреси сторін, якщо такі визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 8.2 та пп. 8.2.3. договору купівлі-продажу майнових прав датою одержання будь-якого повідомлення, передбаченого цим договором є 5 (п?ятий) календарний день знаходження відповідного поштового повідомлення на об?єкті поштового звязку (поштовому відділенні) за адресою Сторони-одержувача, вказаною у Договорі.

У випадку, якщо упродовж 5-ти (п?яти) календарних днів з моменту, коли відповідне поштове повідомлення потрапило на поштове відділення за адресою Сторони-одержувача, вказаною у договорі, і ця Сторона з будь-яких причин не отримала повідомлення , вважається, що ця Сторона отримала повідомлення на 5 (п?ятий) календарний день знаходження повідомлення на поштовому відділенні за адресою Сторони-одержувача.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до умов укладеного договору від 05 січня 2021 року сторони передбачили можливість його розірвання шляхом відмови покупця від виконання цих договорів, вчиненої ним письмово та надісланої продавцеві у будь-який момент строку дії договору, що реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору та зазначення суми, що підлягає поверненню.

Позивачка виявила бажання розірвати укладений з Відповідачем спірний договір, у зв`язку з чим 28.03.2024р. направла до ТОВ «Петрівський квартал 2» заяву про його розірвання, яка станом на момент подачі позову Відповідачем була проігнорована. Таким чином, Відповідач в добровільному порядку не виконав положення п. 4.3. договору купівлі-продажу майнових прав. Матеріали справи також не містять доказів, які б підтверджували заперечення Відповідача щодо реальної та об`єктивної неможливості розірвати укладений договір.

Окремо суд зазначає, що звертаючись з даним позовом, Позивачка посилається на те, що Відповідач не виконує взяті на себе обов`язки, передбачені умовами укладеного договору, не підписує угоду про розірвання спірного договору та вцілому ним було допущено істотне порушення умов Договору купівлі-продажу майнових прав, що є підставою для розірвання договорів на підставі ч. 2ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2.ст. 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2ст. 653 ЦК Україниу разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Суд вважає за необхідне зазначити також те, що оскільки договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на Квартиру, яка буде здана в експлуатацію у визначений договором термін, то в цих відносинах Позивачка виступає споживачем, а тому на такі правовідносини поширюється діяЗакону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічна правова позиція висловлена, в постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду по справі № 755/3509/18 від 07 жовтня 2020 року, № 524/8390/20 від 16 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Під час розгляду справи судом встановлено, що об`єкт будівництва наразі не побудований, виконання будівельних робіт призупинене.

За таких обставин, та враховуючи, що орієнтовний строк готовності Об`єкта будівництва до експлуатації4 квартал 2021р. (з врахуванням того, що такий строк може бути в односторонньому порядку змінений ТОВ «Петрівський квартал 2» на шість місяців і це не буде вважатись порушенням умов договору), суд погоджується з доводами Позивачки, що їй завдано такої шкоди, за якої вона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав на Квартиру, а саме на отримання об`єкта нерухомості у власність у встановлений договором строк.

Суд вважає, що зазначена обставина є істотним порушенням Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а тому, керуючись ч. 2ст. 651 ЦК України, суд вбачає за можливе його розірвати.

При вирішенні справи в цій частині суд враховує також і протиправну поведінку Відповідача, яка проявляється у перешкоджанні реалізації Позивачем його права на розірвання спірного договору.

Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Ефективний захист прав особи має бути спрямованим на відновлення справедливості.

Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин та вирішуючи спір, суд повинен керуватися як завданням судочинства так і загальними засадами цивільного законодавства.

Згідно зістаттею 13 ЦК Україницивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Так, згідно пункту 6статті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина другастатті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третястатті 13 ЦК України).

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 11 серпня 2021 року в справі №723/826/19 (провадження № 61-8810св20) вказано, що «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».

Враховуючи, що відповідними умовами договору Позивачці надано право у будь-який момент строку дії договору відмовитись від його виконання шляхом надіслання письмової відмови, і Позивачка скористалась наданим їй правом, однак не може його реалізувати виключно через штучне перешкоджання Відповідачем, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у частині щодо розірвання договорів купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів, які були сплачені Позивачкою на їх виконання залишається єдиним способом відновлення порушених прав Позивачки.

Одночасно з цим, зазначені Позивачкою обставини, щодо значного порушення строків будівництва, знецінення грошових коштів, що були сплачені на виконання умов оспорюваного договору, на думку суду, в своєї сукупності є істотними порушеннями Відповідачем умов укладеного Договору купівлі-продажу майнових прав.

Суд зауважує, що такі обставини свідчать про те, що Позивачці було завдано такої шкоди, за якої вона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав, а саме: отримати у власність об`єкт нерухомості. Таким чином, фактично досягти мети задля якої укладався Договір купівлі-продажу майнових прав неможливо.

З огляду на що, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та розриває Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р. в судовому порядку на підставі ч. 2ст. 651 Цивільного кодексу Українита стягує з Відповідача сплачені на виконання умов договору Позивачкою грошові кошти у розмірі 184950,40 грн. з урахуванням різниці у 10 % від загальної суми сплачених коштів у відповідності до умов Договору.

Щодо стягнення з Відповідача штрафу, індексу інфляції та пені.

Стаття 625 ЦК Українивизначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Стягненню з Відповідача підлягає 184950,40 грн. з урахуванням різниці у 10 % від загальної суми сплачених коштів у відповідності до умов Договору.

Відповідно дост. 546 ЦК Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу вимогст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 2.4. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, орієнтовний строк готовності об`єкта будівництва до експлуатації4 квартал 2021 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації об`єкта будівництва на строк до шести місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

Відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу майнових прав на Квартиру, сторони домовились, що пеня у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення, за недотримання строку готовності об`єкта будівництва понад шість місяців від строку зазначеного в п. 2.4. договору, сплачується продавцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відмови покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання з поверненням усієї суми сплачених коштів та суми пені.

Згідностатті 251 ЦК Українистроком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252 ЦК Українидає визначення строку та терміну, а саме: 1) строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; 2) термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 8ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Враховуючи зазначені положення, суд вважає, що термін готовності об`єкта будівництва до експлуатації в договорі купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення визначено конкретною датою - 31 грудня 2019 року. При цьому, суд вважає, що формулювання «орієнтовний строк» вказує виключно на те, що зміна терміну готовності об`єкта будівництва на строк до шести місяців не буде вважатися порушенням умов цього договору.

Та обставина, що строк готовності об`єкта будівництва до експлуатації, названо в договорі купівлі-продажу майнових прав як орієнтовний, обумовлено лише тим, що в цьому ж пункті договору купівлі-продажу майнових прав передбачено право продавця в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації об`єкта будівництва на строк до шести місяців і це не буде вважатися порушенням.

Враховуючи зазначене, граничним строком виконання продавцем своїх зобов`язань по завершенню будівництва є 30 червня 2022 року та саме з цієї дати позивач правомірно міг би почати нарахування пені.

Згідно до позовних вимог Позивачка просила стягнути пеню за рік, що передував зверненню до суду, тобто в межах строку спеціальної позовної давності.

Оскільки ТОВ «Петрівський квартал 2» порушило умови договору, який розривається в судовому порядку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування позивачу інфляційних втрат та пені.

Перевіривши поданий суду розрахунок, суд приходить до висновку, що з ТОВ «Петрівський квартал 2» підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 30631,42 грн. та пеня у розмірі 75007,50 грн.

Згідно до додаткової угоди від 05.01.2024р.до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 було додано п. 6.5. у якому визначено наступне:

«У разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору, з вини або ініціативи Покупця, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 278999,73 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч дев?ятсот дев?яносто дев?ять грн. 73 коп.). Строк повернення коштів протягом 180 календарних днів, з дати підписання сторонами додаткової угоди про розірвання Договору.»

Оскільки Відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди про розірвання Договору та не виконує свої зобов?язання за Договором - суд вважає за можливе стягнути визначену суму штрафу у розмірі 278999,73 грн., яка самостійно визначена сторонами у додатковій угоді до Договору, як штрафне зобовязання Продавця перед Покупцем у випадку розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10 лютого 2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.), серія A,303-A, п. 29).

Відповідно до вимог частин першої, другої, п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст.12,81,141,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», про розірвання договору та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» (Код ЄДРПОУ 40616059, 08130, Київська обл. с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна 2В) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03.07.2002р. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, АДРЕСА_2 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» (Код ЄДРПОУ 40616059, 08130, Київська обл. с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна 2В) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03.07.2002р. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, АДРЕСА_2 ) 184950,40 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі дев?ятсот п?ятдесят грн. 40 коп.), грошових коштів, які були сплачені ОСОБА_1 за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру за № 106/БХ17 від 05.01.2021р., інфляційні втрати у розмірі 30631,42 грн. (тридцять тисяч шістсот тридцять одна грн. 42 коп.), пеню у розмірі 75007,50 грн. (сімдесят п?ять тисяч сім грн. 50 коп.) та штраф у розмірі 278999,73 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч дев?ятсот дев?яносто дев?ять грн. 73 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» (Код ЄДРПОУ 40616059, 08130, Київська обл. с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна 2В) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03.07.2002р. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, АДРЕСА_2 ) 6 910 (шість тисяч дев`ятсот десять грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.12.2024 року.

Суддя А.В.Янченко