Рішення

від 09.12.2024 по справі 369/15465/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15465/24

Провадження № 2/369/7694/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/15465/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рахівський ВДВС у Рахівському районі Закарпатської області ЗМУ МЮ, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) по виплаті аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Нікушина Валерія Сергіївна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Рахівський ВДВС у Рахівському районі Закарпатської області ЗМУ МЮ, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) по виплаті аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що 01 березня 2008 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №23.

Від даного шлюбу у сторін є двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №75 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №61

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2015 року по справі №369/2143/15-ц шлюб між сторонами було розірвано.

27 вересня 2023 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення про стягнення аліментів, а саме суд вирішив: стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 19 червня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Надалі стягувач отримала виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2023 року.

Рахівським відділом державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкрито виконавче провадження №73389451, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей.

Як зазначає представник позивача, відповідач ОСОБА_2 належним чином аліменти на утримання дітей не сплачує, у зв`язку із чим станом на 14 серпня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 36829,79 грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості по аліментам від 14 серпня 2024 року, виданої державним виконавцем Марією Тракслер.

Враховуючи вище вказане, позивач вважає, що на момент подання даної позовної заяви розмір заборгованості із сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 становить: 36829,79 грн.

Починаючи з липня 2023 року по серпень 2024 року, позивач вважає за необхідне здійснити нарахування пені на щомісячний розмір заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей у загальному розмірі 88699,96 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд:

-Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 36829 грн. 79 коп.;

-Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 36829 грн 79 коп.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином. Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

У судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час винесення рішення до суду не подано.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справ і, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 01 березня 2008 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/2143/15-ц від 19 червня 2015 року, шлюб, зареєстрований 01 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №23, розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 01 липня 2013 року Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 01 липня 2013 року складено відповідний актовий запис № 61. Батьками особи зазначено: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 16 червня 2023 року Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 06 жовтня 2008 року складено відповідний актовий запис № 75. Батьками особи зазначено: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2023 року у справі №369/9274/23 позовну заяву про стягнення аліментів задоволено, а саме суд вирішив: стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 19 червня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2023 року у справі №369/9274/23, 08 листопада 2023 року видано виконавчий лист.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 14 серпня 2024 року, виданого державним виконавцем Марією Тракслер, ОСОБА_2 станом на 14 серпня 2024 року має заборгованість по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження №73389451 у розмірі 36829,79 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) по виплаті аліментів у розмірі 36829,79 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

При розрахунку заборгованості суд бере до уваги поданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем Марією Тракслер, відповідно до якого ОСОБА_2 станом на 14 серпня 2024 року має заборгованість по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження № 73389451 у розмірі 36 829,79 грн..

Суд враховує, що даний Розрахунок, не оскаржувався сторонами в судовому порядку, в матеріалах справи відсутні докази на спростування цього боргу, провадження по справі відкрито ще у листопаді 2023 року та відповідач мав достатньо часу для подання доказів виконавцю щодо виконання рішення суду та внесення необхідних сум.

Отже, за період з 19 червня 2023 року по 14 серпня 2024 року заборгованість складає 36829,79 грн..

Стаття 196 СК України передбачає що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена уст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов`язується з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виходячи з наведеного, законодавець не ставить обов`язок по сплаті аліментів, у разі обізнаності платника аліментів про їх стягнення, в залежність від стягнення таких за виконавчим листом шляхом відрахування із заробітної плати чи іншого доходу, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, підлягають обов`язковому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про судове рішення про стягнення аліментів, але жодного разу аліменти не сплачував, тому заборгованість із аліментів виникла з вини відповідача як особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, а тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів, які не були сплачені);

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2018 року, справа №572/1762/15-ц).

Перевіривши подані суду розрахунки по аліментам, суд вважає, що розмір неустойки позивачем обраховано правильно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несплату аліментів за період з 19 червня 2023 року по 14 серпня 2024 року підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 36829 грн. 79 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже є два способи виконання обов`язку батьків, які проживають окремо, в утриманні дитини: за домовленістю (добровільно), або за рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 СК України один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Вказані норми матеріального права визначають порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні, за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України, і саме в цьому випадку закон передбачає право на звернення до суду та стягнення заборгованості за аліментами.

Стягнення ж заборгованості за аліментами, які вже стягуються на підставі судового рішення, закон не передбачає. Суд, при наявності спору може лише визначити розмір такої заборгованості, яка має бути стягнена в межах виконавчого провадження, при виконанні рішення суду про стягнення аліментів, і ухвалення окремого (додаткового) рішення суду про стягнення цієї заборгованості не потребує.

Отже, стягнення заборгованості за аліментами в даному випадку не може бути самостійним предметом позову, оскільки підлягає стягненню державним виконавцем у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2023 року у справі №369/9274/23 про стягнення аліментів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки (пені) по виплаті аліментів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1211,20 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 187, 192, 194, 196 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рахівський ВДВС у Рахівському районі Закарпатської області ЗМУ МЮ, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) по виплаті аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 19 червня 2023 року по 14 серпня 2024 року у розмірі 36829 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 79 (сімдесят дев`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА