Справа № 703/5526/24
2/703/1749/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судових засідань Яковенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терещенко Сергій Іванович, до Тернівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терещенко С.І., звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку під літ. «А-1» загальною площею 83,3 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., прибудови під літ. «а1» і господарських споруд та будівель: сараю під літ. «Б», сараю-гаражу-літньої кухні під літ. «В», вбиральні під літ. «Г», погребу під літ. «Д», огорожі №1, воріт з хвірткою №2, свердловини №3, та на земельну ділянку за цією ж адресою для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0062.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала його дружина та матір позивача ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки до шести місяців з моменту відкриття не відмовилася від прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, спадкова справа не заводилася. Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , та присадибна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 7123788000:000:0062, з місцем розташуванням згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помела мати позивача ОСОБА_3 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла шляхом подачі до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Компанієць заяви відповідного змісту. На підставі заяви позивача заведена спадкова справа №96/2022. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті своїх батьків. За життя ОСОБА_3 зробила заповіт, яким усе своє майно рухоме і нерухоме, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати за законом на день її смерті, заповіла позивачу. Заповіт не змінений і не скасований. Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, прийнята нею після смерті ОСОБА_2 , але юридично не оформлена. Однак, при оформленні спадщини, а саме реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця виявилося дублювання адрес, а саме реєстрацію за цією адресою комплексу нежитлових будівель ТОВ «Українська елеваторна компанія». Тобто існували наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
На підставі заяви позивача до виконавчого комітету Тернівської сільської ради, оскільки об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюється повноваження сільської ради, була внесена інформація до Реєстру будівельної діяльності про присвоєння адреси об`єктам нерухомості, які позивач успадкувала. Так, наказом №7 від 27 серпня 2024 року реєстраційний номер в ЄДЕССБ:AR:4402-3358-2710-1014, належному померлому ОСОБА_2 житловий будинок садибного типу на земельній ділянці кадастровий номер 7123788000:000:0062, змінена адреса на АДРЕСА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Смілянського районного нотаріального округу Компанієць О.Г. від 02 квітня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями. Обґрунтовуючи свою відмову нотаріус зазначила, що згідно ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цього, відповідно до п.4.15 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві. Позивач не надала для оформлення спадщини правовстановлюючий документ на будинок, що належав спадкодавцю ОСОБА_2 . Оскільки право власності на спадкове майно не зареєстроване у відповідному органі державної реєстрації нерухомого майна, неможливо встановити склад спадкового майна, наявність права власності спадкодавця на нерухоме майно, а тому і не можливо видати свідоцтво про право на спадщину.
Оскільки спадкодавцем по заведеній нотаріусом спадковій справі є ОСОБА_3 , а житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , тому підстави для реєстрації права власності відсутні, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 16 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, а також витребувано, за клопотанням представника позивача, у приватного нотаріуса відповідні докази.
14 листопада 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Терещенко С.І. у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача Тернівської сільської ради у судове засідання не з`явилася, сільський голова даної сільської ради звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без участі представника сільської радим та рішення прийняти згідно чинного законодавства.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію сторін, яка викладена в їх заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської області 03 квітня 2010 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сердюківка Смілянського району Черкаської області, про що 03 квітня 2010 року в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №9 (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, виданого виконкомом районної ради депутатів трудящих: 1. Забудовник ОСОБА_2 ; 2. Місце будівництва: Черкаська область, Смілянський район, с. Сердюківка; 3. Земельна ділянка площею 0,13 га, виділена з держземфонду на підставі рішення Сердюківської сільської ради депутатів трудящих; 4. Забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Сердюківської сільської ради депутатів трудящих від 24 квітня 1970 року за типовим проектом будівлі №346-3; 5. На відведеній земельній ділянці належить збудувати: А. Жилий будинок на 3 кімнати з житловою площею 48.6 кв.м. з матеріалів: фундамент бутовий, стіни цеглові, покрівля шифер; Б. Надвірні будівлі хлів 4х6 м; В. Благоустрій ділянки та озеленення огорожа. Строк початку та закінчення будівництва - 1970-1973 роки (а.с.14).
Як вбачається з виписки №331 з погосподарської книги №04 на 2021-2025 роки Сердюківського старостинського округу, яка складена виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 30 вересня 2024 року, номер об`єкта погосподарського обліку 0375-5. Адреса будинковолодіння: АДРЕСА_1 . Прізвище, ім`я, по батькові власника будинковолодіння ОСОБА_2 . Житловий будинок: рік побудови 1970, загальна площа 68,0 кв.м., житлова площа 50,0 кв.м., кількість кімнат 3, матеріали стін цегла, матеріали покрівлі шифер. Площа земельних ділянок, усього 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га. Члени будинковолодіння з реєстрацією місця проживання відсутні (а.с.15).
Відповідно до положень чинного ЦК УРСР 1963 року на час видачі ОСОБА_2 свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року №11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31 жовтня 1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.
Відповідно до ч. 4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №111883 від 05 жовтня 2009 року, ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 , на підставі рішення Сердюківської сільської ради від 18 липня 2008 року №18-8/V є власником земельної ділянки площею 0,2500 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 7123788000:01:000:0062. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010979200007 (а.с19).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0062, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого Валявським сільським ЗАГС Городищенського району Черкаської області 26 липня 1961 року, ОСОБА_2 , 1936 року народження, та ОСОБА_4 , 1940 року народження, одружилися 26 липня 1961 року, про що у цей же день в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний актовий запис за №24. Після одруження ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.10).
Таким чином, ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 28 жовтня 2024 року за №78913504, за параметрами запиту ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.50).
Отже, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася та свідоцтва про право на спадщину, до складу якої входить вищевказане майно, не видавалися.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до довідки №129, виданої виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 08 травня 2024 року, згідно із записом у погосподарській книзі за номером АДРЕСА_3 , був зареєстрований та фактично постійно проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть №9 від 03 квітня 2010 року). Разом з ОСОБА_2 за вищевказаною адресою постійно була зареєстрована та фактично проживала до дня своєї смерті його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
За вказаних обставин, ОСОБА_3 , яка є дружиною спадкодавця ОСОБА_2 , є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті останнього, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовилася від її прийняття.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Відповідно до ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
27 травня 2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської області Островською В.В. та зареєстрований в реєстрі за №11 (а.с.18).
Відповідно до вказаного заповіту, ОСОБА_3 , розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, рухоме й нерухоме, де б воно не було, з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй за законом на день її смерті заповіла ОСОБА_1 .
На вказаному заповіті наявні відомості, які зазначені старостою с. Сердюківка ОСОБА_6 05 грудня 2022 року, відповідно до яких, за перевіреними даними виконавчого комітету Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сердюківського старостинського округу цей заповіт на день смерті заповідача не змінений і не скасований (а.с.18-зворот).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 жовтня 2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сердюківка Черкаського району Черкаської області, про що 25 жовтня 2022 року складено відповідний актовий запис №689 (а.с.7).
Як вбачається з довідки №1441-0, складеної Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 06 лютого 2023 року, по даним КП «ЧООБТІ» станом на 01 січня 2013 року право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.34).
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_3 була власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0062, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які набуті нею шляхом спадкування цього нерухомого майна після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , однак таке право власності нею не було належним чином оформлене.
Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Відповідно до довідки №196, виданої виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 15 грудня 2023 року, згідно із записом у погосподарській книзі за номером АДРЕСА_4 , була зареєстрована та фактично проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть №689 від 25 жовтня 2022 року). Станом на 22 жовтня 2022 року за вищевказаною адресою зареєстрованих та проживаючих осіб немає (а.с.9).
Доказів наявності осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Сердюківською сільською радою Смілянського району Черкаської області 05 травня 1969 року, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого Сердюківською сільською радою Смілянського району Черкаської області 19 травня 1990 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб 19 травня 1990 року, про що в цей же день в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №6. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.11).
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є донькою та спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно листа №168/01-16 від 28 жовтня 2024 року приватним нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Компанієць О.Г., 22 грудня 2022 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , подала ОСОБА_1 . На підставі цієї заяви 22 грудня 2024 року приватним нотаріусом заведено спадкову справу №96/2022 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 70077279) (а.с.48).
З огляду на викладене, позивач ОСОБА_1 прийняла, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свої матері ОСОБА_3 , спадщину, до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0062, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Тернівська територіальна громада, с. Сердюківка, (станом на 01 січня 2021 року), АДРЕСА_2 , складений КП «ЧООБТІ» 05 лютого 2024 року, реєстраційний номер ТІ01:6073-5591-8870-2481, інвентаризаційна справа №152, вказане будинковолодіння складається з житлового будинку під літ. «А-1» загальною площею 83,3 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., прибудови під літ. «а1» і господарських споруд та будівель: сараю під літ. «Б», сараю-гаражу-літньої кухні під літ. «В», вбиральні під літ. «Г», погребу під літ. «Д», огорожі №1, воріт з хвірткою №2, свердловини №3 (а.27-33).
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат», неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Компанієць О.Г. від 02 квітня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії вирішено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).
У вищевказаній постанові зазначено, що під час вивчення документів спадкової справи, які подала ОСОБА_1 для оформлення, було встановлено відсутність відомостей про зареєстроване право власності за спадкодавцем ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інформації про реєстрацію в Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 30 серпня 2024 року, наказом виконавчого комітету Тернівської сільської ради №7 від 27 серпня 2024 року змінено адресу житлового будинку садибного типу та земельної ділянки з кадастровим номером 7123788000:01:000:0062, що розташовані по АДРЕСА_1 , з № 1 на №1-Б (а.с.17).
Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.
Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Але, як свідчить проведений аналіз справ цієї категорії, суди не завжди при винесенні рішення про відмову в задоволенні позову враховують зазначені обставини. А також не враховують, що всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).
Суди обґрунтовано задовольняють позови спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя юридично не оформила своє право власності на вищевказане нерухоме майно, яке нею успадковане після смерті ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви відповідного змісту до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Компанієць О.Г., позбавлена об`єктивної можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвати право власності на спадкове майно у позасудовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233, 1234, 1236, 1254, 1261, 1265, 1268, 1269 ЦК України, ст.1, 2, 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терещенко Сергій Іванович, до Тернівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на:
- будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку під літ. «А-1» загальною площею 83,3 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., прибудови під літ. «а1» і господарських споруд та будівель: сараю під літ. «Б», сараю-гаражу-літньої кухні під літ. «В», вбиральні під літ. «Г», погребу під літ. «Д», огорожі №1, воріт з хвірткою №2, свердловини №3;
- на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0062, для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Відповідач Тернівська сільська рада, адреса: 20733, Черкаська область, Черкаський район, с. Тернівка, вул. Центральна, 35, код ЄДРПОУ 26358259.
Головуючий Т.В. Ігнатенко
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 16.12.2024 |
Номер документу | 123748423 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Ігнатенко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні