Ухвала

від 11.12.2024 по справі 759/16936/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/5323/24

ун. № 759/16936/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Ул`яновській О.В. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про негайне відібрання дитини,

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2024 р. до суду надійшла зазначена позовна заява.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2024 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

03.12.2024 відповідачем по справі подано заяву про відвід головуючому по зазначеній справі, оскільки поведінка судді Ул`яновської О.В. не відповідає правилам суддівської етики. Крім того, відвід заявлений з підстав п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки у порушення п. 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджена Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 та погоджено наказом Державної судової адміністрації України від 02.04.2015 №45 та п. 4.9 засад використання автоматизованої системи документообігу у Святошинському районному суді міста Києва, затверджено рішенням зборів суддів Святошинського районного суду м. Києва 19.09.2023 року було умисно, з метою маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу, виключено з автоматизованого розподілу судової справи №759/16936/24 суддів Святошинського районного суду м. Києва Ключника А.С. та Петренко Н.О., оскільки перебування їх у відпустках, як визначено у протоколі авторозподілу не відповідають вимогам даного Положення, наслідком чого було досягнутого бажаного результату, а саме щоб дана справа розподілилася для розгляду судді Ул`яновській О.В.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно зі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід та може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, за умовами ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази наявності обставин, що свідчать про порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Слід зазначити, що розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів.

Здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями) розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.

Отже, обрання судді для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованого розподілу судової справи з урахуванням усіх правил, які визначені Правилами.

Будь-яких об`єктивних даних чи відомостей щодо незаконного втручання в роботу автоматизованої системи під час розподілу між суддями справи 759/16936/24 не встановлено, доказів наявності таких обставин не надано.

За вказаних обставин, проаналізувавши подану заяву про відвід та її мотиви, враховуючи те, що заявником недоведено існування підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Ул`яновській О.В. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про негайне відібрання дитини відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Ул`яновська