Ухвала

від 09.12.2024 по справі 453/2046/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/2046/24

№ провадження 2-о/453/115/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Ясінський Ю.Є., розглянувши питання відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком, -

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що він, як батько, самостійно виховує та утримує свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається зі змісту заяви, заявник посилається на те, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , в якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу його колишня дружина зажадала щоб їхній син ОСОБА_3 проживав із ним, так як в неї на меті поїхати на заробітки за межі держави Україна. В подальшому колишня дружина ОСОБА_2 ще в 2022 році виїхала на постійне місце проживання до респуліки Польща та самоусунулась від утримання та виховання їхнього сина ОСОБА_3 . Крім цього, заявник вказує, що між ним та матір`ю дитини 07 листопада 2024 було укладено нотаріально-посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, за яким місцем проживання дитини є місце проживання її батька - заявника у справі.

Як зазначає заявник, встановлення зазначеного у заяві факту необхідне для оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши наявні матеріали, суд приходить до висновку, що дане питання не може бути вирішене шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

Як зазначає заявник, встановлення даного факту йому необхідне для захисту прав та інтересів дитини, а також його прав та інтересів, як батька, оскільки від встановлення такого факту залежить виникнення особистих прав та можливість безперешкодної реалізації особистих його прав, як батька, що займається самостійним вихованням на утриманням дитини, для питань, пов`язаних із вихованням дитини.

В той же час суд звертає увагу на ту обставину, що порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами, в залежності від виду соціальної допомоги.

Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення.

Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердив Порядок № 1751, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

Тобто порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами, в залежності від виду соціальної допомоги.

Отже, державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення. Правовідносини у цій сфері носять публічних характер.

Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» врегульовано відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, а також встановлено порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

У разі виникнення спору щодо реалізації прав позивача, або ж їх обмеження зі сторони компетентного державного органу, позивач має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади - суб`єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 315, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Є. Ясінський