Постанова від 13.12.2024 по справі 904/1661/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1661/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Іванов О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Кузьменка Сергія Геннадійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 (про зупинення провадження у справі) у справі №904/1661/23 (суддя Манько Г.В.)

за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і спору

до В-1 Фізичної особи-підприємця Решотка Сергія Павловича

В-2 Фізичної особи-підприємця Забалуєва Олександра В`ячеславовича

В-3 Кузьменка Сергія Геннадійовича

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і спору (Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Решотка Сергія Павловича (Відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Забалуєва Олександра В`ячеславовича (далі Відповідач-2) про зобов`язання Відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, право постійного користування якою закріплено за Акціонерним товариством Українська залізниця на підставі Державного акту на право постійного користування землею № 105, виданого 13 грудня 1993 року Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Довгинцівський район, місто Кривий Ріг, вулиця Залізничників (колишня назва Ленінського Комсомолу), 40, шляхом демонтажу забудови автомобільної заправної станції з підземними резервуарами дизельного палива та бензину, здійснених на цій земельній ділянці, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її законному землекористувачу акціонерному товариству Українська залізниця.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.23р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 у справі №904/1661/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 у справі №904/1661/23 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн покладено на Акціонерне товариство "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".

Постановою Верховного Суду від 28.05.24р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 у справі № 904/1661/23 скасовано. Справу № 904/1661/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 було призначено підготовче засідання на 16.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024р., за клопотанням позивача, залучено у якості співвідповідача Кузьменка Сергія Геннадійовича.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до суду з клопотанням про призначення судової експертизи та з заявою про доповненням до клопотання про призначення судової експертизи.

Вказане клопотання обґрунтоване ти, що на земельній ділянці розміром 0,4084 га, розташованій за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Залізничників, 40, яка належить AT «Укрзалізниця» на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею № 105, виданого 13 грудня 1993 року Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів, зі змінами в землекористуванні згідно рішення Виконкому міської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року №501, Позивачем зафіксовано факт самовільного зайняття частини ділянки розміром 0,3920 га та самовільного розташування (забудови) націй ділянці автозаправної станції.

Самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,3920 га, що розташована по вул. Залізничників, 40 у місті Кривому Розі та знаходиться в постійному користуванні Позивача, її забудову та проведення на ній господарської діяльності здійснюють Відповідачі у справі Фізична особа-підприємець Решотка Сергій Павлович та Фізична особа-підприємець Забалуєв Олександр Вячеславович.

Вищезазначені обставини входять до предмету доказування у цій справі і підлягають обов`язковій перевірці.

При першому розгляді справи 904/1661/23, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій питання наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою площею 2,73 га за адресою: м. Кривій Ріг, вул. Залізничників, 40 на підставі Державного акта спірним не визнавали, водночас наголосили, що позивач не довів точного місця розташування, конфігурацію та межі земельної ділянки, що належить йому на праві постійного користування, а також самовільно зайнятої земельної ділянки.

Для встановлення вищезазначених обставин необхідні спеціальні знання.

Відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/1661/23:

1. Призначено у справі № 904/1661/23 судову експертизу.

2. Поставлено перед експертизою наступні питання:

2.1 Чи має місце самовільне зайняття частини земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (у складі земельної ділянки розміром 0,4084 га), та перебуває в постійному користуванні AT "Укрзалізниця" на підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993р., та самовільне розташування на земельній ділянці автозаправної станції з підземними резервуарами дизельного палива та бензину, та якщо таке зайняття має місце, то яка площа цього зайняття?

2.2Чи розміщено автозаправну станцію з підземними резервуарами дизельного палива та бензину і бетонним покриттям в межах земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває в постійному користуванні AT "Укрзалізниця" на підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993р. та яка площа такого зайняття, якщо таке має місце?

2.3Чи відповідає земельна ділянка розміром 0,4084 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в постійному користуванні AT "Укрзалізниця", за конфігурацією та розмірами цієї ділянки, які зазначені в Державному акті на право постійного користування № 105 від 13.12.1993р.?

2.4Чи має місце порушення ФОП Забалуєвим О.В., ФОП Решоткою С.П., Кузьменком С.Г. меж: земельної ділянки розміром 0,4084 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває в постійному користуванні AT "Укрзалізниця" на підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993 p.?

2.5 Які об`єкти нерухомого майна перебувають у межах земельної ділянки площею 0,4084 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?

2.6 Яка площа та конфігурація частини земельної ділянки під майновими об`єктами, які не належать AT "Укрзалізниця", але розташовані у межах земельної ділянки площею 0,4084 га. за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Залізничників, 40 (колишня - Ленінського Комсомолу)?

2.7 Чи відповідають розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку 0,41 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у постійному користуванні AT "Українська залізниця" на підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993 року та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, зокрема технічний звіт № 44 топографо-геодезичних робіт по визначенню координат та площі земельної ділянки? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2.8 Чи має місце порушення землекористування, а саме порушення ФОП Решоткою С.П. меж земельної ділянки 0,41 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за умови, що документація із землеустрою на земельну ділянку 0,41 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у постійному користуванні AT "Українська залізниця" на підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993 року відповідає затвердженим вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо так, яка конфігурація та площа земельної ділянки зайнятою ФОП Решотка С.П.?

2.9 Чи має місце порушення землекористування, а саме порушення ФОП Забалуєвим О.В. меж земельної ділянки 0,41 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за умови, що документація із землеустрою на земельну ділянку 0,41 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у постійному користуванні AT "Українська залізниця" па підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993 року відповідає затвердженим вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо так, яка конфігурація та площа земельної ділянки зайнятою ФОН ОСОБА_1 .?

2.10Чи відповідає земельна ділянка розміру 0,4084 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває в постійному користуванні AT "Укрзалізниця" за конфігурацією та площею цієї ділянки, які зазначені в Державному акті на право постійного коригування № 105 від 13.12.1993 р. та з урахуванням відповідності документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, зокрема технічного звіту № 44 топографо-геодезичних робіт по визначенню координат та площі цієї земельної ділянки?

3. Попереджено судового експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов`язано сторони у разі потреби надати експерту необхідні для проведення експертизи документи або виконати необхідні дії.

5. Зобов`язано позивача оплатити вартість експертних досліджень в частині запропонованих питань (2.1 - 2.6). Зобов`язати відповідача - 1 оплатити вартість експертних досліджень в частині запропонованих питань (2.7 - 2.10).

6. Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (49033, м.Дніпро, тупик Будівельний, буд. 1).

7. Зупинено провадження у справі №904/1661/23 на час проведення експертизи.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для розгляду даної справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати підпункт 2.4 пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 року про зупинення провадження у справі № 904/1661/23 в частині питання щодо ОСОБА_2 . В порядку ч. 4 ст. 269 ГПК України, скасувати всі інші пункти або всі інші підпункту пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 року у справі № 904/1661/23, якщо суд апеляційної інстанції встановить порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права в частині питань які стосуються ОСОБА_2 .

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник не погоджується з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/1661/23, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, з підстав, викладених в даній апеляційній скарзі.

Скаржник вказує, що предмет і підстави позову не стосуються ОСОБА_2 , тому його залучення у справу є необґрунтованим і порушує норми ГПК України.

Скаржник також посилається на порушення судом принципу рівності сторін, змагальності та неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Позовна заява не відповідає вимогам статей 162 і 164 ГПК України: у ній не зазначено підстав для позову до ОСОБА_2 .

Суд поставив перед експертами питання, які стосуються прав і обов`язків ОСОБА_2 , хоча такі обставини не входять до предмета доказування у справі.

Експертиза призначена без реальної потреби в спеціальних знаннях.

Також скаржник вказує на те, що позивач не має права змінювати предмет чи підстави позову після направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини справи не змінилися.

Позивач не подав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, а суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним доказам.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем по справі подано відзив на апеляційну скаргу, яку вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підлягає задоволенню. Просить залишити апеляційну скаргу Відповідача без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 по справі № 904/1661/23 - без змін.

Позивач у відзиві зазначає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024р. є законною та такою, що ухвалена у відповідності та при дотриманні норм процесуального права, а зауваження та обґрунтування апеляційної скарги є безпідставними.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду між суддями від 25.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Іванов О.Г.

Ухвалою суду від 30.09.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1661/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/1661/23.

25.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/1661/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 (про зупинення провадження у справі) у справі №904/1661/23 - залишено без руху.

19.11.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 (про зупинення провадження у справі) у справі №904/1661/23 (суддя Манько Г.В.). Призначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і спору (Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Решотка Сергія Павловича (Відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Забалуєва Олександра В`ячеславовича (Відповідач-2), за змістом якого просить суд зобов`язати Відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, право постійного користування якою закріплено за Акціонерним товариством Українська залізниця на підставі Державного акту на право постійного користування землею № 105, виданого 13 грудня 1993 року Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Довгинцівський район, місто Кривий Ріг, вулиця Залізничників (колишня назва Ленінського Комсомолу), 40, шляхом демонтажу забудови автомобільної заправної станції з підземними резервуарами дизельного палива та бензину, здійснених на цій земельній ділянці, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її законному землекористувачу акціонерному товариству Українська залізниця.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024р. залучено у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву у якій просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи. Позивач звернувся до суду з заявою про доповненням до клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/1661/23 зупинено провадження у справі та призначено судову експертизу, що і є предметом апеляційного перегляду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі, постановлена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами 1, 5 ст. 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з`ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об`єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

За приписами ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 ст. 106 ГПК України встановлено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" унормовано, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Доводи апеляційної скарги в частині …. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровській області від 16.07.2024 року, мене, як громадянина Кузьменко Сергія Геннадійовича в якості співвідповідача залучено у справу 904/1661/23 за позовом AT «Укрзалізниця» в особі філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Основною позовною вимогою, якою охоплюється предмет позову у даній справі, є зобов`язати фізичну особу - підприємця Забалуєва Олександра Вячеславовича та фізичну особу - підприємця Решотку Сергія Павловича усунути перешкоди в користування земельною ділянкою, право постійного користування якою закріплено за акціонерним товариством «Українська залізниця» на підставі Державного акту на право постійного користування землею № 105, виданого 13.12.1993 року Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Довгинцівський район, місто Кривий Ріг, вулиця Залізничників (колишня назва Ленінського Комсомолу) 40, шляхом демонтажу забудови - автомобільної заправної станції з підземними резервуарами дизельного палива та бензину, здійснених на цій земельній ділянці, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її законному землекористувачу- акціонерному товариству «Українська залізниця».

Підстава для звернення до суду, що визначена позивачем, здійснення господарської діяльності вищеозначеними ФОПами на земельній ділянці без дозволу на те позивачем.

Так, судом перед експертною установою, серед іншого поставлено питання 2,4 наступного змісту «Ум має місце порушення ФОП Забалуєвим О.В. ФОП Решоткою С.П., Кузьменком С.Г меж: земельної ділянки розміром 0,4084 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває в постійному користуванні AT «Укрзалізниця» на підставі Державного акту на право постійного користування № 105 від 13.12.1993р.?»

За приписами вимог ст.ст. 98-100 ГПК України, ….

Одразу звертаю увагу суду, що суд першої інстанції залучив мене в якості співвідповідача після направлення справи на новий розгляд та призначив судову експертизу з питаннями, які стосуються моїх прав та обов`язків у справі, де предмет та підстави позову до мене відсутні, про що наведено далі.

Серед основних засад (принципів) господарського судочинства містяться вимоги неприпустимості зловживання процесуальними правами, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін (пп. 2,4,11 ч. З ст. 2 ГПК України).

За частиною 1 ст. 4 ГПК…

Приписи ч. 2 ст. 4 ГПК, …..

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ….

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, господарський процесуальний кодекс України встановив імперативну норму, як для позивача так і для суду щодо юрисдикції спорів, до якої належать господарськи справи, і вона виключає можливість розгляду справ щодо прав на нерухоме майно, в тому числі на землю за участю фізичних осіб, які не є підприємцями.

Саме за клопотанням позивача суд, в порушення наведених норм права, залучив фізичну особу, яка не є підприємцем як співвідповідача у справі, відповідно яка, згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді ще й за позовом, в якому підстави та предмет позову до Кузьменка С.Г відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України,…

Пунктами 4, 5 частини 3 ст. 162 ГПК України, ….

Пунктами 6-10 ч. З ст. 162 ГПК України, також встановлено інші вимоги до позовної заяви, відомості відносно вжитих заходів щодо ОСОБА_2 відсутні.

Отже, позовна заява, є такою, що не відповідає вимогам викладених у статтях 162, 164 ГПК України.

Частиною 3 ст. 46 ГПК України, ….

Як свідчить ухвала суду першої інстанції від 20.06.2024 року, постановою Верховного Суду від 28.05.24р. касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 у справі № 904/1661/23 скасовано. Справу № 904/1661/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 ГПК України, ….

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Фактичні обставини справи не змінювалися. Отже у AT «Укрзалізниця» в особі філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» відсутнє право змінювати як предмет окремо так і з одночасною зміною підстав позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України, ...

За змістом п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України ...

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, ….

Відповідно до ч. З ст. 164 ГПК України, ….

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України, ….

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України ….

Відповідно до статті 74 ГПК України, ….

Згідно з пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 N 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Господарські суди зобов`язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд першої інстанції вказав, що предметом спора є вимоги виключно до ОСОБА_3 (відповідач 1) та ФОП Забалуєв О.В. (відповідач 2).

Мотивувальна частина оскаржуваної ухвали містить посилання на заявлені клопотання про призначення судової експертизи від позивача та відповідача 1.

Враховуючи, що суд першої інстанції у п. 5 резолютивної частини ухвали зобов`язав позивача оплатити вартість експертних досліджень в частині запропонованих питань по пунктах 2.1.-2.6, то питання по оскаржуваному пункту 2.4 заявлено позивачем.

Клопотання позивача про призначення судової експертизи на мою адресу не надходило, що дає мені підстави стверджувати, що таке клопотання було заявлено позивачем ще до того, як суд за клопотанням того ж позивача протиправно залучив мене до даної справи в якості співвідповідача.

Суд встановив, що предмет спору до мене не заявлено, проте проігнорував вимоги наведених вище норм права, оскільки мав право призначати експертизу та ставити питання виключно за обставинами предмету спору.

Судом першої інстанції також не вмотивовано, з яких підстав він виходив задовольняючи клопотання позивача і відповідача 1, не обгрунтовано строк подання таких клопотань, що є порушенням ст.ст. ІЗ, 74, 76, 80, 98-100, 164 ГПК України.

Як було вказано вище, позовна заява позивача не містить ні предмету ні підстав позову до ОСОБА_2 .. Таким чином, діючи в угоду позивачу, суд першої інстанції залучивши мене до справи співвідповідачем, поставив мене в поле правової невизначеності, оскільки я не можу навіть визначити в якій мірі інші питання поставлені перед експертом (експертною установою) стосуються або можуть стосуватися моїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів як учасника справи. Отже, фактично я не можу обгрунтувати їх законність або незаконність прийняття.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.… колегія суддів відхиляє з огляду на наступне:

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що на земельній ділянці розміром 0,4084 га, розташованій за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Залізничників, 40, яка належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею № 105, виданого 13 грудня 1993 року Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів, зі змінами в землекористуванні згідно рішення Виконкому міської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року №501, Позивачем зафіксовано факт самовільного зайняття частини ділянки розміром 0,3920 га та самовільного розташування (забудови) на цій ділянці автозаправної станції.

Самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,3920 га, що розташована по АДРЕСА_1 та знаходиться в постійному користуванні Позивача, її забудову та проведення на ній господарської діяльності здійснюють Відповідачі у справі Фізична особа-підприємець Решотка Сергій Павлович та Фізична особа-підприємець Забалуєв Олександр В`ячеславович.

Відповідно до Актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 02.04.2019 №197-ДК/264/АП/09/01- 19 та №197-ДК/0032Пр/03/01-19 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Залізничніків,40 у м. Кривий Ріг.

За результатами обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що гр.Кузьменко Сергій Геннадійович самовільно займає земельну ділянку площею 0,1349 га земель транспорту для здійснення підприємницької діяльності. Також встановлено, що в межах земельної ділянки 0, 4084 га знаходиться бетонне покриття площею, 0,1349 га на якому розташовано МАФ, газорозподільний пункт, та ємність для скрапленого газу. На земельній ділянці площею 0,1349 га здійснює діяльність Кузьменко Сергій Геннадійович, що також підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2019 та приписом №197-ДК/050ПР/03/01/-19.

Для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування за цим господарським спором, виникла потреба у спеціальних земельно-технічних знаннях та знаннях у сфері землеустрою.

У зв`язку з вищенаведеним, Позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотаннями про залучення у якості співвідповідача гр.Кузьменка Сергія Геннадійовича, про призначення судової експертизи, а також із заявою про доповнення до клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 залучено у якості співвідповідача Кузьменка С.Г., призначено у справі судову експертизу та зупинено провадження у справі (ухвали від 16.07.2024, від 10.09.2024).

При цьому, Позивач не змінював предмет позову - вимогу, з якою звернувся до Відповідачів, а також підстав позову - обставин, на яких ґрунтується вимога Позивача. Отже, доводи скаржника про відсутність у Позивача права змінювати предмет та підстави позову є такими, що не відповідають матеріалам справи.

Інші доводи апеляційної скарги визнаються колегією суддів як такі, що не містять в собі обґрунтувань, які б мали оцінюватися судом на предмет порушення судом першої інстанції норм процесуального права, носять виклад суб`єктивного відношення апелянта до факту залучення його до участі в справі в зв`язку із чим не потребують додаткових мотивів їх відхилення і не можуть бути підставою в розумінні чинного процесуального законодавства України для скасування вірного висновку суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Верховний Суд неодноразово констатував, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

З огляду на вказане, колегія суддів дослідивши обставини справи у їх сукупності та з огляду на предмет доказування у даній справі та суперечності щодо цього, враховуючи правову природу спірних правовідносин, які виникли між сторонами, вважає, що клопотання позивача про призначення експертизи обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом, а доводи апеляційної скарги такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали та зводяться лише до незгоди з прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням.

Ураховуючи, що оскарженою ухвалою суду призначено судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом згідно зі ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.

Колегія суддів зауважує, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 904/1661/23 відповідає вимогам процесуального законодавства і відсутні достатні правові підстави для її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу (про зупинення провадження у справі) Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/1661/23 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 - без змін.

Розподіл судових витрат:

Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, то відповідно до положень ст.129 ГПК України суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 про зупинення провадження у справі №904/1661/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 про зупинення провадження у справі у справі №904/1661/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя О.Г.Іванов