Рішення

від 18.12.2007 по справі 15539-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15539-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2007Справа №2-22/15539-2007

За позовом - ЗАТ «Охорона-Комплекс-Крим», м.Сімферополь

До відповідача   -  Управління капітального будівництва Феодосійської міської Ради

Про стягнення 1330,70 грн.

Суддя С.В.Яковлєв

представники:

Від позивача – Кулаченко Л.В. – пр-ник, дов. від 14.05.07 р.

Від відповідача    - не з'явився

       Сутність спору:  Позивач – ЗАТ «Охорона-Комплекс-Крим», м.Сімферополь,  -  звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Управління капітального будівництва Феодосійської міської Ради  (далі відповідач) 1330,70 грн.  Вимоги мотивовані тим, що відповідачем не оплачені  в повному обсязі сплачено за послуги , надані йому за договором № 4525 від 04.04.05 р. На момент звернення до суду заборгованість відповідача склала 1124,53 грн., яку він просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути  172,80 грн. – пені, 33,37 грн.  – 3% річних, покласти на відповідача судові витрати в повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.12.07 р. від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, у якому він просив стягнути  1124, 53 грн. заборгованості, 106,53 грн. пені., та 33, 37 грн. річних.   

Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, явку  представника в судове засідання двічі не забезпечив, витребувані судом документи в суд не направив, про дні та час проведення судових засіданнь був сповіщений належним чином.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає  можливим розглянути справу по наявним у ній матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача,  дослідивши представлені докази, суд

                             В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та відповідачем 04.04.05 р.  було укладено договір № 4525, відповідно до якого  перший прийняв на себе зобов'язання виконати  роботи  з реконструкції охоронно-пожеженої сигналізації фондосховища історико-літературного музею О.Грина, розташованого у м.Феодосія , вул. Галерейна, 10,  а останній був зобов'язаний прийняти засоби охоронно-пожежної сигналізації та  оплатити їх у відповідності зі сметами № 1,2,3.

                 Розрахунок  за виконані роботи мав  здійснюватись шляхом  перерахування коштів на поточний рахунок позивача на умовах, викладених у п. 3.2. договору.

                За неналежне  виконання  договорних зобов'язань відповідач виплачував позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кажний день прострочки від суми заборгованісті (п.5.6 договору).

Сторони встановили термін дії зазначеного договору 6 місяців  (п.6.6)

               Згідно зі ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або  управлінсько -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право  вимагати  від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

               Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (ст. 217 ГК України). При цьому,  учасники господарських відносин відповідають  за  невиконання або неналежне виконання       господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України).У відповідності зі ст. 230 ГК України  штрафними санкціями  визнаються  господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні  їм правил здійснення господарської діяльності,   невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.  Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГКУкраїни). Згідно зі ст. 343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але  не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

      Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України )  зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони ( кредитора) певні дії ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати  від боржника виконання його обов'язку.

                     Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України( ст. 526 ЦК України). Виконання зобов'язання  може забеспечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).

                      Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

                      Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язан сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                      Згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення  пені застосовується позовна давність в один рік.

        Позивачем представлені акти виконаних робіт з монтажу системи охоронно-пожежної сигналізації за червень 2005 р. № 1, 2, 3 , згідно з яким вартість робіт складає 22490, 66 грн.

             Відповідач виконав  ч а с т к о в о  свої зобов'язання по сплаті за виконаня роботи, несплаченою залишилась сума 1124,53 грн.

             Позивачем надано акт звірення взаєморозрахунків від 30.11.06 р., підписаний відповідачем, згідно з яким  його заборгованість по сплаті  за  надані позивачем послуги з встановлення  охоронно-пожежної сигналізації станом на 01.12.06 р.  складалає 1124,53 грн.

             Згідно з довідкою Кримського центрального відділення Промінвестбанку, який  обслуговує позивача ( вих.№ 04/7356 від 05.12.07 р.), за період часу з 01.12.06 р. по 01.12.07 р.  грошових коштів на  поточний рахунок  останнього від  Управління капітального будівництва Феодосійської міської Ради  не надходило.

             Відповідач  в порядку передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду докази виконання зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару в повному обсязі .

            За таких обставни суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором №  4525 від 04.04.95 р.  (з урахуванням Кошторисів № 1,2,3)  , тому згідно зі ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549,  625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача суми боргу у розмірі 1124,53 грн. заборгованості , а також 33,37 грн. річних.

            У частині  стягнення 66,27 грн. – провадження по справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача за п. 4. ст.80 ГПК України.

                     У частині стягнення 106, 53 грн. пені –  позовні вимоги задоволенню не підлягають у  зв'язку із закінченням терміну позовної давності, встановленого ст.. 258 ЦК України.

            Згідно зі ст. 49  ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача з урахуванням  розміру задоволених вимог.

                     За  згодою представника позивача у ході судового засідання. яке відбулось  18.12.2007 р., були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. У відповідності зі ст. 84 ГПК України рішення оформлене та підписане 24.12.2007 р.

                      Керуючись ст.ст. 49,  п.4.ст.80, 82 –85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління капітального будівництва  Феодосійської міської Ради ( м.Феодосія, вул.Войкова, 44, ЗКПО 04055452) на користь ЗАТ «Охорона-Комплекс-Крим» (м.Сімферополь, вул.Міллера, 4, ЗКПО 31059473, р/р 26005012442401 МФО 324485 ОКБ м.Сімферополь) 1124,53 грн. заборгованості за договором № 4525 від 04.04.05 р., 33,37 грн. – 3% річних,  88,75  грн. державного мита, 102, 67 грн.   – витрат на ведення процесу.

3.          У частині стягнення 66,27 грн. пені – провадження по справі припинити.

4.          У частині стягнення  106,53 грн. пені. -  у позові відмовити.

5.          Повернути ЗАТ «Охорона-Комплекс-Крим» (м.Сімферополь, вул.Міллера, 4, ЗКПО 31059473, р/р 26005012442401 МФО 324485 ОКБ м.Сімферополь) з державного бюджету м.Сімферополя зайво сплачене  платіжним дорученням № 1070 від 19.06.07 р. державне мито у сумі 102 грн.  

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.