Постанова

від 12.12.2024 по справі 466/12740/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/12740/21 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П. С.

Провадження № 22-ц/811/2474/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання Матяш С. І.,

з участю прокурора Сеніва О. П., представника позивача Смотрича Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2024 року (повний текст рішення складено 21 червня 2024 року) у справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2021 року керівник Галицької прокуратури в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (далі ЛОДА) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» (далі ДП ЛЛСНЦ), в якому просив ухвалити рішення про усунення перешкоди у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га, шляхом повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації із приватної власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням Галицькою окружною прокуратурою м. Львова виявлено порушення при набутті у власність земель державного лісового фонду. Так, СВ ВП № 1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013150090000215 від 11.10.2013 за фактом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами Брюховицької селищної ради, які видали рішення № 245 від 11 березня 2004 року та № 263 від 18 березня 2004 року, якими вилучили земельні ділянки лісового фонду 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу, що з 2006 року і до тепер перебувають на балансі Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та підлягали вилученню, до 27 травня 2021 року, тільки на підставі рішень Кабінету Міністрів України, загальною площею 19, 1 га та віднесли їх до земель селища рекреаційного призначення, які згодом передали у власність приватних осіб для громадської забудови, що призвело до незаконної вирубки лісів рекреаційнооздоровчого призначення та спричинило державі тяжкі наслідки, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною першою статті 185 КК України.

Лісові ділянки кварталу 39-100 за категоріями лісів віднесені до лісів природоохоронного наукового, історико-культурного призначення (кв.39) площею - 12, 3 га, рекреаційно-оздоровчі ліси (в межах Львівської міської ради) 2 011, 7 га.

Досудовим слідством встановлено, що рішеннями Брюховицької селищної ради № 245 від 11 березня 2004 року та № 263 від 18 березня 2004 року вилучено земельні ділянки лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19, 1 га і віднесено їх до земель рекреаційного призначення селища.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 280 від 01 квітня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (далі ТОВ «Новобуддизайн») в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8, 86 га, яку пропонувалось надати ТОВ «Новобуддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно - навчального центру в районі вулиці Ряснянської, яка надається із земель запасу селища. У подальшому, рішенням Брюховицької селищної ради № 328 від 01 липня 2004 року «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8, 8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі та надання її в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) ТОВ «Новобуддизайн» затверджено проект відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8, 8643 га, з яких 1, 8 га - під житлове будівництво та 7,0643 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру та надано в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність).

Між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі № 2-3327/04 від 15 листопада 2004 року за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Новобуддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ТОВ «Новобуддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, про зобов`язання ТОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради прийняти рішення про продаж ТОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради та ТОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішено зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8, 8643 га, з якої 1,8 га - під житлове будівництво та 7, 0643 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської, яку орендує ТОВ «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ТОВ «Новобуддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8, 8643 га з яких 1, 8 га - під житлове будівництво та 7, 0643 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської, яку орендує ТОВ «Новобуддизайн», яка складала згідно з експертною оцінкою 2 646 740 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23 жовтня 2008 року № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року у справі № 2-3327/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 у справі № 2-3327/04 та вирішено продати ТОВ «Новобуддизайн» земельну ділянку площею 8, 8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі. Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8, 8643 га в районі АДРЕСА_1 , яка підлягає продажу у власність ТОВ «Новобуддизайн». Цим рішенням зобов`язано ТОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05 листопада 2008 року між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8, 8643 га.

Окрім того, рішенням Брюховицької селищної ради № 271 від 25 березня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати приватному підприємству «Буддизайн» (далі ПП «Буддизайн») в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8, 9965 га, яку пропонувалось надати ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської-Незалежності України, яка надається з земель запасу селища.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 318 від 24 червня 2004 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8, 9965 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами громадського - житлового призначення в районі вул. Незалежності України - Ряснянської в смт. Брюховичі та надання її ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)», затверджено проект відведення земельної ділянки площею 8, 9965 га для будівництва дошкільного спортивного-навчального центру з об`єктами громадсько-житлового призначення в районі АДРЕСА_1 , з яких 5, 0360 га - під громадсько-житлове будівництво, 3,9605 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру. Даним рішенням надано вищевказану земельну ділянку ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років.

Між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі № 2 -3327/04 від 15 листопада 2004 року за позовом ОСОБА_3 до ПП «Буддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ПП «Буддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, зобов`язання ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, визнання дій Брюховицької селищної ради незаконними, зобов`язання Брюховицької селищної ради прийняти рішення про продаж ПП «Буддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради та ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішено зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж приватному підприємству «Буддизайн» земельної ділянки площею 8, 9965 га, з яких 5,036 га - під громадсько-житлове будівництво та 3, 9605 га під - будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської Незалежності України, яку орендує ПП «Буддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ПП «Буддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,9965 га з яких 5, 036 га - під громадсько-житлове будівництво та 3, 9605 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської - Незалежності України, яку орендує ПП «Буддизайн», яка складає згідно з експертною оцінкою 2 622 720 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23 жовтня 2008 року № 619 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року у справі № 2-3326/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року у справі №2-3326/04 та продано ПП «Буддизайн» земельну ділянку площею 8, 9965 га, з яких 5, 036 га під громадсько-житлове будівництво та 3, 9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянська Незалежності України. Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8, 9965 га в районі вул. Ряснянської - Незалежності України в смт. Брюховичі, яка підлягає продажу у власність ПП «Буддизайн». Цим рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05 листопада 2008 між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської площею 8, 9965 га.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2005 року у справі № 2-38/2005 за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішення Брюховицької селищної ради № 245 від 11 березня 2004 року та рішення Брюховицької селищної ради № 263 від 18 березня 2004 року визнано рішення Брюховицької селищної ради №245 11 березня 2004 року та рішення Брюховицької селищної ради № 263 від 18 березня 2004 неправомірними та скасовано їх. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005 року та ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16 серпня 2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2009 року.

У вказаному рішенні установлено, що згідно представлених суду письмових доказів, вбачається, що вилучені Брюховицькою селищною радою земельні ділянки, на яких розташовані ліси, відносяться до лісів 1 групи, до земель рекреаційного призначення. На підтвердження вище викладеного представником Брюховицької селищної ради представлено висновки Державного лісогосподарського об`єднання «Львівліс» від 2003 року.

15 червня 2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року (справа № 2-3327/04).

13 липня 2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року (справа № 2-3326/04).

Відтак, згаданими судовим рішення встановлено, що Брюховицька селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками, зокрема, передавати дані земельні ділянки у власність.

Незаконно набувши у власність спірні земельні ділянки, ПП «Буддизайн» відчужило земельну ділянку під громадське-житлове будівництво, кадастровий № 4610166300:05:002:1608, площею 5,0360 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 серпня 2009 укладеного з покупцями ОСОБА_4 , приватним підприємством «Галицький Достаток» (далі ПП «Галицький Достаток»).

25 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ПП «Галицький Достаток» уклали договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, згідно якого сторони дійшли згоди щодо поділу майна, згідно якого ПП «Галицький Достаток» перейшла земельна ділянка площею 3,0000 га.

B подальшому ТОВ «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05 лютого 2010 року ПП «Галицький Достаток» зареєструвало право власності на вищевказану земельну ділянку площею 3, 0000 га (кадастровий № 4610166300:05:002:0004), оформивши державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 258225 від 05 лютого 2010 року.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:05:002:0004 площею 3, 0000 га поділена на земельні ділянки з такими кадастровими номерами і площами: 4610166300:05:002:0017 площею 0, 1375 га, 4610166300:05:002:0018 площею 0, 1428 га, 4610166300:05:002:0019 площею 0, 1441 га, 4610166300:05:002:0020 площею 0, 1432 га, 4610166300:05:002:0021 площею 0, 1417 га, 4610166300:05:002:0022 площею 0, 1383 га, 4610166300:05:002:0023 площею 0, 2366 га, 4610166300:05:002:0024 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0025 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0026 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0027 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га, 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0030 площею 0, 0849 га, 4610166300:05:002:0031 площею 0, 1615 га, 4610166300:05:002:0032 площею 0, 2020 га, 4610166300:05:002:0033 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0034 площею 0, 1199 га, 4610166300:05:002:0035 площею 0, 2700 га.

В подальшому, ПП «Галицький достаток» відчужило частину земельних ділянок третім особам.

Зокрема, ПП «Галицький достаток» відчужило земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га ОСОБА_5 .

24 лютого 2017 року ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу відчужила вказані земельні ділянки ОСОБА_1 .

Таким чином, на даний час, за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га.

Набуття відповідачем у власність земель лісового фонду з порушенням земельного законодавства порушує права та інтереси держави в особі ЛОДА в частині права вільного володіння і розпорядження спірними земельними ділянками, а також права ДП «ЛЛСНЦ» в частині права користування такими. Таким чином, спірні земельні ділянки мають бути повернуті відповідачем у власність держави на користь ЛОДА та у постійне користування ДП «ЛЛСНЦ».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» про усунення перешкоди у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га, шляхом повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації із приватної власності ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі має бути віндикаційний позов про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння, а не негаторний позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішення суду оскаржив перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури, подавши в серпні 2024 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2024 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавство України не передбачає підстав для отримання статусу титульного володільця приватної особи на землі лісогосподарського призначення, крім випадків, передбачених, зокрема, статтею 56 ЗК України та статтею 12 ЛК України. В силу зовнішніх об`єктивних явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність може і повинна знати про те, що така є лісовою земельною ділянкою, котра не може перебувати у власності фізичних осіб. Відтак, належним способом правового захисту є усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками законним володільцем, а не витребування такої ділянки від фактичного володільця. У зв`язку з цим помилковим є висновок місцевого суду про обрання позивачем неефективного способу захисту. Такі доводи ґрунтуються на висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішеннями Брюховицької селищної ради № 245 від 11 березня 2004 року та № 263 від 18 березня 2004 року вилучено земельні ділянки лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесено їх до земель рекреаційного призначення селища.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 280 від 01 квітня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (далі ТОВ «Новобуддизайн») в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,86 га, яку пропонувалось надати ТОВ «Новобуддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно - навчального центру в районі вулиці Ряснянської, яка надається з земель запасу селища. У подальшому, рішенням Брюховицької селищної ради № 328 від 01 липня 2004 року «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8, 8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі та надання її в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) ТОВ «Новобуддизайн» затверджено проект відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8, 8643 га, з яких 1, 8 га під житлове будівництво та 7, 0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру та надано в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність).

Між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі № 2-3327/04 від 15 листопада 2004 року за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Новобуддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ТОВ «Новобуддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, про зобов`язання ТОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради прийняти рішення про продаж ТОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради та ТОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішено зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8, 8643 га з якої 1,8 га - під житлове будівництво та 7, 0643 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської, яку орендує ТОВ «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ТОВ «Новобуддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8, 8643 га з яких 1, 8 га - під житлове будівництво та 7, 0643 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської, яку орендує ТОВ «Новобуддизайн», яка складала згідно з експертною оцінкою 2 646 740 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23 жовтня 2008 року № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року у справі № 2-3327/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 у справі № 2-3327/04 та вирішено продати ТОВ «Новобуддизайн» земельну ділянку площею 8, 8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі. Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8, 8643 га в районі АДРЕСА_1 , яка підлягає продажу у власність ТОВ «Новобуддизайн». Цим рішенням зобов`язано ТОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05 листопада 2008 року між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської площею 8, 8643 га.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 271 від 25 березня 2004 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати приватному підприємству «Буддизайн» (далі ПП «Буддизайн») в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8, 9965 га, яку пропонувалось надати ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської-Незалежності України, яка надається з земель запасу селища.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 318 від 24 червня 2004 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8, 9965 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами громадського - житлового призначення в районі вул. Незалежності України - Ряснянської в смт. Брюховичі та надання її ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)», затверджено проект відведення земельної ділянки площею 8, 9965 га для будівництва дошкільного спортивного-навчального центру з об`єктами громадсько-житлового призначення в районі АДРЕСА_1 , з яких 5, 0360 га - під громадсько-житлове будівництво 3,9605га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру. Даним рішенням надано вищевказану земельну ділянку ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років.

Між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі №2 -3327/04 від 15 листопада 2004 року за позовом ОСОБА_3 до ПП «Буддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ПП «Буддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, зобов`язання ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, визнання дій Брюховицької селищної ради незаконними, зобов`язання Брюховицької селищної ради прийняти рішення про продаж ПП «Буддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради та ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішено зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж приватному підприємству «Буддизайн» земельної ділянки площею 8, 9965 га, з яких 5, 036 га - під громадсько-житлове будівництво та 3, 9605 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської Незалежності України, яку орендує ПП «Буддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ПП «Буддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,9965 га, з яких 5, 036 га - під громадсько-житлове будівництво та 3, 9605 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт.Брюховичі в районі вулиці Ряснянської - Незалежності України, яку орендує ПП «Буддизайн», яка складає згідно з експертною оцінкою 2 622 720 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23 жовтня 2008 року № 619 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року у справі № 2-3326/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року у справі № 2-3326/04 та продано ПП «Буддизайн» земельну ділянку площею 8, 9965 га, з яких 5, 036 га - під громадсько-житлове будівництво та 3, 9605 га - під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянська Незалежності України. Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8, 9965 га в районі вул. Ряснянської - Незалежності України в смт. Брюховичі, яка підлягає продажу у власність ПП «Буддизайн». Цим рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05 листопада 2008 між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської площею 8, 9965 га.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2005 року у справі № 2-38/2005 за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішення Брюховицької селищної ради № 245 від 11 березня 2004 року та рішення Брюховицької селищної ради № 263 від 18 березня 2004 року визнано рішення Брюховицької селищної ради № 245 від 11 березня 2004 року та рішення Брюховицької селищної ради № 263 від 18 березня 2004 неправомірними та скасовано їх. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005 року та ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16 серпня 2005 року і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2009 року.

15 червня 2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року (справа № 2-3327/04).

13 липня 2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року (справа № 2-3326/04).

ПП «Буддизайн» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 серпня 2009 року, укладеного з покупцями ОСОБА_4 , приватним підприємством «Галицький Достаток» (далі ПП «Галицький Достаток») відчужило земельну ділянку під громадське-житлове будівництво площею 5, 0360 га, кадастровий № 4610166300:05:002:1608.

25 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ПП «Галицький Достаток» уклали договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, згідно якого сторони дійшли згоди щодо поділу майна, згідно якого ПП «Галицький Достаток» перейшла земельна ділянка площею 3, 0000 га.

B подальшому, ТОВ «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05 лютого 2010 року ПП «Галицький Достаток» зареєструвало право власності на вищевказану земельну ділянку площею 3, 0000 га (кадастровий № 4610166300:05:002:0004), оформивши державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 258225 від 05 лютого 2010 року.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:05:002:0004 площею 3, 0000 га поділена на земельні ділянки з такими кадастровими номерами і площами: 4610166300:05:002:0017 площею 0, 1375 га, 4610166300:05:002:0018 площею 0, 1428 га, 4610166300:05:002:0019 площею 0, 1441 га, 4610166300:05:002:0020 площею 0, 1432 га, 4610166300:05:002:0021 площею 0, 1417 га, 4610166300:05:002:0022 площею 0, 1383 га, 4610166300:05:002:0023 площею 0, 2366 га, 4610166300:05:002:0024 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0025 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0026 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0027 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га, 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0030 площею 0, 0849 га, 4610166300:05:002:0031 площею 0, 1615 га, 4610166300:05:002:0032 площею 0, 2020 га, 4610166300:05:002:0033 площею 0, 1200 га, 4610166300:05:002:0034 площею 0, 1199 га, 4610166300:05:002:0035 площею 0, 2700 га.

В подальшому, ПП «Галицький достаток» відчужило частину земельних ділянок третім особам.

Зокрема, ПП «Галицький достаток» відчужило земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га ОСОБА_5 .

24 лютого 2017 року ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу відчужила вказані земельні ділянки ОСОБА_1 .

Таким чином, на даний час, за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII«Прикінцеві положення»ЛК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зі статтею 10ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до статті 12ЛК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі. Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Можливість набуття права приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення передбачена також нормами статей 56, 57 ЗК України.

Про зазначене вказувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 53).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду і перебуває у державній власності, її передача у приватну власність спочатку юридичній особі, а в подальшому фізичними особами на підставі цивільно-правових угод є незаконною, що є підставою для усунення перешкод у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави із приватної власності відповідачів.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387-388ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа ним, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90)). Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина перша статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 65-67)).

Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 70-71)).

Заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки в принципі, за жодних умов, не може виникнути право власності. Якщо ж закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, то передання ділянок з порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння (зокрема, неправомірного) земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного визначальним критерієм для розмежування віндикаційного і негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном.

Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 37)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387ЦК України є ефективним способом захисту права власності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Держава, в інтересах якої прокурор звернувся з позовом до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння ними (частина перша статті 317 ЦК України). Тому права держави підлягають захисту шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевих набувачів. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог про витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку.

Встановивши, що з власності держави незаконно вибула земельна ділянка лісогосподарського призначення, яку поділили та декілька разів відчужували, а за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:05:002:0028 площею 0, 2575 га та 4610166300:05:002:0029 площею 0, 1200 га, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки, з урахуванням зазначених обставин, не спрямований на ефективне відновлення права держави на спірні землі лісового фонду.

У цьому контексті колегія суддів зауважує, що витребування земельної ділянки потребує оцінки добросовісності дій її фактичного реєстраційного володільця, а також пропорційності втручання у його право власності відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є можливим лише при розгляді віндикаційного, а не негаторного позову.

Ураховуючи наведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що обраний прокурором спосіб захисту є неефективним. В контексті обставин цієї справи належним способом захисту прав держави є звернення до суду з вимогами про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, ураховуючи, що держава позбавлена права володіння земельною ділянкою.

Аналогічний висновок щодо однієї із ділянок, утворених в результаті поділу первинних ділянок викладено в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 466/12741/21 (провадження № 61-641св24), який підлягає врахуванню на підставі положень частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судом першої інстанції, оскаржуване рішення не суперечать правовим висновкам, які зазначені прокурором в апеляційній скарзі.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич